- •Глава II.
- •2.3. Кодування товарів 17
- •Глава III.
- •Глава IV.
- •Глава V.
- •Глава VI Засоби і методи стерилізації, які застосовують у медицині.................... 78
- •Глава VIII. Лікарські засоби, особливості зберігання різних груп. Строки придатності 112
- •Глава IX. Готові лікарські форми ........................................................ 124
- •Глава X. Шовні хірургічні матеріали та хірургічні голки........... 144
- •Глава XI. Перев'язувальні матеріали і перев'язувальні засоби........ 155
- •Вступ до товарознавства
- •1.1. Поняття про товар і товарознавство
- •1.2. Виникнення і розвиток товарознавства
- •1.3. Зв'язок товарознавства з іншими навчальними дисциплінами
- •1.4. Завдання фармацевтичного і медичного товарознавства на сучасному етапі
- •Завдання з управління асортиментом товарів фармацевтичного призначення:
- •Глава II
- •2.1. Поняття про класифікацію товарів та її категорії
- •Мета і призначення класифікації
- •2.2. Види класифікації товарів
- •2.3. Кодування товарів
- •Зовнішнє кодування
- •Штрихове кодування
- •Класифікація шк.
- •Як читати штриховий код
- •Глава III кількісні та якісні характеристики фармацевтичних товарів. Стандарти якості
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Якісні та кількісні показники якості лікарських засобів
- •3.3. Номенклатура споживчих властивостей лікарських засобів та їхніх показників
- •Споживчі властивості та їхні показники
- •3.4. Забезпечення і зберігання якості лікарських засобів
- •Формуючі чинники
- •Чинники, що зберігають якість.
- •3.5. Контроль якості лікарських засобів в умовах хіміко-фармацевтичного підприємства.
- •Глава IV основні визначення, мета і принципи стандартизації
- •4.1. Основні поняття
- •Принципи стандартизації
- •4.2. Категорії нормативних документів зі стандартизації та види стандартів
- •4.3. Вимоги до позначення стандартів
- •Правила побудови та викладу
- •Порядок надання позначень
- •Види стандартів
- •4.4. Стандартизація лікарських засобів
- •4.5. Порядок розробки нормативно-технічної документації на лікарські засоби.
- •Глава V основи матеріалознавства
- •5.1. Полімерні матеріали і пластичні маси, які застосовуються у фармації.
- •5.1.1. Класифікація пластичних мас
- •5.1.2. Склад пластичних мас і вимоги до функціональних властивостей
- •Застосування полімерів у фармації
- •Таропакувальні і пакувальні матеріали
- •5.2. Допоміжні речовини для створення різноманітних лікарських форм
- •Полімери спрямованої біологічної дії
- •Найбільш загальною властивістю полімерів є:
- •Вимоги до якості товарів з пластичних мас
- •5.3. Маркування, пакування, умови зберігання. Стерилізація
- •5.4. Гумові матеріали
- •Поняття про Гуму
- •Класифікація ґуми
- •Одержання каучуку. Натуральний каучук
- •Синтетичний каучук
- •Старіння гуми. Зберігання і відновлення гумових виробів.
- •Маркування Гумових виробів
- •Стерилізація і дезінфекція
- •5.5. Скло і керамічні матеріали
- •Класифікація скла і виробів з нього
- •Класифікація медичних виробів зі скла:
- •Склотара класифікується:
- •Керамічні матеріали
- •5.6. Дерев'яні матеріали. Шкіра та її замінники
- •Глава VI
- •6.1. Фізичні методи стерилізації.
- •Теплова стерилізація
- •Стерилізація сухим гарячим повітрям
- •Стерилізація ультрафіолетовим та інфрачервоним світлом
- •Радіаційна стерилізація
- •Ультразвукова стерилізація.
- •Плазмові методи стерилізації
- •6.2. Хімічні методи стерилізації Стерилізація газами.
- •Стерилізація розчинами
- •Глава VII тара. Закупорювальні засоби. Пакувальні матеріали
- •7.1. Порядок створення нових видів упаковки та упровадження їх на виробництві
- •7.2.Тара. Класифікація тари.
- •Номенклатура і товарні види споживчої скляної тари.
- •Вироби зі скломаси
- •Вироби із склодроту.
