6. «Інформаційний вибух» і творчий застій другої половини 60 – початку 80-х рр.

Період правління Л. І. Брєжнєва часто називають «застоєм». Та для практики інформаційної служби така характеристика є правильною тільки наполовину, бо саме в ці роки удосконалено систему політичного інформування. З ініціативи комуністичної партії був розпочатий складний і тривалий процес, що тривав три п'ятирічки (восьму, дев'яту і десяту) і призвів у радіомовленні до своєрідного інформаційного вибуху.

Українське радіо із квітня 1965 року розпочинає трансляцію інформаційно-музичної радіопрограми «Промінь». Нова програма була побудована за таким же принципом, як і «Маяк»: випуски, що становили основний зміст програми, через кожні півгодини чергувалися з музичними концертами. Така побудова програми дозволяла одночасно розважати та інформувати слухачів, постійно тримати їх в курсі всіх найважливіших подій країни й міжнародного життя.

Спочатку «Промінь» вів свої передачі з 19.00 до 24.00, тобто в той час, коли радіо збирало найбільшу аудиторію. Згодом програма почала охоплювати дедалі ширший діапазон часу.

У січні 1966 року Головну редакцію інформації очолив В. Жигілій. Спільно з керівництвом комітету він розробив ряд заходів, спрямованих на збільшення обсягів інформаційного мовлення і краще задоволення потреб слухачів у інформації. На це були спрямовані й зусилля працівників радіопромисловості та зв'язку: вони були зобов'язані нарощувати приймально-передавальні потужності. Спільні зусилля принесли відчутні результати: за роки восьмої п'ятирічки (1966 – 1970) обсяги інформаційного мовлення з Києва зросли більше, ніж у сім разів. Динаміка цього зростання характеризується такими показниками: у 1965 році «Останні вісті» передавали щодоби 5 випусків новин, у 1966 – 8, 1967 – 12, 1968 – 19, 1969 – 19, 1970 – 36.

Якщо в 1966 році інформаційна служба Українського радіо передавала щодоби 100-110 повідомлень про події внутрішнього міжнародного життя, то на кінець восьмої п'ятирічки їх було вже 400. Істотно зросла їх оперативність, оскільки Головна редакція інформації налагодила прямий телетайпний зв'язок безпосередньо із ТАРС.

У цей час розширилися й обсяги інформаційного мовлення з обласних центрів. Деякі з них почали готувати та передавати щодоби по 2 випуски новин: один – вранці, другий – ввечері. Загальна кількість випусків новин, переданих за роки восьмої п'ятирічки з обласних центрів, перевищила 25 тисяч, а кількість уміщених у них повідомлень – 300 тисяч.

Істотні зміни за ці роки відбулись також у роботі низового радіомовлення, що діяло на заводах і фабриках, у колгоспах, на транспорт і будівництві. Його організацією та налагодженням на місцях займалося понад 3,5 тисячі радіоредакцій, у діяльності яких брали участь інженери, представники інтелігенції, робітники, колгоспники. Випуски низового радіомовлення передавалися у зручний для місцевих слухачів час, не порушуючи основних програм обласного, республіканського та союзного мовлення.

Українське радіо знову збільшує обсяги інформаційного мовлення. З 1 січня 1971 року і до кінця дев'ятої п'ятирічки в ефірі щодоби лунало по 46 випусків новин, загальна тривалість звучання яких перевищувала 5 годин. Ще ширшим – з 6 години ранку до 1 години ночі став часовий діапазон інформаційно-музичної програми «Промінь». Випуски новин почали передавати через кожні півгодини , а не через кожну годину, як було раніше. В усіх обласних центрах були створені кореспондентські пункти, акредитовані власні кореспонденти Українського радіо, які до того діяли тільки у 15-ти із них.

Значних змін зазнає інформаційно-музична програма «Промінь»: переходить у цілодобове мовлення, удосконалює інформаційну частину, оперативно висвітлюючи і коментуючи міжнародні події. Міжнародна тематика зайняла приблизно три чверті мовного часу, відведеного для інформаційних випусків.

З переведенням «Променя» на новий режим роботи вдалося пов’язати цілий ряд проблем: налагодити цілодобову передачу новин українською мовою, збільшити частоту передачі випусків, підвищити оперативність інформації. Щодобова кількість випусків новин в програмах республіканського радіо досягла на початку 1960 року 52, а кількість вміщувань у них повідомлень перевищила 500. У будь-який момент радіослухачі України могли тепер отримати нову інформацію з ефіру. Важливо й те, що радіоприймання передач стало доступним практично кожній сім'ї, адже у 1980 році в Україні вже діяло 10,7 млн. радіоприймачів та 17,6 млн. радіоточок.

З недоліків у функціонуванні радіомовлення можна визначити наступні:

- недостатня активність у пошуках новаторських пошуків розвитку й збагачення здобутого досвіду;

- копіювання й багаторазове повторення уже раз знайденого;

- схильність журналістів до парадності й водночас боязнь відкрито інформувати про назрілі проблеми суспільного життя, спроби згладити або обійти існуючі недоліки й труднощі.

- наявність пропагандистських штампів, стандартних формул і загальних фраз;

- повторення у випусках новин близьких за змістом повідомлень, де змінювалися тільки цифри та прізвища. Вони нагромаджували загальновідому інформацію, але не вели до якісних змін.