2.Зміст дисципліни

2.1. Лекційні заняття

№ п.п.	Тема та зміст лекцій	Кількість годин за формою навчання		Література
		денна	заочна
1	2	3	4	5
1.	Предмет та завдання біохімії Предмет та завдання біохімії. Статична та динамічна біохімія. Значення обміну речовин (асиміляція, дисиміляція). Історія розвитку біохімії. Основні етапи становлення біохімії як науки. Роль біохімії у хлібопекарській, кондитерській та макаронній промисловості.	1	0,5	[2, 3, 5, 6]
2.	Хімічний склад організмів. Будова клітини Роль структурної організації клітини в біохімічних процесах. Характеристика речовин, що входять до складу живих організмів, основні класи біомолекул. Роль води в біохімічних процесах.	1	СР	[5, 6, 7]
3.	Амінокислоти як складові білкових молекул Загальні структурні властивості амінокислот, що входять до складу білків. Будова амінокислот. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти та їх значення. Фізико-хімічні властивості амінокислот. Дисоціація амінокислот, ізоелектрична точка. Методи розділення та визначення амінокислот, кольорові реакції.	4	1	[3, 4, 5, 6]
4.	Білки, їх структура та біологічні функції Будова та хімічний склад білків. Різноманітність функцій білків. Види зв’язків у білковій молекулі. Первинна структура  послідовність амінокислот. Особливості пептидного зв’язку. Вторинна структура. Будова -спіралі та -складчастої структури. Третинна структура. Фібрілярні та глобулярні білки. Четвертинна структура.	4	1	[3, 4, 5, 6, 7]
5.	Фізико-хімічні властивості білків. Білки як колоїди. Кислотно-основні властивості білків. Ізоелектрична точка. Розчинність білків, фактори стійкості білкових розчинів. Денатурація. Осадження білків. Методи виділення та очищення білків. Методи визначення білків.	2	0,5	[3, 4, 5, 6]

Продовження підрозд. 2.1

1	2	3	4	5
6.	Класифікація білків. Характеристика простих білків – протеїнів. Властивості, амінокислотний склад та походження альбумінів і глобулінів, гістонів і протамінів, проламінів і глютелінів. Основні представники протеїноїдів – колаген, кератин. Характеристика складних білків – протеїдів. Будова та значення нуклео-, фосфо-, гліко-, ліпо- та хромопротеїдів.	2	1	[3, 4, 5, 6]
7.	Нуклеїнові кислоти, їх структура і властивості. Роль нуклеїнових кислот у живому організмі. Типи нуклеїнових кислот. Будова нуклеотидів. Структура та функції ДНК. Види та роль РНК у живому організмі. Вільні нуклеотиди, роль АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН в організмі.	2	0,5	[3, 4, 5, 6]
8.	Вуглеводи як складова частина всіх живих організмів. Загальна характеристика вуглеводів. Класифікація та біологічна роль вуглеводів. Глікозиди. Будова, характеристика і основні властивості моно-, оліго- та полісахаридів.	3	0,5	[3, 4, 5, 6]
9.	Загальні властивості ліпідів. Загальні властивості ліпідів, їх біологічне значення. Класифікація ліпідів. Основні складові ліпідів. Характеристика нейтральних жирів та жирних кислот. Окислення жирів. Вільнорадикальні процеси в жирах. Фізико-хімічні константи жирів. Воски, фосфоліпіди, гліколіпіди та стерини, їх будова і значення для живого організму.	2	0,5	[3, 4, 5, 6]
10.	Вітаміни. Значення вітамінів для життєдіяльності організму. Жиророзчинні вітаміни, їх характеристика та біологічна роль в організмі. Водорозчинні вітаміни як складові частини ферментів. Вітаміноподібні речовини. Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики	3	0,5	[3, 4, 5, 6]

