- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
Додаткова література:
1. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 54-61.
2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С.61-70.
3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 21-44.
4. Мазуркевич Л.В. Вступ до мовознавства. – К.: Вид-во НАУ, 2002. – 207 с.
5. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики: Пер. з франц. – К.: Основи, 1998. – 324 с.
План:
1. Одиниці мови, їх функції.
2. Мовні рівні.
3. Структура і система мови.
5. Парадигматичні і синтагматичні відношення.
6. Розділи мовознавства.
Основний зміст:
Мова складається з одиниць різного функціонального призначення і значення. Це властиві певній мові звуки, слова, значущі частини слова (префікс, суфікс,корінь, інфікс, флексія, речення). Відповідно до членування мовного потоку на звуки, слова, їх значущі елементи і речення виділяють функціональні мовні рівні. Розрізняють кілька рівнів, які поділяються на нижчий ( мовні одиниці позбавленні плану значення) і вищі (обіймають такі мовні елементи, у яких є план вираження і план змісту).
Всередині кожного рівня його одиниці пов’язані системою. Це означає, що між нми існують певні відношення, які поділяють на два типи – парадигматичні і синтагматичні.
Відповідно до мовних рівнів у мовознавстві виділяють такі розділи: фонетику, лексикологію, граматику.
Питання для самостійної роботи:
1. Дайте тлумачення термінів структура мови і система мови. Чому необхідно розрізняти ці поняття?
2.Доведіть, що мова є системою.
3. Охарактеризуйте структуру мови.
4. Назвіть основні мовні одиниці. Які функції виконує кожна одиниця мови?
5. Які лінгвістичні дисципліни вивчають різні рівні мовної структури?
6. Чим різняться парадигматичні й синтагматичні види відношень між одиницями мови.
6. Дайте визначення термінів синхронія і діахронія.
7. У яких випадках виправданий суто діахронічний, а в яких суто синхронічний підходи до вивчення мови?
8. Чим відрізняються синхронія і діахронія від статики й динаміки?
9. Поясніть чергування [о], [е] з нулем звука із синхронічної і діахронічної точок зору.
Ключові поняття:
синтагматика, парадигматика, система, рівень, структура.
ЛЕКЦІЯ VІІ
ТЕМА: ЗВУКИ МОВИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
МЕТА: з’ясувати місце фонетики у системі наук про мову; дати основні відомості про три аспекти вивчення звуків; забезпечення знань про класифікацію звуків мови та їх реалізацію в процесі мовлення.
Основна література:
1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
Додаткова література:
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 109-141.
2. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 103-131.
3. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 31 – 53.
4. Мазуркевич Л.В. Вступ до мовознавства. – К.: Вид-во НАУ, 2002. – 207 с.
5. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики: Пер. з франц. – К.: Основи, 1998. – 324 с.
План:
1. Фонетика – наука про звуки мови.
2. Три аспекти в характеристиці звуків мови.
3. Загальні відомості про класифікацію звуків: голосні та приголосні звуки.
Основний зміст:
Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуки мовлення і членування мовленнєвого потоку.
Фонетика розглядає фізичні властивості звуків, способи їх творення, функціонування, процеси змін, зв'язки між звуковою і писемною формами мови. У фонетиці аналізуються і такі одиниці звукової мови, як склад слова і наголос. Дослідження всього цього становить предмет фонетики.
Звук мови як коливання хвиль у повітряному просторі утворюється (вимовляється) завдяки дії відповідних органів людини, чується мовцем та його співрозмовниками і сприймається у звуковому комплексі, за яким закріплено певний зміст. Така природа і функціонування звука мови зумовили різноаспектний підхід до його вивчення. Звук розглядається як явище: (1) фізичне (акустичне), (2) анатомо-фізіологічне, (3) лінгвістичне. Тільки врахування ознак такої потрійної характеристики звуків допомагає скласти певне уявлення про звуки мови, своєрідність їх матеріальної сутності, утворення і функції у мові.
Питання для самостійної роботи:
1.Чим займається експериментальна фонетика?
2. У чому полягає сутність звука?
3. Які акустичні параметри притаманні звукам?
4. Що є основою тембру?
5. Охарактеризуйте нижній, середній і верхній поверхи мовленнєвого апарату.
6.У чому виявляється артикуляція звука?
7. Чим відрізняється артикуляційна база від перцептивної?
8. Охарактеризуйте особливості творення голосних і приголосних звуків.
9. За якими параметрами класифікуються голосні звуки?
Ключові поняття:
звук, фонема, диференційна ознака, інтегральна ознака фонеми, асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, гаплологія, епентеза, метатеза, субституція, редукція, протеза, фонема, диференціальні, інтегральні ознаки фонем.
ЛЕКЦІЯ VІІІ
ТЕМА: ФОНЕТИЧНЕ ЧЛЕНУВАННЯ МОВИ
МЕТА: дати поняття про склад; забезпечення знань про дифтонги та трифтонги, а також наголос як фонетичне явище.
Основна література: