Застосування полімерів у фармації

У фармацевтичній практиці полімери знаходять таке застосування:

• як таропакувальні засоби для медикаментів;

• як допоміжні речовини для створення різноманітних лікарських форм;

• як полімери спрямованої біологічної дії:

а) кров і плазмозамінники;

б) пролонгатори;

в) полімерні лікарські речовини.

Таропакувальні і пакувальні матеріали

Досягнення хімії полімерних сполук дозволили промисловості ба­гатьох країн урізноманітнити асортимент високоякісних пластичних ма­теріалів, які застосовуються для пакування фармацевтичних товарів.

Полімерні матеріали мають ряд переваг перед традиційними матеріалами, які використовуються для пакування ліків:

• легкість;

• можливість декоративного оформлення;

• низька вартість;

• тарний товарний вид;

• зручність користування ліками.

Різноманітність полімерних матеріалів, складність їхнього хімічного складу, необхідність точних зведень про поводження пластмас у кон­такті з упакованою продукцією — усе це потребує ретельних досліджень при доборі пакувального матеріалу для фармацевтичних препаратів, до якості пакування яких ставлять особливі вимоги.

При використанні полімерної тари для пакування лікарських речо­вин фармацевти стикаються з низкою проблем, серед яких особлива увага повинна бути звернена на такі:

• процес старіння пластмас;

• проникність;

• адсорбція;

• хімічна міграція (переміщення);

• реактивність;

• кількісний ріст мікроорганізмів;

• можлива токсичність.

Ці проблеми можуть послужити причиною зниження ефективності лікарських засобів або зробити їх негожими до вжитку.

Найбільш вивченими полімерами є представники класу поліолефінів (полімери, синтезовані полімеризацією аліфатичних безмежних вуглеводів: поліетилен високого і низького тиску, поліпропілен, полістирол, полівінілхлорид та ін.).

Добре зарекомендували себе комбіновані плівкові полімерні матері­али, тому що жодна з одинарних плівок не може задовольнити всі за­пропоновані вимоги, які висувають до складних лікарських засобів.

5.2. Допоміжні речовини для створення різноманітних лікарських форм

Усе більш важливе значення синтетичні полімери набувають у ство­ренні нових лікарських форм уже відомих терапевтичних засобів і як замінники воску, жирів і масел. Полімери використовують як безжирові основи мазей і пластирів, а також для стабілізації розчинів, емульсій, суспензій. Основними з застосовуваних для цих цілей полімерів є поліетиленоксид (поліетиленгліколі), полівініловий спирт, полівінілпіролідон. В експериментальних і пошукових роботах використовують також ряд похідних целюлози, гомо- і сополімери акриламіду, вінілпіролідону, вінілового спирту, етиленоксиду та ін.

Серед допоміжних речовин, які використовуються у виробництві таблеток, синтетичні полімери займають усе більш значне місце.

Широко відомі, наприклад, похідні целюлози, поліетиленгліколю, полівінілового спирту та ін.

Відома можливість їхнього застосування для покриття таблеток, а також як наповнювачів, які зв'язують речовини, що сприяють розпаду таблеток. У ряді випадків за ефективністю своєї дії синтетичні поліме­ри перевершують природні високомолекулярні сполуки такі, як крох­маль та ін.

Останнім часом значне поширення в нашій країні і за рубежем одержали таблетовані і дражеровані лікарські форми з покриттям.

Покриття завдають з метою:

• захисту вмісту таблеток від впливу зовнішнього середовища (во­логи, повітря, світла);

• захисту слизистої оболонки шлунка від подразної дії ліків;

• локалізації місця дії ліків;

• пролонгування дії ліків;

• маскування смаку і запаху лікарського препарату;

• поліпшення зовнішнього вигляду.

Найбільш широко покриття використовують для локалізації дії лікарської речовини в кишечнику (кишечнорозчинні покриття) і для захисту ліків від впливу зовнішнього середовища.