4.Особливості оподатковування іншими податками й зборами неприбуткових організацій

1) Податок на нерухоме майно

Податковим кодексом України з 1 січня 2012 року запроваджено новий для всіх податок — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками цього виду податку є громадяни, фізичні та юридичні особи, в тому числі неприбуткові організації, які є власниками житлової нерухомості.

Необхідність сплати податку залежить від площі житлової нерухомості. Якщо площа офісу менша від 120 м2 або житлового будинку менша від 250 м2, то податок не сплачується.

Слід звернути увагу на той факт, що не оподатковуються такі об’єкти:

— розташовані у зонах відчуження або безумовного (обов’язкового) відселення;

— будівлі дитячих будинків сімейного типу, оскільки мета їх створення полягає у забезпеченні належних умов для виховання дітей-сиріт;

— що належать сім’ям, які виховують трьох і більше дітей (включаючи усиновлених), але не більше одного такого об’єкта на сім’ю.

Якщо площа квартири не перевищує 240 м2 і житлового будинку не перевищує 500 м2, то вартість 1 м2 обчислюватиметься з розрахунку 1% розміру мінімальної заробітної плати — 9,41 грн (у 2011 році — 941 грн). Наведемо приклад розрахунку річної суми податку:

— 240 м2 (площа квартири) - 120 м2 (пільга) = 120 м2 х 9,41 грн (1% розміру мін.з/пл, встановленого на 1 січня звітного року) = 1 129,20 грн;

— 500 м2 (площа житлового будинку) - 250 м2 (пільга) = 250м2 х 9,41 грн (1% розміру мін.з/пл, встановленого на 1 січня звітного року) = 2 352,50 грн.

Якщо площа квартири перевищує 240 м2 і житлового будинку — 500 м2, то вартість 1 м2 обчислюватиметься з розрахунку 2,7% розміру мінімальної заробітної плати — 25,40 грн (у 2011 році — 941 грн). Наведемо приклад розрахунку річної суми податку:

— 250 м2 (площа квартири) - 120 м2 (пільга) = 130 м2 х 25,40 грн (2,7% розміру мін.з/пл, встановленого на 1 січня звітного року) = 3 302,00 грн.;

— 510 м2 (площа житлового будинку) - 250 м2 (пільга) = 260м2 х 25,40 грн (2,7% розміру мін.з/пл, встановленого на 1 січня звітного року) = 6 604,000 грн.

Якщо є декілька домоволодінь, то сума податку визначається окремо щодо кожного об’єкта.

2) Екологічний податок

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 розділу VIIІ «Екологічний податок» ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755 платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські й інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Статтею 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я. Стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 ст. 14 ПКУ).

Згідно з пп. 242.1.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Органи ДПС залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (абз. 1 п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, суб’єкти господарювання, у разі використання автономних систем опалення власниками адміністративних, торговельних, складських та інших будівель і споруд, мають об’єкт оподаткування екологічним податком — обсяг забруднюючих речовин, що утворюється й викидається в атмосферне повітря при згорянні палива (газу, мазуту тощо) та є платниками екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і питання щодо їх видання, не належать до компетенції органів ДПС.