85. Охарактеризувати вплив об’єктів паливо-мастильних матеріалів на довкілля.

Особливістю забруднення паливно-мастильними матеріалами є їхній різноманітний компонентний склад.

Асортимент продуктів, що їх зберігають та переміщають в межах складів паливно-мастильних матеріалів, визначає склад хімічних компонентів, які надходять у довкілля у випадку аварійних ситуацій.

В свою чергу, якість та хімічний склад палив визначають ступінь важкості наслідків забруднення ними.

Дослідження показують, що мінімум 3-8 % палива, що використовує будь-який транспорт, зокрема, авіація, втрачається під час зберігання і в системі заправки. Навіть якщо бензини – це здебільшого нестійкі речовини і до 75 % витоків випаровуються, забруднюючи повітря, залишкове забруднення грунту і підземних вод складається з важких фракцій, які становлять підвищену небезпеку порівняно з вихідним продуктом, і потрапляють в організм людей, які можуть проживати на віддалі від небезпечних об’єктів.

Основні надходження палив у навколишнє середовище – це витоки з резервуарів (23 %) та трубопровідних систем (37 %) об’єктів паливозабезпечення, що визначають забруднення грунту та підземних вод, випаровування з резервуарів при малих та великих диханнях (28 %) та паливозаправних колонок, що визначають забруднення повітря.

Важливою причиною втрати палив і мастил (10 %) є також їх розливи під час наповнення резервуарів, цистерн, баків, які відбуваються через порушення працівниками правил виконання відповідних операцій.

Подальша поведінка та швидкість поширення палив у кожному окремому середовищі залежать від властивостей цих середовищ.

В організм людини ПММ потрапляють найчастіше інгаляційним шляхом та через шкіру. Наслідки можуть бути різноманітними: від легкого запаморочення до летального випадку (при вдиханні великих концентрацій випарів бензину), а при контакті зі шкірою – від сухості шкіри до хімічних опіків у людей, що постійно працюють з бензином.

Окремо варто звернути увагу на порушення в армійських підрозділах правил зберігання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та експлуатації систем їх транспортування. В результаті втрат, витоків і розливів ПММ протягом тривалого часу (іноді десятиріч) довкола військових баз та аеродромів на кілометри навкруг забруднені поверхневі й підземні води. Ці порушення спричинюють появу в криницях, ставках і річках «запасів» нафтопродуктів і навіть токсикантів та канцерогенів — хрому, кадмію, свинцю, бензпіренів. Прикладами можуть слугувати територія парку Олександрія в Білій Церкві, міста Узин і Васильків (Київська область), Дубно (Рівненська область), Велика Круча (Полтавська область), Озерне (Житомирська область), Чугуїв (Харківська область), Луцьк, Керч, Севастополь, Чернівці.

86. Навести приклади адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.

Згідно Глави 7 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури» Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за порушення вимог водного законодавства адміністративна відповідальність у вигляді штрафів може наставати за:

а) порушення правил охорони водних ресурсів — забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища; введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (стаття 59 КУпАП);

б) порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення:

- забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил;

- проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України;

- неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання — і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання (ст. 59 - 1 КУпАП);

в) порушення правил водокористування — забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або підведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обігу кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60 КУпАП);

г) пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61 КУпАП);

д) невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами і сумішами — невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми, внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи відповідним службовим особам (ст. 62 КУпАП).

Адміністративні штрафи за зазначені правопорушення накладаються згідно зі ст. 239 КУпАП органами по регулюванню використання і охорони вод системи Державного комітету водного господарства України, органами системи Комітету України з питань геології та використання надр.

Громадяни і службові особи, винні в порушеннях водного законодавства, несуть адміністративну відповідальність, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності за чинним законодавством.

Ст. 110 ВК Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальністьзгідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності запорушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок діїнепереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несутьособи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохороннихзонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків абопорушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва іексплуатації автошляхів, залізниць та інших інженернихкомунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та іншихоб'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правилспеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництвоставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод абоперекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документидержавної статистичної звітності;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд іпристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимівїх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод уводні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізаціюта несанкціоноване скидання зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійніситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документаціїта висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та іншихоб'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів івисновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод татериторіального моря від забруднення та засмічення.

Законодавством України може бути встановлено відповідальністьі за інші правопорушення щодо використання і охорони вод тавідтворення водних ресурсів.