Змістовий модуль 3. Аналіз інформації для прийняття рішень та планування діяльності

Тема7. Аналіз взаємозв’язку «затрати – обсяг прибуток»

Вивчаючи дану тему, необхідно зрозуміти взаємозв’язок та поведінку витрат, об’єму діяльності та прибутку. Аналіз «витрати – обсяг – прибуток» є методом системного дослідження витрат, обсягу виробництва та прибутку підприємства для визначення обсягу реалізації, який повинен забезпечити компенсацію всіх витрат та одержання бажаного прибутку, для визначення суми прибутку при певному обсязі реалізації, для визначення впливу змін величини витрат, обсягу виробництва та ціни реалізації на прибуток підприємства, а також для визначення оптимальної структури витрат.

Слід зрозуміти, яку важливу роль відіграє аналіз беззбитковості в управлінському обліку, який грунтується на розподілі витрат на змінні та постійні, а також на розрахунку точки беззбитковості, з допомогою якої визначається критичний обсяг реалізації.

Необхідно визначити мету та способи проведення аналізу беззбитковості виробництва. Вияснити, що являє собою точка беззбитковості, в чому її суть та які методи її визначення, а також що являє собою графік беззбитковості та графік маржинального доходу, уміти їх побудувати.

Необхідно знати, які припущення покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” та їх значення.

Слід звернути увагу на диференційний аналіз, який передбачає вивчення тільки тих показників, які змінюються під впливом прийнятого рішення, тобто вивчаються тільки релевантні дані.

Необхідно знати, що являє собою структура витрат.

Структура витрат – це співвідношення постійних та змінних витрат підприємства. Слід знати, який вплив має структура витрат на суму одержуваного прибутку.

Знати, що являє собою операційний важіль.

Слід знати, які припущення покладені в основу аналізу “ витрати – обсяг – прибуток”.

Тема 8. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень

При вивченні даної теми головну увагу звернути на процес прийняття рішення як цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів, що забезпечує досягнення обраної мети або проблеми, уміти дати характеристику процесу підготовки та прийняття рішення. Такі рішення можуть бути причетні як до довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем, які виникають в процесі господарської діяльності. Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються та потребують конкретних рішень сьогодні. Об’єктом таких рішень являються інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових видів продукції, вихід на нові ринки тощо.

Менеджери також приймають рішення, які пов’язані з використанням ресурсів в процесі поточної діяльності. Такі рішення називаються операційними та торкаються нижчого та середнього рівня управління. Об’єктом таких рішень можуть бути ціна та обсяг реалізації продукції, прийняття рішення по спеціальному замовленню, скорочення чи розширення виробництва деяких виробів тощо.

Слід зрозуміти, що прийняття рішення – це цілеспрямований вибір серед кількох альтернативних варіантів такої дії, яка б забезпечила досягнення поставленої мети або вирішення проблеми. Необхідно знати процес підготовки та прийняття рішення, який включає в себе декілька стадій: вибір мети, визначення можливих варіантів дій, збір даних про альтернативи, аналіз кількісних показників з урахуванням якісних факторів та прийняття рішення. Слід звернути увагу на те, що для фірм, які займаються підприємницькою діяльністю, такою метою може бути досягнення максимальної суми прибутку, завоювання лідерства на ринку тощо.

Аналізуючи ситуації, що виникають у процесі поточної діяльності, менеджери постійно мають справу з вибором серед альтернативних рішень. Типовими прикладами таких ситуацій є рішення: про спеціальне замовлення; про розширення чи скорочення (ліквідацію) діяльності; виробляти чи купувати продукцію тощо. Головне, що слід уяснити, вибір серед кількох варіантів оптимального рішення здійснюється на підставі диференціального аналізу релевантної інформації, який передбачає визначення і зіставлення диференціальних витрат та доходів для прийняття управлінських рішень.

Слід пам’ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним, а також необхідно враховувати не тільки короткотермінові, але й довгострокові наслідки рішень.

Необхідно уяснити, що можливості підприємства найчастіше обмежені. Це може бути попит на продукцію, робоча сила, матеріальні ресурси, виробнича потужність тощо. В цих умовах підприємство повинно визначити, яка продукція чи послуга найвигідніша. Необхідно, таким чином, при вивченні даної теми звернути увагу на процес прийняття рішення при наявності одного або кількох обмежень.

Слід знати, що рішення про спеціальне замовлення – це рішення, яке пов’язане з розгляданням одержаного замовлення на одноразовий продаж продукції (послуг) по ціні, нижчій від звичайної або навіть нижче собівартості. Прийняття такого замовлення доцільне тільки в тому випадку, якщо додатковий дохід перевищує додаткові витрати та відсутня деформація ринку.

Розширення або скорочення сегменту – це рішення про розширення або скорочення робіт, послуг, підрозділів та інших сегментів на основі аналізу їх рентабельності. Аналіз інформації для прийняття таких рішень грунтується на калькулюванні змінних витрат, визначенні прямих та загальних постійних витрат, зрівнянні маржинального доходу.

Рішення “виробляти чи покупати” – це рішення, пов’язане з розгляданням існуючої альтернативи: виробляти самостійно окремі компоненти продукції чи купляти їх у зовнішніх постачальників. Аналіз такого рішення передбачає визначення виробничої собівартості компоненту, диференційний аналіз витрат та облік якісних факторів. Слід знати, що при прийнятті рішення слід ураховувати фактор втраченої можливості.

При вивченні теми слід звернути увагу на оптимальне використання ресурсів при наявності обмежень.

Довгострокові рішення підприємства перш за все пов’язані з плануванням та фінансуванням капітальних вкладень. Об’єктами довгострокових рішень можуть бути автоматизація виробництва, будівництво нових підприємств, заміна обладнання, реалізація соціальних програм тощо. Головна риса, яка відрізняє рішення про капітальні вкладення від операційних рішень, пов’язана з тривалістю та обсягом витрат.

Слід мати уявлення про принципи та стадії аналізу інвестиційних проектів, про бюджетування капітальних вкладень. Знати, що при виборі проектів капітальних вкладень необхідною умовою є компенсація інвестицій за рахунок вигоди, яка буде одержана від їх використання. Вигода від використання об’єктів капітальних вкладень може бути одержана або в вигляді економії витрат, або в вигляді додаткового прибутку.

Слід вміти визначити витрати та вигоди, пов’язані з втіленням проекту, а також визначити релевантні грошові потоки. Знати визначення чистих грошових потоків та чистих інвестицій.

Звернути увагу на методи оцінки проектів капітальних вкладень: методи дисконтування грошових потоків та методи, які не ураховують вартість грошей в часі. Знати, що являє собою чиста теперішня вартість проекту, внутрішня норма прибутковості проекту, період окупності проекту, облікова норма рентабельності.

Звернути увагу на раціонування капіталу як процес вибору найвідповіднішого та найвигіднішого з кількох прибуткових інвестиційних проектів.