Завдання і запитання

1. Розкрити основні характеристики колективу як суб'єкта соціального виховання.

2. Проаналізувати життєдіяльність студентської групи на основі цих характеристик.

3. Які умови необхідні для самореалізації і самоствердження особистості в колективі?

4. Чому саме у колективі, а не в іншому різновиді групи, виникає ситуація, найбільш сприятлива для соціалізації особистості?

5. Охарактеризувати структуру міжособистісних стосунків у колективі.

Блок навчально-дослідницької роботи Інструкції для виконання

1. Дістати у викладача допуск до виконання роботи.

2. Провести соціометричне дослідження у визначеному класі.

3. Згідно з методикою виконати обробку даних, оформити соціоматрицю.

4. За результатами соціометричного дослідження охарактеризувати соціальну (неформальну) структуру класу, визначити індекс групової згуртованості й соціальний статус кожного учня.

5. Побудувати соціограму. Сформулювати висновки про характер взаємодії членів групи і сприятливість ситуації для соціалізації.

6. Результати виконання пп. 2-5 описати у формі звіту.

7. Захистити виконану роботу.

Блок довідково-інформаційний

Література

1. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й викохувати його душу. - К: НЦП Перспектива, 1996. С.8-70.

2. Мудрик А.В. Ваедение в социальную педагогику. - М-, 1997. - С.265-267.

3. Семиченко В.А. Психология социальных отношений. -К: Магист-8, 1999. -С.83-90.

Додатки

Додаток 1. Методика соціометричного опитування

Початок застосування такого методу поклав ще на початку 30-х років американський дослідник Дж- Морено. Правомірність застосування цього методу для пізнання психічної індивідуальності шкільного класу випливає з того, що останній за своєю природою є певною соціальною групою. Соціометричний метод дає змогу охарактеризувати психічну індивідуальність шкільного класу за параметром його соціальної (неформальної) структури, виявити характерні для нього особливості міжособистісних взаємин, наявні у класі угруповання, найбільш і найменш популярних членів групи тощо.

Є різні варіанти соціометричного методу, але всі вони побудовані на одному спільному принципі: випробуваним пропонують обрати від одного до трьох дітей (учнів, студентів) за певним критерієм. Він може бути формальним або неформальним. Завдяки першому вивчаються особливості міжособистісних стосунків, які формуються при певному впливові ділових контактів, орієнтації на завдання групи. Наприклад, «З ким би ви хотіли сидіти за однією партою?» «З ким би ви хотіли спільно виконувати трудове завдання?», «Кого б ви обрали старостою класу?» тощо.

Неформальні критерії виявляють особливості міжособистісних відносин, котрі формуються при визначальному впливові емоційних контактів, не пов'язаних з діловими стосунками, і мають у собі сильний заряд симпатій і антипатій. Наприклад, «З ким би ви хотіли проводити свій вільний час?», «Кого б ви хотіли запросити на свій день народження?» тощо. В усіх випадках запитання слід формулювати у позитивному плані, тобто пропонувати для вибору тих ровесників, у товаристві яких даний учень (студент) хотів би перебувати в першу, другу, третю чергу (а не тих, чиє товариство видасться найменш прийнятним).

Порядок дослідження. Перед початком опитування провести інструктаж класу (соціометрична розминка), у процесі якого потрібно пояснити учням мету дослідження, підкреслити важливість його результатів для класу, показати, як слід виконувати завдання, гарантувати збереження таємниці відповіді.

Наближений текст інструкції: «Шановні учні! Для того, щоб класний керівних міг краще спланувати вашу навчальну діяльність, важливо з'ясувати, з ким із учнів класу кожен з вас хотів би (хотіла б) робити усе разом. Постарайтеся бути відвертими у відповідях».

У початкових і середніх класах для проведення соціометрії можна використати, наприклад, таку анкету:

А. 1)З ким із учнів класу ти найбільше хотів би сидіти за однією партою? 2) З ким ще? 3) 3 ким ще?

Б. 1) Кого з учнів класу найбільше хотів би запросити на свій день народження? 2. Кого ще ? З.Кого ще?

Для того, щоб учні кого-небудь не оминули, рекомендують вручити кожному список учнів класу (або написати його і пришпилити до дошки). Обробка й інтерпретація результатів, Використовуються два. способи обробки даних соціометричного опитування; 1) табличний - за допомогою соціоматриць виборів; 2) графічний- за допомогою соціограми.

