Тема 10. Витрати виробництва

Теми для доповідей:

1. Характеристика методів та моделей управління витратами

2. Особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства

Розв’язати задачі

1. Собівартість товар­ної продукції в базовому році — 250 тис. грн; частка умовно по­стійних витрат — 8 %; темпи приросту обсягу товарної продукції в планованому році порівняно з базовим — 15 %, темпи приросту умовно постійних витрат у зв'язку зі зростанням обсягу вироб­ництва 1,2 %. Визначити економію на умовно постійних витратах у результаті збільшення обсягу виробництва [16, с. 234].

2. Повна собівартість усієї виготовленої зі смоли продукції становить 37 600 тис. грн. Кількість основних продуктів, одержаних протягом звітного року, характе­ризується даними табл..

Таблиця

Види й кількість продуктів, одержуваних у процесі комплексного перероблення смоли

Вид продукту	Вироблено, т	Коефіцієнт зведення до одного продукту
Пек кам'яновугільний	38 500	1,0
Мастило антраценове	12 300	2,0
Мастило знефенолене	6800	2,0
Мастило поглинальне	3600	2,5
Нафталін 100 %-й	2500	4,2

Визначити собівартість 1 т кожного з одержаних видів проду­ктів у процесі комплексного перероблення сировини [16, с. 234].

3. Вихідні дані. Виробничий цех фірми виготовляє продукцію трьох най­менувань {А, Б, В). Вартість основних матеріалів на кожний виріб: А — 14,50 гр. од.; Б — 9,30 гр. од.; В — 5,50 гр. од.

Інші характеристики продукції наведені в табл.

Підрозділ оснащений устаткуванням різного технічного рівня і конст­руктивної складності (див. табл.), а розрахунки, проведені економіч­ною службою цеху, показали, що вартість однієї машино-години роботи устаткування відрізняється для різних його видів (див. табл.).

Таблиця

Характеристика устаткування і продукції

Операція	Устаткування	Тарифна ставка, гр. од./год	Норма часу на операцію, нормо-год			Коефіцієнт приведення вартості 1 машино-год роботи устаткування до базового устаткування
			А	Б	В
Заготівельна	Гільйотинні ножиці	0,72	2,0	0,4	0,5	0,5
Обточувальна	Токарний автомат	0,81	0,3	0,3	0,6	1,0
Фрезерна	Фрезерний верстат з ЧПУ	0,81	0,5	1,1	0,4	2,0

Система оплати праці основних робітників — пряма відрядна. Додат­кова заробітна плата становить 20% від основної, збір на соціальні заходи — 37,5% від суми основної і додаткової заробітної плати. Всі вихідні дані умовні, в тому числі ставки зборів на соціальні заходи.

У системі планування і управлінського обліку на фірмі використову­ють два варіанти врахування непрямих витрат у собівартості одного виро­бу. За першим варіантом витрати на утримання і експлуатацію устатку­вання (ВЕУ) і загальновиробничі витрати (ЗВ) розподіляються між окре­мими виробами пропорційно до основної заробітної плати основних робіт­ників у собівартості виробу, причому в поточному році ці співвідношення становлять: Квеу= 137%; Кзв= 118%. За другим варіантом ВЕУ розрахову­ються методом коефіцієнто-машино-годин (кошторисних ставок) з приве­денням до базового устаткування. За базове прийняте токарне устатку­вання (вартість однієї машино-години роботи дорівнює 1,23 гр. од.). ЗВ в цьому випадку розраховуються пропорційно сумі основної заробітної плати основних робітників і ВЕУ в собівартості одного виробу. У поточному році Кш (за другим варіантом) = 50%.

Завдання. Для формування плану витрат на наступний рік керівницт­во фірми доручило економічній службі провести альтернативні розрахун­ки цехової собівартості виробів, користуючись різними методами розподі­лу непрямих витрат, і відповісти на запитання:

1) яке відхилення розміру цехової собівартості при порівнянні двох варіантів розрахунку;

2) яку додаткову інформацію слід проаналізувати для рішення про до­цільність використання того чи іншого методу розподілу непрямих витрат? [12, с. 392].