- •Тема 1. Суб’єкти господарювання як платники податків та зборів
- •2. Концептуальні основи оподаткування суб’єктів господарювання
- •3. Питання вибору системи оподаткування суб'єкта господарської діяльності
- •Тема 2. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
- •2. Особливості оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком
- •3 .Особливості оподаткування пдв сільгоспвиробників
- •4. Особливості нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами
- •5. Особливості сплати земельного податку виробниками сільськогосподарської продукції
- •3.1. Оподаткування земельним податком сільгоспвиробників, що перебувають на загальній системі оподаткування
- •Тема 3. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності
- •1. Загальні положення транспортно-експедиторської діяльності
- •2. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на прибуток
- •3. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на додану вартість.
- •Тема 4. Особливості оподаткування туристичної діяльності
- •1. Загальні положення про здійснення туристичної діяльності
- •Туроператор
- •2. Особливості оподаткування податком на додану вартість туроператорської та турагентської діяльності
- •3. Особливості оподаткування туристичної діяльності податком на прибуток
- •4.Особливості сплати тур оператором туристичного збору.
- •5.Особливості оподаткування готельного бізнесу
- •Тема 5. Особливості оподаткування діяльності торговців цінними паперами
- •1. Правова база діяльності торговців цінними паперами
- •2. Особливості оподаткування діяльності торгівців цінними паперами
- •3. Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента
- •3.1. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами
- •3.2. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами
- •Тема 6. Особливості оподаткування небанківських фінансових установ
- •2. Особливості оподаткування страхових компаній
- •3. Особливості оподаткування пенсійних фондів та кредитних спілок
- •4. Оподаткування у сфері спільного інвестування
- •5.Особливості оподаткування ломбардної діяльності
- •Оподаткування пдв
- •Оподаткування податком на прибуток
- •Оподаткування пдв
- •Оподаткування податком на прибуток
- •Оподаткування пдв
- •Тема 7. Оподатковування неприбуткових установ та організацій
- •2. Види доходів неприбуткових організацій й особливості їхнього оподаткування на прибуток
- •Цільове фінансування
- •3.Неприбуткові фонди як податкові агенти
- •3. Особливості оподаткування кредитних спілок
- •4.Особливості оподатковування іншими податками й зборами неприбуткових організацій
- •1) Податок на нерухоме майно
- •2) Екологічний податок
- •Тема 8. Спільна діяльність без створення юридичної особи та особливості її оподаткування
- •2.Особливості оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи
- •3. Визначення фінансових результатів спільної діяльності
- •3.1. Розкриття інформації про спільну діяльність у фінансовій звітності
- •4. Оподаткування спільної діяльності податком на додану вартість
- •5.Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
- •Тема 10. Оподаткування діяльності фізичних осіб-підприємців
- •2. Особливості оподаткування єдиним податком діяльності фізичних осіб-підприємців
- •6.Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку
- •7. Порядок відмови від спрощеної системи
- •8.Щодо виконання платниками єдиного податку функцій податкового агента
- •9.Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування
- •Тема 10. Єдиний податок для суб’єктів малого підприємства – юридичних осіб (спрощена система оподаткування)
- •1.Умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
- •2.Перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються юридичні особи – платники єдиного податку та обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
- •3.Порядок визначення доходів та їх склад для цілей оподаткування єдиним податком юридичних осіб
- •4. Ставки єдиного податку для юридичної особи
- •5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку юридичною особою
- •6. Строки подання звітності та порядок її заповнення
- •7.Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку
2.Особливості оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) зобов'язуються об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 Кодексу).
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі кошти, інше майно, професійні й інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація і зв'язки.
Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника здійснюється за погодженням між учасниками (ст. 1133 Цивільного кодексу).
Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом (ст. 1134 цього Кодексу).
Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу взяття на облік договору або угоди про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік такого учасника як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди згідно з Порядком № 979.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами відповідно до умов договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (підпункти 153.14.2 та 153.14.5 п. 153.14 ст. 153 Кодексу).
