81. Розглянути заходи боротьби із шкідливим впливом енергетики на довкілля.

Енергетика, яка в найбільш широкому розумінні охоплює процеси виробництва (видобутку), транспортування, перетворення та використання ПЕР, є організаційно складною еколого-економічною та виробничо-технологічною системою, яка активно впливає на довкілля. Характерна особливість цього впливу полягає у багатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу та населення) та різноманітності характеру (відчуження територій, спотворення ландшафтів, механічні порушення, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи).

Ключові напрями екологізації ПЕК:

а) значне зменшення і, за можливості, часткова ліквідація викидів, скидів та інших шкідливих впливів підприємств ПЕК на довкілля і населення за рахунок проведення активної політики, спрямованої на підвищення ефективності використання ПЕР та енергозбереження;

б) значне технологічне зменшення утворення екологічно шкідливих речовин за рахунок впровадження прогресивних технологій видобутку (виробництва), транспортування та використання ПЕР в усіх галузях ПЕК, закриття підприємств з неприйнятним рівнем екологічної безпеки, ліквідація більшості викидів і скидів в навколишнє середовище шляхом їх локалізації, вловлювання та подальшої нейтралізації, складування та утилізації;

в) значне зменшення і, за можливості, повне усунення небезпечних наслідків уже здійснених викидів, скидів та інших екологічно небезпечних впливів підприємств ПЕК на довкілля і населення прилеглих до них територій.

81. Визначити методи та прилади спостереження за станом водних об’єктів.

Спостереження за станом водного об’єкта здійснюється відповідно до загального переліку показників, до якого входять показники, що характе­ризують кількість водних ресурсів та їх зміни, якості вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, екологічний норматив та категорія якості води водних об’єктів тощо, що розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Визначення певного інгредієнта або групи інгредієнтів проводять з використанням хімічних, фізико-хімічних та фізичних методів.

1. Хімічні:

• титриметричний метод (визначається лужність і карбонатна твердість води, загальна твердість, хімічне споживання кисню, біохімічне споживання кисню, кислотність, вміст розчиненого кисню, загального нітрогену та нітрогену органічних сполук тощо);

• гравіметричний метод (визначення у природних водах іонів сульфатної кислоти та нафтопродуктів).

2. Фізико-хімічні методи:

• нефелометричний метод;

• колориметричний метод;

• хроматографічний метод;

• спектрометричний метод;

• турбидихроматографічний метод;

• люмінесцентно-хроматографічний метод;

• фотометричний метод (визначення практично всіх хімічних елементів, а також амінів, амінокислот, білковоподібних речовин, цукрів, карбонільних сполук, фенолів, бензолу, сечовини, метанолу, формальдегіду, фурфуролу, ацетону, ксантогенатів та ін.);

• електрохімічний метод;

• метод іонометрії (визначення рН, аніонів та деяких катіонів);

• полярографічний метод (визначають цинк, кадмій, плюмбум, мідь та інші метали);

• метод інверсійної вольтамперометрії (визначається понад 40 іонів металів, численні аніони, органічні сполуки).

- хроматографічні методи:

• газова хроматографія (визначають леткі органічні сполуки);

• тонкошарова та іонна хроматографія (деякі катіони металів, іони, нелеткі органічні сполуки ).