74. Обґрунтувати заходи забезпечення радіаційної безпеки.

Радіаці́йна безпе́ка — стан захищеності теперішнього і майбутнього поколінь людей від шкідливого для їх здоров'я впливу іонізуючого випромінювання.

Радіаційна безпека персоналу, населення і оточуючого середовища вважається забезпеченою, якщо дотримуються основні принципи радіаційної безпеки (виправданості, оптимізації, неперевершення) і вимоги радіаційного захисту, встановлені діючими нормами радіаційної безпеки та санітарними правилами.

Радіаційна безпека об'єкту та прилеглої до нього території забезпечується за рахунок:

- якості проекту радіаційного об'єкту;

- обґрунтованого вибору району та майданчика для розміщення радіаційного об'єкту;

- фізичного захисту джерел радіактивного випромінювання;

- зонування території навколо найбільш небезпечних об'єктів та всередині них;

- умов експлуатації технологічних систем;

- санітарно-епідеміологічної оцінки та ліцензування діяльності з джерелами випромінювання;

- санітарно-епідеміологічної оцінки виробів та технологій;

- наявності системи радіологічного контролю;

- планування та проведення заходів з забезпечення радіаційної безпеки персоналу та населення за нормальної роботи об'єкту, його реконструкції та виведення з експлуатації;

- підвищення радіаційно-гігієнічної грамотності персоналу та населення.

Радіаційна безпека персоналу забезпечується:

- обмеженням допуску до роботи з джерелами випромінювання за віком, статтю, станом здоров'я, рівнем раніше отриманої дози опромінення та іншими показниками;

- знанням та дотриманням персоналом правил роботи з джерелами випромінювання;

- достатньою кількістю та якістю захисних бар'єрів, екранів та відстанню від джерел випромінювання, а також обмеженням роботи з джерелами випромінювання;

- створенням умов праці, що відповідають вимогам діючих норм і правил радіаційної безпеки;

- застосуванням індивідуальних засобів захисту;

- дотриманням встановлених контрольних рівнів випромінювання;

- організацією радіологічного контролю;

- організацією системи інформації про радіаційний стан;

- проведенням ефективних заходів щодо захисту персоналу при плануванні підвищеного опромінення в разі загрози та виникненні аварії.

Радіаційна безпека населення забезпечується:

- створенням умов життєдіяльності людей, які відповідають вимогам діючих норм і правил радіаційної безпеки;

- встановленням квот на опромінення від різних джерел випромінювання;

- організацією радіологічного контролю;

- ефективністю планування та проведення заходів з радіаційного захисту в нормальних умовах та у випадку радіаційної аварії;

- організацією системи інформації про радіаційний стан.

75. Сформулювати та обґрунтувати показники якості води прісноводних об’єктів.

Оцінка стану водних екосистем в умовах антропогенного впливу повинна передбачати комплексний підхід з використанням різних методичних підходів. Комплексна екологічна оцінка якості води здійснюється з застосуванням великого набору гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних, бактеріологічних та інших показників, які відображають особливості абіотичної і біотичної складових водних екосистем.

До показників якості води прісноводних об’єктів включають загальні та спеціальні показники. До загальних належать сольовий склад і трофо-сапробність вод, які можуть змінюватись під впливом природних процесів і господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин – токсикантів і радіонуклідів.

Комплексна екологічна класифікація якості поверхневих вод включає три групи спеціалізованих класифікацій, а саме: групу класифікацій за критеріями сольового складу, класифікацію за трофо-сапробіологічними (еколого-санітар­ни­ми) критеріями і групу класифікацій за критеріями вмісту специфічних речовин (токсичної і радіоактивної дії), а також за рівнем токсичності води.

Мінералізація та іонний склад води відображають природні умови формування якості води. У даному випадку мова йде про надходження солей з ґрунтів прилеглих територій і перехід їх у водне середовище. Але мінералізація та іонний склад води можуть змінюватись під впливом антропогенних чинників (надходження солей із стічними водами та з водозбірної площі).

Друга група показників якості води об’єднує трофо-сапробіологічні (еколого-санітарні) критерії. Вона включає гідрофізичні показники, що характеризують прозорість води та наявність завислих речовин і гідрохімічні показники – рН, азот амонійний, нітритний, нітратний, фосфор фосфатів, розчинений кисень, перманганатна та біхроматна окислюваність, БСК₅. Ці показники характеризують абіотичну складову екосистеми та умови існування гідробіонтів.

Гідробіологічні показники, які характеризують трофо-сапробіологічний стан екосистеми – це біомаса фітопланктону та індекс самоочищення-самозабруднення (А/R). Саме від первинної продукції залежить внутрішньоводоймне забруднення органічними речовинами. Тому такі показники, як біомаса фітопланктону, валова первинна продукція, відношення валової продукції до деструкції характеризують якість води та відгук водних екосистем на процеси евтрофікації.

До екологічних бактеріологічних показників належать чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій. До трофо-сапробіологічної класифікації включений індекс сапробності, який дозволяє інтегрально оцінювати ступінь забруднення внаслідок надходження стічних вод, а також внутрішньоводоймного продукування органічної речовини.

Зростання антропогенного впливу на водні екосистеми призвело до того, що токсиканти зустрічаються практично в усіх водних об’єктах. В останні десятиріччя внаслідок випробування ядерної зброї та аварій на атомних електростанціях спостерігається підвищення рівня радіоактивності води. Тому важливим є визначення вмісту у воді прісноводних об’єктів специфічних речовин радіоактивної та токсичної дії (ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, загальний хром, нікель, загальне залізо, марганець, фториди, ціаніди, нафтопродукти, легкі феноли, поверхнево активні речовини). Крім встановлення вмісту токсичних речовин, оцінюється методом біотестування ступінь токсичності води.

Як показник токсичної дії враховується смертність тест-об’єктів за певний проміжок часу (24, 48, 96 годин). Найбільш поширеними тест-об’єктами є планктонні ракоподібні-фільтратори Daphnia magna та Ceriodaphnia affinis. Цей метод відображає сукупну дію хімічних речовин незалежно від концентрації токсикантів і є інтегральним показником біологічної властивості води.