Відповіді на запитання наведеної соціометричної анкети можна табулювати по-різному. Найпростіший спосіб ґрунтується на використанні соціоматриці (див. табл.1). Горизонтальні рядки показують вибори, зроблені кожним з учнів, а вертикальні - скільки разів було обрано кожного учня. Хоч числа 1, 2 і 3 вказують на пріоритет даного вибору, у нижньому рядку таблиці подають лише загальні кількості виборів.

Оскільки стосовно різних ситуацій взаємодії нерідко виявляють різні схеми міжособових взаємин, доцільно здійснювати табулювання, аналіз відповідей стосовно кожної о запитання окремо.

З таблиці, побудованої за результатами соціометричного опитування, можна зробити висновок про те, хто у класі найпопулярніший, а кому, навпаки, зовсім не симпатизують однокласники. В аналізі використовують такі поняття:

«Зірка» - учень, який дістає найбільшу (або принаймні дуже велику) кількість виборів в однокласників.

«Той, кому віддана перевага» - учень, із середньою кількістю виборів.

«Зневажуваний» — учень, що дістав мало виборів (менше за середнє значення).

«Ізольований» - учень, що не дістав жодного вибору.

«Взаємний набір» - два, або більше учнів, які вибрали один одного.

«Соціометрична клітка» (тісно згуртоване угруповання) - група учнів, що вибирають один одного, але роблять мало виборів щодо дітей за межами екю групи.

«Соціометричний розкол» — відсутність виборів міх двома чи кількома підгрупами у класі (наприклад, між хлопцями і дівчатами, дітьми з більш і менш

забезпечених сімей).

Інколи буває корисно подати результати соціометричного опитування у графічній формі. Одна з найпоширеніших процедур цієї сфери - складання соціограми кругового типу, яка містить чотири концентричних кола розташування. На діаграмі визначається кількістю здобутих виборів. Коли дітям надають гри вибори (як у наведеній вище табл.1), учні, які дістали понад 7 виборів («зірки»), розташовуються у центральному крузі; 4-6 виборів - у першому кільці; Г - 3 вибори - у другому кільці, жодного вибору - у третьому КІЛЬЦІ.

Соціограма наочно представляє, наскільки щільною чи дифузною с структура соціальної взаємодії в класі. Мабуть, оптимальним був би такий стан, коли всі учні розташувалися б у межах першого чи другого кільця. Це свідчило б про наявність соціальної рівноваги у групі. Зазвичай, хоч один учень виявляється ізольованим від решти.

За результатами цієї методики можна визначити індекс соціометричного статусу, який характеризує положення кожного окремого члена групи в її структурі. Залежно від змісту соціометричного критерію цей показник може бути мірою організаторських здібностей, соціального визнання чи комунікативності тощо.

Загальний статус учня (С) у класі визначається за формулою:

С = (К - К*) / ( N - 1), де К - кількість респондентів, які вибрали учня;

К* - кількість респондентів, які відхилили учня;

N - кількість членів групи, що його оцінювали.

Загальний статус учня може бути позитивним, нейтральним, негативним. Існує і такий соціометричний параметр, як «індекс групової згуртованості» (І): І = В* / В,

де В* - сума взаємних виборів,

В - загальна кількість можливих виборів у групі.

Для табл.1 І = 16 / 36 = 0,44.

Високий показник групової згуртованості - 0,6-0,7.

Таблиця 1. Дата _______. Запитання: Кого з учнів класу ти хотів би запросити на свій день народження?

№	Прізвище, ім’я (хто вибирає)	Кого вибирають												Разом
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12…
1	А…		2			1				3
2	Б…					1				2	3
3	В…						3					1	2
4	Г…					3			2	1
5	Д…		1						3	2
6	Е…			1		2							3
7	Є…			1								3	2
8	Ж…			1				2		3
9	З…	3	2			1
10	К…	3	2			1
11	Л…			2		1	3
12	М…			2		1						3
Кількість виборів		2	4	5	0	8	2	1	2	5	1	3	3	36
Кількість взаємовиборів		1	3	3	0	2	1	0	0	3	1	1	1	16