Продовження підрозд. 2.1

1	2	3	4	5
11.	Ферменти – біокаталізатори білкової природи. Будова і основні властивості ферментів. Прості та складні ферменти. Кофактори. Активний центр ферментів. Активність ферментів, одиниці активності. Специфічність дії ферментів. Лабільність дії ферментів. Вплив активаторів та інгібіторів.Сучасне уявлення про механізм каталітичної дії ферментів. Утворення фермент-субстратного комплексу. Кінетика ферментативних реакцій. Рівняння Міхаеліса-Ментен.	4	0,5	[3, 4, 5, 6]
12.	Сучасна класифікація та номенклатура ферментів. Характеристика класів ферментів. Оксидоредуктази: роль дегідрогеназ та цитохромів в обміні речовин. Трансферази. Фосфотрансферази, їх значення в процесах бродіння. Ацилтрансферази, будова та роль ацетил-КоА. Глікозилтрансферази, їх роль у взаємоперетворенні вуглеводів, фосфороліз. Гiдролази, їх значення в бiотехнологiчних виробництвах. Основнi представники естераз. Лiпази, пектинестерази, фосфоестерази. Класифiкацiя та промислове значення глiкозидаз. Характер дiї олiгаз та полiаз на вуглеводи. Характеристика пептидгідролаз. Характер дії протеїназ та пептидаз на субстрати. Лiази. Iзомерази і лiгази. Локалiзацiя ферментiв у структурах клiтин живого органiзму.	4	1	[3, 4, 5, 6]
13.	Загальні закономірності обміну речовин. Особливості обміну речовин у тварин, рослин та мікроорганізмів. Типи живлення організмів. Загальні закономірності енергетичного та конструктивного обміну. Взаємозв’язок процесів обміну речовин в живому організмі. Фотосинтез, свiтлова та темнова фази. Фотофосфорилювання. Енергетика гетеротрофних органiзмiв. Окислювальне фосфорилювання у дихальному ланцюзі. Субстратне фосфорилювання. Загальне уявлення про конструктивний обмiн у гетеротрофiв. Ацетіл-КоА, піровиноградна кислота як універсальні конструктивні та енергетичні метаболіти.	2	0,5	[3, 4, 5, 6]

Продовження підрозд.2.1

1	2	3	4	5
	Обмін вуглеводів. Шляхи перетворення вуглеводів. Хімізм та енергетика анаеробного розкладу вуглеводів (гліколіз). Типи бродіння та їх застосування в харчовій та інших галузях виробництв. Форми спиртового, молочнокислого, пропіонового, ацетонобутилового, маслянокислого бродінь. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози. Гліоксилатний цикл. Хiмiзм і енергетика аеробного розпаду вуглеводів. Цикл трикарбонових кислот (Кребса). Роль фосфатiв у процесi розпаду вуглеводів. Енергетичий ефект повного розщеплення глюкози. Біосинтез вуглеводів. Глюконеогенез. Утворення глюкози з пірувату. Синтез дисахаридів. Біосинтез вуглеводів автотрофними організмами. Цикл Кальвіна.	6	2	[3, 4, 5, 6]
	Обмін ліпідів. Метаболізм ліпідів у клітинах. Обмін жирів. Розклад жирів. Ферментативний гідроліз жирів. Метаболізм продуктів гідролізу жиру. Окислення гліцерину. Шляхи розкладу жирних кислот (- і -окислення). Хімізм та енергетика розкладу жирів. Біосинтез жирних кислот, гліцерину і жирів. Ацетил-КоА як центральний метаболіт у процесі розкладу і синтезу жирних кислот.	4	1	[3, 4, 5, 6]
	Обмін білків і амінокислот. Розклад бiлкiв, промислове значення цього процесу. Шляхи розпаду амінокислот: декарбоксилювання, дезамінування, трансамінування. Шляхи включення амінокислот у цикл трикарбонових кислот. Обмiн амiаку, що утворюється в процесi розкладу амiнокислот. Механiзм нейтралiзацiї амiаку в органiзмах тваринного та рослинного походження. Орнітиновий цикл. Шляхи утворення амiнокислот у живому органiзмi – пряме амiнування, переамiнування за участю кетокислот. Бiосинтез бiлка. Механiзм зчитування iнформацiї (транскрипцiя). Активацiя амiнокислот і транспортних РНК. Транспорт амiнокислот в рибосоми. Механiзм реалiзацiї генетичного коду (трансляцiя). Уявлення про кодон і антикодон. Загальне уявлення про механiзм регуляцiї бiосинтезу бiлка.			[3, 4, 5, 6]
	ВСЬОГО	48	12