Російська культура хіv – хvi ст.

Історичні умови та особливості духовного та культурного розвитку у ХІV – ХVІ ст. Наслідки ординського навали. Загибель руських культурних пам’яток. Загальний занепад культури в період монгольської навали та початку ординського ярма. Трагічна тема у фольклорі та літературі.

Початок національного відродження Русі. Ідея незалежності у літературі та мистецтві. Патріотична тема у пам’ятниках Куликовського циклу.

Загальний підйом культури у зв’язку з успіхами політичної централізації та укріпленням економіки. Історичні національні традиції і вплив епохи європейського Передвідродження (XIV ст.) та Відродження (XV – XVІ ст.). Руське «Передвідродження», його джерела та форми розвитку.

Відродження літописання. Розвиток основних літературних жанрів (житія, ходження, повісті). Панівні стилі епохи (емоційно-експресивний стиль та стиль психологічної умиротвореності), їх прояв в агіографії (Кіпріан, Єпифаній Премудрий, Пахомій Логофет) та живописі (Андрій Рубльов, Феофан Грек, Діонісій та їх школи).

Література ХІV – ХVІ ст.: основні жанри, сюжети, ідеї. Літературні помятники Куликовського циклу: «Задонщина», «Сказання про Мамаєве побоїще» та ін. Друга половина XV ст. – розквіт руського літописання. Перекладна література. Публіцистика другої половини XV ст. (Ніл Сорський, Генадій Гонзов та ін.). Реформаційний рух кінця XV ст. та гуманістичні тенденції у розвитку культури. Федір Куріцин. Книгописець Єфросін.

Розквіт руського літописання. Московське літописання. Сказання та повісті. Жанр «ходінь» (Афанасій Нікітін) та ін. Формування книгописних центрів.

Розквіт руської суспільної думки у першій половині XIV ст. Іван Пересвєтов. Єрмолай Еразм. Ідеологічна боротьба іосифлян та нестяжателів (Іосиф Волоцький, митрополит Даніїл, Максим Грек, Вассіан Патрикєєв). Початок книгодрукування у Москві. Іван Федоров і Петро Мстиславець. Нові віяння у побуті. Сільвестр та його «Домострой». Панування церковної ідеології. Митрополит Макарій та його діяльність. «Великі Мінеї Четьї». Практицизм знань. «Стоглав» та уніфікація гродаського життя. Возвеличення влади московських царів. Політичні теорії XVI ст. Історичні знання. «Літописець начала царства», «Степенна книга», «Лицьовий літописний звід» та ін.

Відновлення та розвиток кам’яного церковного та світського зодчества. Новгородсько-псковська архітектурна школа: церкви Спаса Преображення на Ильїні вулиці, Федора Стратилата та ін. Нові тенденції у розвитку архітектури. Собор Василя Блаженного. Початок будівництва кам’яного Московського Кремля. Діяльність італійських архітекторів у Москві XV ст. (Аристотель Фіораванті, Марко Фрязіні та ін.). Будівництво церковних і світських споруд Московського Кремля. Собори Московського Кремля XIV – XVI ст.

Фресковий розпис та іконопис. Феофан Грек (розписи у Москві та Новгороді), Андрій Рубльов (Москва, Владимир), Діонісій (Москва) та ін. Скульптура, дрібна пластика, ювелірне мистецтво.

XVI ст. – час найвищого розквіту декоративно-ужиткового мистецтва на Русі. Майстерні Кремля. Державні регалії.

Поширення природничо-наукових знань. Розвиток практичних знань.

Побут і устої. Інтеграція місцевих культурних традицій у загальноруську. Формування великоросійської народності.

Змістовий модуль 3