Змістовий модуль 1 Механізм функціонування ринку праці в системі зайнятості населення

Тема 1. Ринок праці та його місце в економічній системі

Мета:

засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про механізм функціонування сучасного ринку праці.

План вивчення теми

1. Поняття «ринок праці», «ринок робочої сили», «ринок робочих місць».

2. Механізм функціонування сучасного ринку праці: суб’єкти, об’єкти, цілі, інструменти та засоби впливу

3. Функції ринку праці: суспільного поділу праці, інформаційна, посередницька, ціноутворююча, стимулююча, регулююча.

4. Сегментація ринку праці за різними ознаками: територіальний та професійний підхід, кількісне співвідношення покупців і продавців товару «робоча сила», умови конкуренції тощо.

5. Класичний, неокласичний кейнсіанський, монетаристський, інституціоналістський та марксистський підходи до аналізу ринку праці.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Починаючи опанування даної теми, потрібно з'ясувати, що вивчає навчальна дисципліна «Ринок праці»: її об'єкт, предмет, завдання; яка мета курсу, а також взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Студент насамперед має звернути увагу на відмінності та взаємозв'язок між визначеннями понять «ринок праці», «ринок робочої сили», «ринок робочих місць», що дозволить зрозуміти доцільність широкого підходу до сучасного трактування поняття «ринок праці» [1, с. 8—14]. Причому, використання в курсі даної дисципліни цього поняття є дещо умовним з огляду на невизначеність в економічній літературі поняття товару на цьому ринку. Слід зазначити, що різноманітність поглядів щодо поняття «ринок праці» пояснюється дією не тільки суб'єктивних факторів (особисте сприйняття науковцями явищ і процесів), а й факторами об'єктивного характеру (розвиток економіки, соціально-трудових відносин тощо). Своєю чергою, повноті розкриття сутності ринку праці сприятиме докладний розгляд його функцій [31, с. 66—68].

Вивчаючи тему, необхідно розглянути умови виникнення ринку праці [1, с. 42], які на сучасному етапі розвитку економіки змінились унаслідок бажання деяких власників працювати на засобах виробництва, що їм належать, а також через наявність у найманих працівників інших джерел доходів. Разом з тим формування ринку праці не забезпечує його ефективного функціонування, тому визначають умови, за яких це стає можливим [31, с. 43]. Однак ці умови не слід плутати із засадами «здорового» ринку праці, який характеризується високою мірою розвитку основних форм соціально-трудової захищеності робочої сили (наявність можливостей працевлаштування на ринку праці, стабільної й вільної зайнятості; самостійність на роботі; можливість відтворення професійних навичок; безпека умов праці; можливість представництва у професійних організаціях і об'єднаннях; гарантія отримання певного мінімального доходу) [38].

Слід звернути увагу на те, що нормальне функціонування ринку праці можливе лише за умови створення загального ринкового середовища в економіці, в якому він розглядається як один з типів ринків за економічним призначенням. Існує думка щодо можливості ранжирування типів ринків за їх важливістю, утім це не відповідає дійсності, оскільки кожен з них формується як підсистема ринкової системи і може функціонувати лише у взаємозв'язку з іншими типами ринків. Разом з тим треба зрозуміти, у чому полягають розбіжності ринку праці з іншими ринками [31, с. 7—8].

Необхідність дослідження ринку праці потребує розгляду підходів до його диференціації, під якою найчастіше розуміють моделювання, класифікацію і сегментацію. При цьому слід чітко усвідомити різницю між цими поняттями.

Моделі дають змогу диференціювати ринки праці відповідно до політики держави стосовно процесів відтворення робочої сили [31, с. 53—59].

Класифікація дозволяє диференціювати ту саму сукупність за різними ознаками, базується на виявленні дії певного фактора чи групи факторів. Структурними ознаками класифікації ринку праці можуть бути територіальний, соціальний, професійний підходи, ланки суспільного виробництва, кількісне співвідношення покупців і продавців товару «робоча сила», умови конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили [31, с.37—38].

Сегментація базується на виявленні комплексного впливу багатьох різнорідних факторів на ринок праці; зосереджується на способах включення до процесу виробництва, координації та оцінки робочої сили. З огляду на це виокремлюють первинний і вторинний ринок праці [12, с. 65—66].

З урахуванням численності й різноманітності явищ і процесів, які відбуваються на ринку праці або пов'язані з ними, сформувалася низка шкіл, які по-різному підходять до їх аналізу та оцінки, ^а саме: класична, неокласична, кейнсіанська, монетаристська, інституціональна та марксистська [31, с. 50—52].