Тема 5. Системи обліку та калькулювання за неповними затратами

Проблеми сучасного управлінського обліку. Необхідність переходу від обліку і калькулювання повної собівартості до обліку і калькулювання неповної собівартості. Система калькулювання змінних витрат та її особливості. Поняття та суть маржинального доходу. Проведення аналізу на основі змінних витрат. Переваги системи калькулювання змінних витрат.

Слід усвідомити, що використання калькулювання собівартості продукції за неповними витратами зумовлено такими недоліками системи обліку за повними витратами:

неможливістю точно оцінити непрямі витрати, спожиті в процесі виробництва продукції;

неможливістю простеження шляху конкретного елемента непрямих витрат у процесі виробництва окремого продукту;

зменшенням точності визначення собівартості продукції внаслідок постійного зростання питомої ваги накладних затрат у структурі затрат підприємства, що пояснюється широким впровадженням автоматизації виробничих процесів.

Характеристика і сфера застосування простого директ-косту. Особливості розвинутого директ-косту, його переваги і можливості. Директ-костинг як система управлінського обліку, що базується на класифікації витрат на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень. Порядок формування собівартості за методом „директ-костинг”.

Особливості визначення фінансового результату в системах обліку та калькулювання собівартості продукції за повними і неповними витратами.

Тема 6. Системи обліку та калькулювання за нормативними витратами

Вивчення теми слід розпочати з історії розвитку і впровадження нормативного методу обліку витрат і калькулювання. Значення системи обліку та калькулювання собівартості продукції за нормативними затратами. Відмінності вітчизняного нормативного методу і методу стандарт-кост та порівняльна оцінка їх елементів.

Слід усвідомити, що дана система включає облік витрат та калькулювання нормативної собівартості продукції та надання інформації про відхилення фактичних витрат від нормативних.

Норму можна розглядати як встановлений кількісний вираз ресурсу на виготовлення одиниці продукції за умови використання прогресивної технології та організації виробництва.

Нормативні затрати – це заздалегідь встановлені затрати з урахуванням нормальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці. Виробничих потужностей та чинних цін для досягнення цілей в умовах ефективного виробництва.

Нормальна виробнича потужність – це очікуваний середній обсяг діяльності, що можу бути досягнутий за умови звичайної діяльності протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Слід знати головні напрями вдосконалювання нормативного методу в умовах становлення ринкової економіки в Україні.

Організація нормативного господарства підприємства і складання нормативних калькуляцій. Облік зміни норм. Методика та техніка обліку відхилень від норм. Сприятливі та несприятливі відхилення. Аналіз відхилень від норм і управління за ними.

Застосування та характеристика методів для виявлення відхилень від норм: метод сигнального документування, метод партійного розкрою, інвентарний метод.

Класифікація відхилень від норм витрат за різними ознаками.

Застосування вітчизняного варіанту нормативного методу для визначення фактичної собівартості випущеної продукції.