Некомерційні радіостанції

До некомерційного (або громадського) типу радіомовлення належать радіостанції, які фінансуються за рахунок пожертв громадян, подарунків корпорацій, абонентної плати або державних субсидій. Комерційна діяльність не є основою для таких станцій, хоча може розглядатися лише як допоміжна й стосуватися, наприклад, ефірної підтримки етнічних, соціальних та інших спільнот, громадських акцій тощо.

Якщо комерційні станції прагнуть переконати аудиторію в необхідності витратити гроші на певний товар, то некомерційне (громадське) радіомовлення – це інструмент впливу на свідомість громадськості. Тут визначення цільової аудиторії організовується не стільки заради рейтингу, скільки для цілеспрямованого ведення мовлення для представників тих або інших громад, товариств, об'єднань, колективів, спілок, кооперативів тощо. Тому некомерційні радіостанції практично не мають потреби постійно вивчати власну аудиторію, проводити витратні моніторинги, соціологічні дослідження для термінових змін програмної продукції, що, безперечно, є характерним для комерційного мовлення.

Якщо комерційні станції досліджують аудиторію з метою визначення власного рейтингу, тобто тієї цільової аудиторії, яку можна "продавати" рекламодавцеві під рекламні замовлення, то громадські станції намагаються за допомогою періодичного вивчення своїх потенційних слухачів отримати абонентську, спонсорську або меценатську підтримку. Отже, комерційні станції налаштовуються на ту аудиторію, якою цікавляться рекламодавці, а некомерційні орієнтуються на тих слухачів, які самі здатні підтримувати діяльність станції .

За статистикою американської дослідницької фірми "Arbitron", наприкінці 2002 року кількість комерційних радіостанцій у світі вдесятеро переважала кількість станцій некомерційного (громадського) типу мовлення.

4. Типи радіостанцій за способом поширення радіосигналу та діапазоном мовлення.

Радіостанції за способом поширення сигналу поділяються на проводові, ефірні, супутникові та інтернет-радіостанції.

Проводова радіостанція

Радіостанції цього типу використовують для передачі програмного продукту розгалужені системи проводів, якими посилаються електричні імпульси від передавальної станції до приймачів. Проводове мовлення в Україні здебільшого одно-, трипрограмне й передбачене для трансляції програм радіостанціями загальнодержавної та комунальної форм власності.

Ефірна радіостанція

Радіостанції цього типу доставляють свою продукцію до аудиторії за допомогою радіохвиль і приймально-передавальних пристроїв.

Ефірне мовлення розподіляється за такими діапазонами:

ДХ – діапазон довгих хвиль (LW, long wave) з частотами 148-408 КГц;

СХ – діапазон середніх хвиль (MW, middle wave) з частотами 526,5-1606,5 КГц, так звана амплітудна модуляція (Amplitude modulation, AM);

КХ – діапазон коротких хвиль (SW, short wave) з десятьма піддіапазонами й частотами від 3,95 МГц до 26,1 МГц;

УКХ-1 – нижній піддіапазон ультракоротких хвиль з частотами 64,0-87,5 МГц;

УКХ-2 – верхній піддіапазон ультракоротких хвиль з частотами 87,5-108.0 МГц, так звана частотна модуляція (FM, Frequency modulation).

Отже, за діапазоном мовлення радіостанції поділяються на такі, що працюють у діапазонах довгих, середніх, коротких і ультракоротких хвиль. Якщо державні станції мовлять переважно в діапазоні довгих хвиль, то недержавні використовують середні та ультракороткі хвилі й поділяються на середньохвильові (AM) та ультракороткохвильові (FM) станції.