3 .Особливості оподаткування пдв сільгоспвиробників

Спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість операцій сільгоспвиробників залишається до 2018 року.

Цей спосіб непрямої підтримки аграрного сектору визнано таким, що не суперечить вимогам СОТ, а отже, надає певні важелі посадовцям за умов проблем із функціонуванням бюджетних програм підтримки. Це означає, що разом із пільговим режимом залишаються і структурні викривлення, які він створює. Залишаючи пільговий режим у цілому, кодекс усе ж суттєво модифікує окремі його частини, про що і йтиметься далі.

Новий режим для виробників молока та м'яса

Сільськогосподарські виробники почали відстоювати чинний режим субсидування м'ясо-молочної галузі ще наприкінці 2009 року, коли Законом про Державний бюджет було передбачено, що відповідні суми ПДВ, що підлягають сплаті до Державного бюджету, перераховуються не безпосередньо постачальникам сирого м'яса та молока, а спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету, звідки перераховуються як субсидії виробникам на основі наявного поголів'я.

Створення такої системи поступалося чинному механізму: насамперед, через прикріплення розміру субсидій до кількісних (поголів'я худоби), а не до якісних показників (продуктивність). Крім того, порядок отримання субсидій передбачав необхідність реєстрації постачальників, а отже, означав зростання витрат на оформлення документів (особливо для постачальників-домогосподарств). Схему було відтерміновано до 2011 року, але не довше.

Згідно з положеннями Податкового кодексу, тимчасово, до 1 січня 2015 року, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету.

Очевидно, що введення нового порядку нарахування субсидій, покладеного на Кабінет Міністрів, робить процес виплати дотацій менш прозорим, а час на організацію (реєстрацію, оформлення документів) разом із зобов'язанням спрямовувати кошти до спецфонду бюджету уже з початку 2011 року створить затримки з виплатами дотацій.

Компенсувати очікувані та фактичні втрати виробникам, найбільш імовірно, зможуть спробою підвищити ціни пропозиції.

Звільнення від сплати податку для експортерів зерна до 2014 року Проблеми з відшкодуванням ПДВ експортерам призводили до того, що трейдери враховували ризики невиплат, і отже, прагнули до заниження закупівельних цін для аграріїв. Розміри втрат для виробників за цих умов порівнювалися з сукупним обсягом підтримки з Державного бюджету. Зі свого боку, посадовці звинувачували учасників ринку у штучному завищенні сум до відшкодування, що потребувало додаткових перевірок і подальших затримок. Замкнене коло сподівалися розірвати пропозиціями про автоматичне відшкодування ПДВ, проте Податковий кодекс обрав більш радикальну позицію: звільнення від сплати ПДВ для експортерів зерна та технічних культур.

Згідно з положеннями кодексу, поставки (крім першої) зернових і технічних культур звільнені від оподаткування ПДВ до 1 січня 2014 р., а з 1 липня 2011 року була відмінена нульова ставка з ПДВ при експорті зернових і технічних культур (чинний нині режим).

З 1 липня 2011-го операції з експорту зернових звільнені від оподаткування. Ці нововведення поширюються на товарні позиції (1001-1008 та 1205, 1206), крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00, тобто на операції з пшеницею, житом, ячменем, кукурудзою, сорго та гречкою, а також ріпаком та соняшником. Такі зміни матимуть, очевидно, суттєвий вплив на ринок. Оскільки ПДВ для експортерів більше не підлягатиме відшкодуванню, вони можуть прагнути до компенсації зниження надходжень шляхом зниження закупівельних цін для аграріїв та зміни структури постачальників (переорієнтація на неплатників ПДВ), таким чином знижуючи витрати.

Трактування "першого постачання" теж відіграє свою роль, адже виходить, що всі подальші операції з зерном (у тому числі переробка) будуть звільнені від ПДВ, і підприємства, що одночасно вирощують та експортують, чекатимуть додаткових пояснень. За таких умов зрозумілим є "тимчасовий" характер пропонованих змін (механізм закріплено лише до 2014 року). Суттєвим новим-старим положенням про особливості сплати ПДВ сільськогосподарськими виробниками стало повернення спеціальних рахунків для акумулювання сум ПДВ, нарахованих на вартість поставлених с.-г. товарів.

Обов'язковість перерахунку цих сум для всіх видів сільськогосподарського виробництва на окремі рахунки передбачалась ще у далекому 1999 році. Декларативно така схема мала б забезпечити вищий ступінь контролю за цільовим використанням цих коштів (за рахунок яких можна було придбавати матеріально-технічні ресурси). На практиці це означало зростання витрат діяльності сільськогосподарських підприємств, адже можливості відстеження порядку нарахування та використання цих коштів забезпечувалися і без того достатньо деталізованим окремим податковим обліком. Саме тому аграрії вітали зміни до законодавства про ПДВ у 2008 році, які на рівні закону вже не передбачали створення окремих рахунків для роботи з ПДВ.

Чинна з 1 січня 2011 року стаття 209.2 Податкового кодексу передбачає, що відповідні суми ПДВ акумулюються на спеціальних рахунках. Розробка порядку акумулювання цих коштів знову покладається на КМУ.

Таким чином, найближчим часом господарники (а норма стосується всіх сільськогосподарських виробників, що претендують на спеціальний режим оподаткування) муситимуть знову відкривати окремі рахунки, що можна розглядати якщо не як збільшення податкового навантаження, то принаймні як збільшення операційних витрат на ведення податкового обліку.