Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moyi_GOSI.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать

20. Дати економічну оцінку збитку при забрудненні поверхневих вод.

Важливим аспектом у галузі охорони НПС є використання стягнених з підприємства коштів у вигляді плати за забруднені ресурси та забруднене НПС на природоохоронні цілі.

Базовий норматив плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води встановлюється для 28 речовин, які забруднюють воду.

Плата за забруднення довкілля являє собою компенсацію за економічний збиток від забруднення довкілля і встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля і розміщення відходів.

Установлюються два види нормативів плати за:

  • гранично допустимі скиди (ГДС) забруднюючих речовин у довкілля і розміщення відходів у межах лімітів;

  • перевищення ГДВ, ГДС і лімітів розміщення відходів.

Суми збору, який справляється за скиди (Пс) забруднюючих речовин у водні об’єкти, економічно оцінює збиток при забрудненні поверхневих вод та обчислюється на підставі затверджених лімітів, виходячи із фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта і визначається за формулою:

Пс = Σ (Млі × Нбі ×Крб) + (Мплі ×Нбі ×Крб ×Кп),

де п – кількість видів забруднюючих речовин;

і – вид і – тої забруднюючої речовини;

Млі – обсяг скиду і- тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах(т);

Мплі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягами фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і – тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т);

Крб - регіональний басейновий коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин – 5.

Суми зборів, які справляються за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в межах ліміту, відносяться на валові витрати виробництва та обігу, а за понадлімітне використання – справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні користувача.

  1. Охарактеризувати територіальний підхід при плануванні природоохоронних заходів.

Необхідність територіальної орієнтації в управлінні природокористуванням в сучасних умовах диктується, принаймні, чотирма причинами. По-перше, це пов'язано з глибокими політичними перетвореннями в нашій країні, з розпадом СРСР на суверенні держави, утворенням СНД і відокремленням від нього низки колишніх союзних республік. По-друге, підвищується значення соціального аспекту в розвитку економіки. Людина – головна продуктивна сила, і вона проживає на певній території. Для якісного задоволення її потреб у харчуванні, житлі, відпочинку, лікуванні і, частково, освіті необхідно тримати в полі зору всю територію в цілому. По-третє, підвищилось значення комплексного розвитку територій. Різні регіони мають різну забезпеченість природними ресурсами і характеризуються різним станом навколишнього середовища, соціально-історичними особливостями розвитку, національним, соціальним складом і щільністю населення. Все це зумовлює необхідність гармонійного, комплексного розвитку території. По-четверте, ефективне вирішення проблем природокористування можливе тільки при територіальному підході. Специфіка природоохоронних заходів вимагає їх територіальної прив'язки.

Досвід, накопичений при вирішенні регіональних проблем природокористування, дозволяє виділити три основні групи розробок:

  • галузеві робочі програми природоохоронних заходів з розбивкою по районах;

  • схеми заходів з охорони певного природного ресурсу або компонента природного середовища;комплексні схеми охорони природи.

Вся система планування та управління природокористуванням повинна бути зорієнтована на цілі та потреби соціально-економічної системи, а не тільки на наявні ресурси.

Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обгрунтованому поєднанню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Підприємства, що залучають у господарський оборот природні ресурси, належать, з одного боку, до тієї чи іншої галузі народного господарства, а з другого – є ланками територіально-виробничих комплексів. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів багатьох міністерств, відомств і місцевих територіальних органів, які повинні доповнювати одне одного, утворюючи єдину систему управління. (Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи житлове будівництво слід виходити не лише з локальних інтересів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість грунту, зменшує валову продукцію сільського господарства та ін.)

Принцип територіальної диференціації природно-ресурсного потенціалу країни означає урахування ступеня впливу регіональних чинників на розвиток економіки регіону. Застосування цього принципу дає змогу:

визначити пріоритетні сфери в економіці кожного регіону і на цій основі вибудувати систему природоохоронних заходів;

користуватися методом порівняння при вивченні аналогічних регіонів;

застосовувати методи картографування і статистики для кількісного вимірювання перетворень природи та господарства окремих регіонів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]