- •Номенклатура і товарні види споживчої металевої тари
- •Асортимент металевої тари
- •Номенклатура і товарні види споживчої полімерної тари
- •Асортимент полімерної тари
- •Номенклатура і товарні види споживчої картонної тари
- •Асортимент картонної тари
- •7.3. Закупорювальні засоби
- •Класифікація закупорювальних засобів
- •Номенклатура закупорювальних засобів
- •Асортимент закупорювальних засобів функціональними пристроями
- •7.4. Пакувальні матеріали
- •Номенклатура паку вальних матеріалів
- •Вимоги до тари, закупорювальних засобів та паку вальних матеріалів
- •Технічні вимоги до склотари
- •Технічні вимоги до металевої тари
- •Технічні вимоги до полімерної тари
- •7.5. Пакування, маркування, транспортування
- •7.6. Види транспортної тари
- •Номенклатура транспортної тари
- •Маркування транспортної тари
- •7.7. Організація тарного господарства
- •Організація обертання тари
- •Глава VIII лікарські засоби. Особливості зберігання різних груп. Строки придатності
- •8.1. Класифікація лікарських засобів
- •За фармакологічною дією:
- •8.2. Вимоги до лікарських засобів та до їх зберігання. Стабільність та строки придатності.
- •Загальні правила зберігання:
- •Стабільність і терміни придатності
- •Підготовка лікарськую засобів до використання після зберігання
- •8.3. Зберігання лікарських засобів, які потребують захисту від світла, вологи, температури, газів. Вимоги до упаковки.
- •Зберігання лз, які потребують захисту від вологи
- •Особливості зберігання лз, які потребують захисту від дії підвищеної температури
- •Особливості зберігання лз, які потребують захисту від дії зниженої температури
- •Зберігання лікарських засобів, які потребують захисту від газів навколишнього середовища
- •8.4. Зберігання пахучих, барвних, легколетких, вогненебезпечних та вибухонебезпечних лз. Вимоги до упаковки
- •Зберігання лз, які потребують захисту від леткості
- •Загальні вимоги до тари, упаковки, маркіровки та транспортування лз
- •Глава IX
- •9.1. Класифікація готових лікарських форм
- •За фармакологічною дією:
- •За лікарською формою:
- •9.2. Загальні вимоги, які ставляться до якості готових лікарських форм
- •9.3. Упаковка готових лікарських форм. Класифікація упаковок
- •Класифікація упаковок
- •9.4. Вимоги, які ставляться до упаковки готових лікарських форм
- •Специфічні вимоги, які ставляться до упаковки
- •Вимоги, які ставляться до упаковки при використанні:
- •9.5. Маркування готових лікарських форм. Вимоги до графічного оформлення готових лікарських форм
- •Вимоги до графічного оформлення готових лікарських форм
- •Зміст текстів
- •Вимоги до текстів, написів
- •9.6. Транспортування і зберігання готових лікарських форм
- •Глава х шовні хірургічні матеріали та хірургічні голки
- •10.1. Шовні матеріали
- •Механічні властивості шовку хірургічного
- •Технічні вимоги до шовного матеріалу:
- •10.2. Голки хірургічні
- •Зшиваючі хірургічні апарати
- •10.3. Пакування, маркування, транспортування і зберігання шовних матеріалів та голок хірургічних
- •Глава XI перев'язувальні матеріали та перев'язувальні засоби
- •11.1. Відомості з технології виготовлення перев'язувальних засобів
- •11.2. Вата медична та способи визначення її якості
- •11.3. Асортимент інших перев'язувальних засобів
- •Біологічно активні перев'язувальні матеріали
- •11.4. Маркування, пакування, стерилізація, транспортування і зберігання перев'язувальних засобів
Стерилізація сухим гарячим повітрям
Ефективність цього методу залежить від температури, тривалості, провідності об'єктів стерилізації. Призначені для стерилізації інструменти обгортають пергаментним папером або фольгою і складають у спеціальні конверти. Конверти завантажують у стерилізатори і стерилізують при температурі 160-200 °С.
Відповідно до стандартів прийняті такі режими стерилізації при температурі 180 °С стерилізаційна витримка складає 60 хв., при 160 °С тривалість стерилізації—2,5год. Можливе використання більш високої температури (200 °С) із відповідним скороченням стерилізаційної витримки.
