Методичне забезпечення

Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів; методичні вказівки до практичних та семінарських занять з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного форм навчання всіх спеціальностей / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 86 с.; методичні вказівки до вивчення курсу з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 27 с.; методичні вказівки до самостійного вивчення курсу з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 63 с.; тестові завдання з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 52 с.; електронний конспект лекцій, комплекти індивідуальних завдань, законодавчі та нормативні документи, що регламентують міжнародні економічні, політичні і культурні відносини в Україні.

ЧАСТИНА 2.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Тема 1. Міжнародні економічні відносини як економічна категорія

План заняття:

1. Сутність, об'єкти, суб'єкти, форми міжнародних економічних відносин.

2. Міжнародний поділ праці.

3. Середовище міжнародних економічних відносин.

Питання і завдання:

1. Сутність, суб'єкт і предмет міжнародних економічних відносин.

2. Складові елементи (або підсистеми) системи міжнародних економічних відносин.

3. Основні форми міжнародних економічних відносин.

4. Рівні розвитку міжнародних економічних відносин.

5. Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.

6. Середовище міжнародних економічних відносин.

7. Особливості взаємодії політики та економіки в міжнародних економічних відносинах.

8. Роль соціально-культурного середовища в розвитку міжнародних економічних відносин.

9. Інфраструктура сучасних міжнародних економічних відносин.

10. Етапи розвитку міжнародного поділу праці.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. За перший рік свого функціонування токійський «Діснейленд» прийняв понад 10 млн. осіб (9% з яких були відвідувачі, що приїхали з інших азіатських країн), заробивши 355 млн. дол. США. Ця цифра перевищила очікувану на 155 млн. дол.. завдяки тому, що середні витрати в розрахунку на одного відвідувача дорівнювали 30 дол., замість попередньо розрахованих 21 дол. Таким чином, токійський «Діснейленд» надзвичайно швидко став рентабельним. Потік відвідувачів зростав, і через вісім років парк відвідували вже понад 14 млн. осіб щорічно, що перевищило рівень відвідуваності «Діснейленда» в Каліфорнії і склало половину від рівня відвідуваності парку, розташованого у Флориді.

Токійський парк в певному сенсі парадоксальний. Хоча японські компанії були змушені враховувати японські масштаби і смаки, токійський «Діснейленд» виявився майже точною копією двох американських парків: покажчики виконані англійською мовою; годують переважно американською кухнею. Керівництво компанії «Орієнтал ленд» вирішило зробити так, щоб у відвідувачів залишилося почуття перебування не в копії парку, а в його оригіналі. Цьому значно сприяла та обставина, що такі франшизи, як «Мак Доналдс», користуються в Японії величезною популярністю, яка свідчить про те, що японська молодь сприйняла американську культуру. Разом з тим виявилися необхідними і деякі зміни, наприклад, створення на території парку японського ресторану.

Час відкриття токійського «Діснейленда» збіглся зі збільшенням рівня доходів і вільного часу у японців. Виконавчий директор парку вказав, що аналогічне підвищення доходів і вільного часу сприяло успішній роботі першого парку в Лос-Анджелесі.

Корпорація «Дісней» не здійснювала фінансування операцій в Токіо. Вона лише надала генеральний план, проекти, виробничі потужності і підготувала кадри для проведення будівельних робіт, а також проводила консультації після закінчення будівництва основних споруд. Корпорація отримувала доходи на етапі будівництва, а зараз отримує 10% роялті за використання авторського права і 5% доходу від продажу продуктів харчування та інших товарів.

Успіх токійського «Діснейленда» наштовхнув компанію на думку про розширення ринку і виходу в Європу. Було оголошено, що компанія «Дісней» звузила свій вибір до двох країн – Іспанії та Франції. Оскільки парк, за попереднім оцінками, повинен був забезпечити постійну зайнятість 40 тис. службовців та привернути величезну кількість туристів, обидві названі країни відкрито взялися лестити корпорації. Іспанія запропонувала два різних місця під будівництво і 25% відрахувань від вартості будівництва, заявивши, що парк на її території зможе залучати до 40 млн туристів в рік. Франція гарантувала 12 млн. відвідувачів на рік. Цю цифру корпорація "Дісней" оцінила як точку нульового прибутку, після чого погодилася розширити залізничну гілку з Парижа до місця розташування парку, оцінивши витрати на це в 350 млн дол США. Крім того, французький уряд запропонував 4800 акрів землі за ціною 7500 дол США за акр, що було недорого для цієї місцевості, а також надало кредит, який покривав 22% необхідної суми. У кінцевому підсумку, корпорація «Дісней» підписала угоду з французьким урядом з трьох таких причин: зручне розташування Парижа, який знаходиться майже в центрі Європи; величезна кількість туристів, які щороку відвідують столицю Франції, наявність рівнинної території в безпосередній близькості від Парижа.

