Література

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432с.

2. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х.: СПД ФО Співак Т.К., 2006. - 448с.

3. Мацюк 3.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування: навчальний посібник. — К.: Каравела, 2009. - 352с.

4. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. — К.: ВЦ «Академія», 2007. - 360с.

5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: підручник. — К.: Вища школа, 2003. - 462с.

4. Тема: Становлення і розвиток наукового стилю української мови

Методичні рекомендації: під час підготовки до теми необхідно звернути увагу на особливості становлення та розвиток наукового стилю, його лексичну, морфологічну та синтаксичну потенційність у фаховій мові.

Базова термінологія з теми: науковий стиль, становлення, розвиток, мовностилістичні особливості.

Питання для самостійного опрацювання

1. Розвиток наукового стилю української мови.

2. Основні ознаки наукового стилю.

3. Лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості наукового стилю.

Завдання для самостійної роботи

1. Запишіть подані тексти українською мовою, доведіть приналежність їх до наукового стилю.

I. В начальных классах школы формируются и развиваются навыки и умения речевой деятельности – слушания (аудирования), говорения, чтения и письма. К концу обучения в начальной школе должен быть достигнут относительно одинаковый и стабильный уровень сформированности всех видов речевой деятельности (в объёме программы).

Цель обучения русского языка в 1-4 классах – создание прочной и относительно завершенной коммуникативной основы, необходимой и достаточной для общения учащихся младшего школьного возраста, для дальнейшего изучения русского языка на последующих этапах. В начальном звене школы закладываются основы для достижения конечной цели в последующем обучении сформированность автономного типа двуязычия.

Задачи начального курса обучения русскому языку состоят в следующем: развитие и обогащение нормативной разговорной и письменной речи школьников; обучение осмысленному чтению и письму; формирование представлений о культуре речи; обеспечение определенной системы знаний по русскому языку.

Уроки русского языка должны обеспечивать единство обучения и воспитание, способствовать развитию интереса к изучению языка, к чтению; обогащать представления школьников о природе и обществе; формировать диалектико-материалистическое мировоззрение школьников; содействовать их эстетическому воспитанию.

А.П. Коваль. Специфика обучения русскому языку младших школьников

II. Программированным обучение называется потому, что оно осуществляется в форме программирования действий учащихся, всего процесса обучения.

Программированное обучение – это такая организация учебного процесса, при которой учащиеся приобретают знания самостоятельно при беспрерывном руководстве учителя (инструкции, предписания, алгоритмы и др.) усвоением материала с помощью систематической обратной связи (перфокарты, машинный контроль). Восприятие материала облегчается тем, что он подаётся небольшими дозами (порциями, «шагами») в чёткой логической последовательности. Убедившись в правильности выполнения дозы, ученик продолжает работу.

Программированное обучение может быть машинным и безмашинным. Машинное обучение основывается на законах кибернетики. Учитель задаёт машине программу действия, она с точностью выполняет её. При безмашинном обучении программа действия помещается в специальном учебнике (программированном) в виде алгоритмов и других видов работ. В них указывается последовательность мыслительных операций при усвоении учебного материала; программируются рассуждения, выводы, сравнения и т.п. Материал делится на небольшие дозы, каждая – один вопрос. На каждый вопрос в конце учебника помещен ответ. Выполнив одно задание, ученик может посмотреть ответ. Несовпадение полученных результатов и ответа – сигнал для него о том, что надо снова поработать над вопросом и не переходить к следующей дозе.

В начальных классах применяются элементы программированного обучения, чаще других – программированный опрос, реже – алгоритмизация.

А.П. Коваль. Специфика обучения русскому языку младших школьников

2. Вкажіть на лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості текстів, враховуючи специфіку стилю.

I. Оскільки методика мови покликана забезпечити вивчення мови, стає зрозумілим її тісний зв'язок з мовознавством. Дані таких мовознавчих наук, як фонетика і фонологія, графіка і орфографія, орфоепія і лексикологія, морфологія і синтаксис, становлять опору викладання рідної мови. Справді, методика навчання грамоти будується на наукових даних фонетики, фонології і графіки. Зокрема, врахування співвідношень звуків української мови і букв українського алфавіту наштовхнуло на застосування найефективнішого методу навчання грамоти, сприйняття сучасною методичною наукою. Він іменується звуковим аналітико-синтетичним методом. Його застосування забезпечує осмислене розуміння учнями різниці між звуком і буквою, чітке розпізнавання звукового значення букв. Усе це, як свідчить шкільна практика, полегшує навчання дітей грамоти.