Згідно з пп. 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу для визначення об'єкта оподаткування не враховуються грошові або майнові внески відповідно до договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Згідно п.136.1.14 кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, в разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, але не вище вартості внеску не враховуються для визначення об’єкту оподаткування.
Оскільки спільна діяльність не вказується в переліку платників податку на прибуток (ст. 133 ПКУ), то за результатами спільної діяльності сплачується не податок на прибуток, а податок на прибуток її учасників. При цьому прибутком кожного з учасників є частина прибутку, отримана у результаті спільної діяльності, яка розподіляється згідно з умовами договору. Такий прибуток підлягає оподаткуванню під час його виплати чи нарахування. Однак фактично податок на прибуток учасників спільної діяльності є різновидом податку на прибуток, особливості оподаткування яким визначені пп. 153.14.6 ПКУ.
Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до/або під час такої виплати.
У разі якщо протягом звітного періоду витрати спільної діяльності перевищують доходи від такої діяльності, збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності.
До прийняття Податкового кодексу відповідно до пп. 4.2.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не включалися до складу валового доходу платника податку доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, що були оподатковані у порядку, визначеному згаданим Законом. Податковий кодекс не містить аналогічної норми.
Доходи від спільної діяльності не вказуються у ст. 136 Податкового кодексу серед доходів, що не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Однак детальний аналіз ст. 135 Кодексу свідчить про те, що доходи від спільної діяльності не входять ні до доходів від операційної діяльності, визначених у п. 135.4, ні до інших доходів, визначених у п. 135.5. Отже, законодавець не передбачає подвійного оподаткування доходів, отриманих учасником від спільної діяльності.
Слід звернути увагу, що законодавець зазначає, що оподатковується частина прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, проте прямо не вказує на порядок розрахунку такого прибутку.
У п. 149.1 ПКУ визначається, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування, визначеного згідно зі ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень ст. 135–137 та 138–143 ПКУ. Проте спільна діяльність не є визначеним ст. 133 ПКУ платником податку на прибуток, а тому дія п. 149.1 ПКУ не може поширюватися на розрахунок прибутку учасників спільної діяльності.
Розрахунок фінансового результату (прибутку або збитку) учасників спільної діяльності, аналогічно як і при визначенні дивідендів, має відбуватися відповідно до норм, встановлених Законом від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та положень (стандартів) бухгалтерського обліку, прийнятих Міністерством фінансів України.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції спільної діяльності в учасників врегульовуються в пп. 19–20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505 та Методичними рекомендаціями щодо бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2011 N 1873.
Пунктом 153.14.4. ст..153 передбачено , перенесення збитків від спільної діяльності на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності встановлюється протягом строків, визначених Кодексом. Даний пункт не вказує конкретно на дані строки, проте єдиною статтею, що врегульовує дане питання, є ст. 150 ПКУ, яка висвітлює питання урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Сума такого збитку підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного збитку попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.
Прирівнення передбачене пп.153.14.5. ст..153 ПКУ відносин між учасниками спільної діяльності до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів цілком відповідає нормі пп. 14.1.139 ПКУ, де вказується на те, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Цивільний кодекс України у ст. 626 закріплює, що цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов’язків.
Кодекс врегульовує порядок оподаткування, який застосовується при здійсненні відносин за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, іншими цивільно-правовими договорами. Такий порядок поширюється і на відносини між учасниками спільної діяльності.
Прикладом може бути передача майна, послуг до спільної діяльності за компенсацію. Така передача в цілях оподаткування прирівнюється до відносин за договором купівлі-продажу та на основі п. 137.1 ПКУ визнається дохід від реалізації товарів та на основі пп. 138.1.1 п. 138.1 ПКУ відображається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, пов’язані з такою передачею.
Дохід від надання таких послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Як передбачено пп.153.14.6. ст..153 ПКУ порядок податкових розрахунків та звітності результатів спільної діяльності передбачає існування Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи чи іншого аналогічного документа, форма та порядок заповнення якого визначається центральним податковим органом.