Вироби, які простерилізовані в папері мішечному непросоченому
папері мішечному вологостійкому, папері для пакування продукції в автоматах марки Е, можуть зберігатися три доби. Вироби, стерилізовані без пакування, повинні бути використані після стерилізації.
Погана проникність сухого повітря і шкідлива дія при високих температурах на деякі матеріали, які стерилізуються,—тканини, гуму й ін., обмежують його застосування. У зв'язку з цим він не одержав такого широкого застосування, як пара. Проте цей спосіб є також надійним, а в деяких випадках єдино можливим.
Стерилізація надвисокочастотними випромінюваннями
Дотепер у дослідників, що займаються вивченням дії надвисока і частотного (НВЧ) випромінювання на мікроорганізми, немає єдиної точки зору на їхній механізм інактивації при НВЧ-опроміненні. Існують гіпотези про винятково тепловий механізм дії НВЧ-опромінення на біологічні об'єкти; не менш широко поширені уявлення про те, що крім теплових ефектів у інактивацію мікроорганізмів вносить вклад специфічний вплив НВЧ-випромінювань на компоненти клітин, НВЧ-опромінювання поки що для стерилізації лікарських препаратів практичні не використовується. Нагрів у полях НВЧ можна застосовувати для теплової стерилізації у варіанті швидкого високотемпературного оброблення. Через відсутність широкого практичного використання НВЧ-стерилізації (хоча в літературі повідомляється про створення мікрохвильового автоклава для швидкої стерилізації розчинів) сьогодні важко порівнювати економічні показники цього процесу з витратами при стандартній тепловій стерилізації.
Стерилізація ультрафіолетовим та інфрачервоним світлом
Ці види обробки практично не знаходять сьогодні застосування, хоч можливості для цього є.
Невидиме інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі від 0,66 до 500 мкм (1 мкм = 0,0001 см) займає область спектра, який лежить між червоними променями його видимої частини й ультракороткими радіохвилями.
Інфрачервоні промені застосовуються для стерилізації ряду хірургічних інструментів. Вони не мають специфічної дії на мікроорганізми, останні гинуть не від променів, а від високої температури. Для стерилізації інструментів інфрачервоними променями в Австрії й у деяких інших країнах виготовляються спеціальні апарати: конвеєрні печі, інфрачервоні печі з глибоким вакуумом.
Безсумнівною перевагою цього потенційно "працездатного" методу перед традиційним автоклавуванням може вважатися можливість відмови від небезпечної в обслуговуванні і нетехнологічної перегрітої пари.
Ультрафіолетове (УФ) випромінювання в діапазоні довжин хвиль 200-300 нм також забезпечує стерилізаційний ефект, оскільки в молекулах ДНК і білків мікроорганізмів є пік поглинання випромінювання поблизу довжини хвилі y = 260 нм. Для стерилізації звичайно використовують газорозрядні лампи низького тиску на парах меркурію або меркурієво-ксенонові дугові лампи, що мають у своєму спектрі потухну лінію на y = 254 нм. У спектрах меркурієво-ксенонових ламп лінії на довжинах хвиль 385, 405, 436, 546, 577 нм, що перевершусь за інтенсивністю лінію y = 254 нм. Тому застосовують рефлектори з багатошаровими покриттями, що поглинають, AL2O3 , NaF, Sc2O2, MgF2.
Існує декілька методів стерилізації УФ-випромінюванням, таких, як опромінення поверхні на відстані, занурення випромінювача в газ, який стерилізується, рідину й ін. Оскільки інтенсивність УФ-випромінювання сильно зменшується зі збільшенням відстані до джерела, то іноді застосовують оптичні волоконні системи з ниток кварцу або оксиду германію для підводу УФ-випромінювання від випромінююча до об'єкта, що стерилізується. До недоліків УФ-методу стерилізації можна віднести такі явища:
неповна стерилізація предметів складної конфігурації, які мають щілини, отвори, сховані від променів поверхні;
немає достатньої глибини обробки, оскільки УФ-промені цілком поглинаються в перших декількох атомних прошарках речовини;
не можна обробляти предмети в непрозорих для УФ-променів пакуваннях;
УФ-випромінювання при великих дозах може призводити до руйнації полімерних молекул поверхневих прошарків предметів, які стерилізуються, із пластмаси і поліетилену. Крім того, час стерилізації УФ-випромінюванням є тривалим і може складати декілька годин.