Незаперечно, що успішному проведенню словникової роботи сприяють значення з лексикології. У роботі над збагаченням словника учнів методика рекомендує вправи на добір синонімів, антонімів, пропонує працювати над тематичними групами слів, над багатством лексичного складу української мови. Тільки глибоке розуміння цих понять допоможе вчителеві знайти доцільні прийоми ознайомлення учнів з лексичними одиницями.

Методика пропонує ґрунтувати розвиток мовлення, починаючи з першого класу, на даних синтаксису і морфології. Уже на перших уроках діти здобувають уявлення про те, що наше мовлення передає повідомлення (це текст), яке формується із виразу закінчених думок – речень. Що складаються із взаємопов’язаних слів. При цьому методична наука виходить з усвідомлення комунікативної ролі таких синтаксичних одиниць, як текст і речення. На них спирається порозуміння людей. З них і ведеться початок осмисленого вивчення мови.

Дорошенко С.І., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. та інш. Методика викладання української мови

II. Міжнаукова інтеграція знань створює теоретичну основу для розвитку лінгводидактики і забезпечує її відповідність сучасним вимогам. Окремі теорії та положення інших наук виконують роль світоглядних, методологічних орієнтирів і окреслюють шляхи подальшого розвитку лінгводидактичного знання, зокрема це стосується системи загально філософських принципів і методів наукового пізнання, що допомагають глибше зрозуміти сутність предмета.

У сучасній науці методологічними орієнтирами є не лише філософські підходи, принципи, а положення конкретно-наукової теорії, як до самої себе, так і до інших галузей наукового пізнання. Наприклад, в окремих працях з української дошкільної лінгводидактики методологічну функцію виконують теоретичні положення з психології (про мовлення і мовленнєву діяльність), фізіології (про механізми походження висловлювання), педагогіки (про пріоритетну роль рідної мови в духовному та інтелектуальному розвитку особистості), мовознавства (про мовлення як знакову діяльність, розуміння мови як засобу комунікації), українського народознавства (про використання духовних і національних цінностей українського народу в мовленнєвій практиці) тощо. Лінгводидактика як прикладна галузь педагогічної науки послуговується також теоретичними положеннями, концепціями педагогіки, яки висвітлюють сутність педагогічних, дидактичних явищ, закономірні зв’язки між ними. Педагогічні або дидактичні теорії можуть виконувати функціонально-методологічну функцію щодо лінгводидактики.

Богуш А. М., Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика

3. Запишіть слова, поясніть, які з них належать до наукового стилю. Обґрунтуйте відповідь.

Фонетика, словотвір, основоскладання, вельмишановний, числівник, характеристика, складоподіл, навчально-виховна робота, чергування голосних, словотворчі суфікси, орфоепія, іменник, інфінітив, префікс, запрошення, фонема, флексія, службовий лист, синтаксис, звіт, узгодження, вигук, адвербіалізація, аспект, концепція, рід, число, особа, субстантивація, теперішній час, морфологія.

4. Запишіть речення, правильно розставляючи розділові знаки.

1. Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах є формування у молодших школярів красивого чіткого каліграфічного і орфографічно правильного письма.

2. Аналітико-синтетична робота з реченням у букварний період здійснюється в двох напрямках складання речень за сюжетними малюнками добір речень які б відповідали заданим схематичним зображенням, і навпаки побудова схем за реченнями складеними учнями або даними вчителем.

3. Поступово у мовлення дітей вводяться складніші синтаксичні конструкції – прості речення ускладнені однорідними членами головними і другорядними складносурядні і складнопідрядні речення.

Дорошенко С.І., Вашуленко М.С.,

Мельничайко О.І. та інш. Методика викладання української мови

5. Запишіть речення, поясніть правопис виділених слів.

1. Форма – це спосіб здійснення навчально-виховного процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту.

2. Мовленнєве виховання пов’язане з вихованням у дошкільнят любові, поважного ставлення до рідної мови як до скарбниці, багатющого надбання нашого народу; прагнення висловлюватися правильно, дотримуватися культури рідної мови.

3. У старшій групі м’язи артикуляційного апарату достатньо міцні і діти вже можуть правильно вимовляти усі звуки рідної мови.

4. На сьомому році життя діти правильно вимовляють усі звуки рідної мови, вміють користуватися силою голосу, інтонаційними засобами виразності, адекватно змінювати темп мовлення.

5. Дидактична розповідь дитини передбачає вставлення пропущених слів, вживання дітьми різних частин мови.

Богуш А. М., Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика

Питання для самоконтролю

1. Розкажіть про становлення та розвиток наукового стилю.

2. Охарактеризуйте сферу вживання наукового стилю.

3. Які існують підстилі наукового стилю?

4. Які ви знаєте жанри реалізації наукового стилю?

5. Які існують лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості наукового стилю?