- •Анотація
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Історія росії доби середньовіччя і раннього нового часу
- •Оцінювання навчальної діяльності студента
- •Шкала оцінювання якості знань студентів:
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Програма курсу
- •Давньоруська держава та руські землі у період роздробленості
- •Русь у добу раннього середньовіччя
- •Руські землі та князівства у хіі – хііі ст. Удільна Русь
- •Руські землі як об’єкт міжнародної агресії
- •Культура домонгольської Русі
- •Початок політичної централізації Русі Передумови та особливості процесу утворення єдиної Російської держави
- •Утворення центрів «збирання» руських земель Об’єднання руських земель навколо Москви
- •Основні напрямки зовнішньої політики Русі
- •Завершення політичного об’єднання руських земель навколо Москви у другій половині хv ст.
- •Укріплення та розвиток Російської держави у XVI ст.
- •Російська культура хіv – хvi ст.
- •Росія на початку Нового часу – XVII ст.
- •Культура Росії у хvii ст.
- •Теми лекційних занять
- •Плани семінарських занять Заняття 1. Русь у другій третині хііі – на початку хіv ст. (2 год.)
- •Заняття 2. Куликовська битва і навала Тохтамиша (2 год.)
- •Заняття 3. Об’єднання князівств Північно-Східної Русі навколо Москви
- •Заняття 4. Епоха Івана Грозного – час реформ та посилення царського деспотизму (2 год.)
- •Заняття 5 – 6. Сму́тний час у Росії (4 год.)
- •Заняття 7. Зовнішня політика Росії у другій половині хvіі ст.
- •Самостійна робота
- •Література до курсу
Культура домонгольської Русі
Зародження культури Давньої Русі. Характерні риси давньоруської культури. Три етапи формування давньоруської літератури: перший – кінець X – початок XI ст. – книги релігійно-морального змісту. Другий – середина XI – перша чверть XII ст. – література Київської Русі. Третій – друга третина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – література періоду роздробленості. Обласний характер літератури. Місцеві літературні школи (Новгородська, Володимиро-Суздальська тощо). Монументальний історизм як панівний стиль епохи. Зовнішні культурні впливи. Основні етапи розвитку давньоруської культури у ІХ – першій третині ХІІІ ст.
Синтез язичництва та християнства. Розквіт культури Давньої Русі.
Культура середньовічної Русі в умовах політичної дезінтеграції. Основні культурні центри та пам’ятники ХІІ – першої третини ХІІІ ст. Оцінка загального рівня культури домонгольської Русі.
Змістовий модуль 2
Початок політичної централізації Русі Передумови та особливості процесу утворення єдиної Російської держави
Економічні, політичні та ідеологічні передумови централізації. Економічне та політичне піднесення Північно-Східної Русі. Вирішальне значення політичних передумов, їх вплив на характер російської державності. Незавершеність процесу централізації та її причини. Періодизація об’єднавчого процесу.
Основні риси економічного та соціально-політичного ладу Русі у період об’єднання земель. Відновлення економіки. Розвиток сільського господарства. Освоєння нових територій – розчистка та підготовка орних земель, запровадження парового землеробства. Поява нових поселень землеробського типу (починок, деревня, село). Підйом та відродження промислів та ремесла, ріст товарної спеціалізації. Інтенсивне зростання міст як торгівельних центрів. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, складання обласних ринків.
Тенденції розвитку феодального землеволодіння. Розширення феодального землеволодіння. Основні типи феодальної власності на землю: двірські (помісні) володіння, вотчини, «чорні землі», церковно-монастирські володіння.
Еволюція інститутів політичної влади та державного управління. Становлення станово-представницької монархії. Зміни у соціальній структурі суспільства. Формування помісної системи та служилого стану. Процес консолідації феодалів-землевласників. Перетворення відносин васалітету на підданство. Процес виділення особливого соціального шару, що володіє бюрократичними функціями: дяки та піддячі. Верстви духівництва та міщан. Селяни та холопи. Регламентація селянських переходів. Початок юридичного закріпачення селян. «Юріїв день».
Загальноросійський звід законів – Судебник 1497 р. Структура політичної влади та державного управління. взаємини монарха та підданих. Соціальна опора московської монархії. Створення нового апарату влади. Загальнодержавні органи: Боярська дума, Палац, Казна, Прикази. Намісники та їх функції. Еволюція системи управління на місцях. Зміни в системі військової організації: формування дворянського ополчення за територіальним принципом тощо. Визначальна роль держави у сфері суспільних відносин. Ліквідація старих норм і традицій. Монархія та загальнонаціональні інтереси.