Переговори закінчилися тим, що корпорація «Дісней» погодилася придбати у власність 49,9% парку «Євро-Дісней», що передбачало інвестиції, які забезпечили інфраструктуру парку, включаючи готелі, торгові центри, кемпінги та інші споруди.

Впевненість корпорації в успіху цього підприємства базувалася на тому факті, що за рік американські парки відвідують 2,5 млн. європейців. Залишок власності було розпродано через міжнародний синдикат банків і дилерів цінних паперів.

Якби корпорація «Дісней» зупинила свій вибір на іспанському варіанті, то парк значною мірою був би копією американських, в яких відвідувачі майже всіх атракціонів знаходяться на відкритому повітрі. Разом з тим керівники корпорації з'ясували, завдяки токійському досвіду, що холодна погода не обов'язково призводить до зниження кількості відвідувачів. Хоча більш холодний клімат Паризького регіону привів до необхідності створення деяких атракціонів у закритих приміщеннях: було продумано розташування камінів, скляних куполів над алеями, призначених для пиття чаю, захищених місць для черг.

Незважаючи на економічні вигоди, які очікувались від роботи парку, багато хто у Франції побоювався, що його створення стане ще одним кроком на шляху до витіснення французької культурної традиції і заміни її американською. Книга, яка засуджує рішення уряду Франції про будівництво парку «Євро-Дісней», стала в країні бестселером. Критики назвали «Євро-Дісней» «культурним Чорнобилем», а голову корпорації «Дісней» закидали яйцями під час його візиту до Парижа. Через таке ставлення корпорація погодилася на те, що всі текстові знаки на території парку будуть виконані французькою мовою, хоча основний акцент буде зроблений на візуальній символіці. Крім того, «Дісней» створив світ атракціонів «Діснейленд», базуючись на науковій фантастиці Жуля Верна.

Успіх «Діснейленда» в Японії і поширення його ідей на Францію не пройшли непоміченими для конкурентів. К 1990 р. тематичні парки вже були або у процесі створення, або на етапі планування. У Японії відкрилися парки «Світ космосу», «Сезам, відкрийся!» і «Земля Санта-Клауса», а на території Європи розгорнулися парки «Буш Гарденс» і «Юніверсал студіос».

Питання:

1. Які форми міжнародних відносин застосовувалися між американцями, японцями і французами?

2. Які мотиви, на Вашу думку, спонукали корпорацію «Дісней» організувати парки атракціонів за кордоном і, що можна віднести до плюсів і мінусів цього підприємства з точки зору корпорації «Дісней»?

3. Чому, на Ваш погляд, корпорація прийняла рішення не купувати власність у своєї японської філії, тоді як у Франції вона стала власником максимально можливої частини власності?

4. Які операційні доопрацювання, крім описаних у конкретному прикладі, можуть знадобитися для забезпечення успіху економічної діяльності компанії за кордоном?

5. Відповідаючи на питання про можливість відкриття «Діснейленда» в Росії, віце-президент корпорації, вказав, що його організація не має можливості побудувати тут парк в найближчому майбутньому. Які причини «за» і «проти» створення парку в Росії?

6. Чи може корпорація продовжити створення тематичних парків за межами США?, Якщо так, то де?

7. Що могла б зробити корпорація «Дісней», щоб адекватно реагувати на загрозу конкуренції, яка виникла за кордоном?

8. Що ви знаєте про результати діяльності «Євро-Дісней» у Франції? Чому, на вашу думку, були досягнуті саме такі результати?

9. Що ви знаєте про результати діяльності корпорації «Дісней» в Китаї?

Ситуація 2. 1 тис. тонн недопалків, або близько 500 тис. повних попільничок, щорічно викидається на вулиці Манчестера (Англія). Муніципальна влада вирішила боротися за чистоту міста введенням нового штрафу. Тепер курці будуть змушені заплатити 50 фунтів стерлінгів за кожен викинутий на вулиці недопалок, якщо їх піймано на місці злочину. Спеціальні урни для недопалків вже розставлені в центрі міста. За виконанням нового розпорядження стежать міські інспектори. У рамках кампанії передбачається також безкоштовно роздавати курцям кишенькові попільнички.

Майже третина вироблених в Британії продуктів харчування викидається в сміттєві баки. Згідно з оприлюдненими офіційними даними міністерства харчової промисловості Сполученого Королівства, кожен британець в середньому щорічно викидає продуктів на 420 фунтів стерлінгів (близько 800 дол). Значна частина сільськогосподарських продуктів просто не доходить до споживачів, оскільки бракується фермерами ще на стадії їх обробки. На довершення до всього мінливі смаки людей і посилення занепокоєння терміном придатності продуктів ведуть до збільшення обсягів продовольства, що викидається, на 15% кожні 10 років.

Питання: