3. Функції фінансів

Сутність категорії „фінанси” розкривається у її функціях, які характеризують суспільне призначення.

Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції:

- розподільча;

- контрольна.

Розподільча функція є головною і проявляється в процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових кошів та використання їх за цільовим призначенням.

Об’єктом розподілу виступають:

1) валовий внутрішній продукт, тобто вартість вироблених у суспільстві благ за певний період часу (переважно за рік);

2) національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо).

Суб’єктом розподілу є юридичні та фізичні особи, які беруть участь у відтворювальному процесі, та у розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення.

Призначення розподільчої функції полягає у формуванні потенційних можливостей для створення фінансової основи функціонування держави.

Розподільча функція реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу. В результаті первинного розподілу утворюються первинні (основні) прибутки учасників процесу виробництва: працівників (у формі оплати праці); підприємств (у формі прибутку); держави. До первинних прибутків відносяться також прибутки населення від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності. В сукупності всі первинні прибутки утворюють національний доход країни.

Вторинні прибутки утворюються в результаті перерозподілу національного доходу, що здійснюється за допомогою фінансових відносин і за допомогою оплати послуг, що виробляються соціальною сферою (сферою нематеріального виробництва).

Таким чином, за допомогою фінансів держава здійснює розподіл суспільного продукту не тільки в натурально-речовій формі, а й за вартістю. У цьому зв’язку стає можливим і необхідним контроль за забезпеченням вартісних і натурально-речових пропорцій у процесі розширеного відтворення.

Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання.

Об’єктом контролю виступає безпосередньо розподільчий процес. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в діяльності осіб, що проводять фінансовий контроль. В Україні до органів, що здійснюють фінансовий контроль, належать: Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Пенсійний фонд, Рахункова палата та інші.

Одним із напрямків дії фінансового контролю є контроль за дотримуванням фінансової дисципліни суб’єктами фінансових відносин. А саме за своєчасним перерахуванням у встановлені терміни платежів за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, а також за своєчасною і повною сплатою податків до бюджету та позабюджетних фондів.

Через розподільчу і контрольну функції фінанси активно впливають на процес відтворення, опосередковуючи, по-перше, створення фондів нагромадження та споживання, по-друге, додержання пропорцій обігу натуральних і грошових ресурсів та їх раціональне використання. Це сприяє збільшенню суспільного продукту, а відтак і національного доходу.

Механізм розподільчої функції

Між

сферами

Між

територіями

Внутрішньогалузевий

Внутрішньогосподарчий

Міжгалузевий

Однак первинні доходи не утворюють суспільних грошових фондів. У результаті перерозподілу утворюються похідні доходи, тобто доходи невиробничій сфері. Таким чином, перерозподіл НД відбувається між виробничою (прибутковою) та невиробничою (неприбутковою) сферами народного господарства, окремими регіонами країни.

NB

Необхідність перерозподілу національного доходу пов'язана з існуванням:

Пройшовши тривалий перерозподільчий цикл, одна частина перерозподілених грошових ресурсів через механізм бюджетного фінансування пріоритетних галузей попадає знову у сферу матеріального виробництва для того, щоб почати новий цикл первинного розподілу. Інша частина грошових ресурсів, що перерозподіляються, переходить у сферу споживання (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, оборона державне управління тощо).

NB