Денне мовлення

Ефір буднього дня для радіомовлення (10.00/11.00 – 16.00/17.00) – це період тимчасового спаду уваги аудиторії до радіопрограм. Більшість слухачів у цей час на роботі, тому структура цільової аудиторії, безперечно, змінюється.

Станції, що працюють з розмовними форматами, планують у ці години тематичні шоу, спрямовані на такі соціально-демографічні категорії цільової аудиторії, які прогнозовано можуть бути біля радіоприймача – домогосподарки, діти, пенсіонери, школярі першої зміни тощо. Тобто біля радіоприймача буває, можливо, найвдячніша щодо зворотного зв'язку з радіостанцією частина аудиторії, яка відгукується на ігрові програми (вікторини, конкурси) або на соціальні теми, порушені в програмах. Тому ранкова динаміка мовлення поступається більш виваженій і цілеспрямованій "роботі" зі слухачами. Це час 3–4-годинних авторських чи блокових шоу-програм – слухачі, які вмикають радіо вдома, або мають можливість фоново чути його на роботі (наприклад, продавці магазинів, ринків, професійні водії), можуть, за необхідності, виваженіше сприймати інформацію і те, про що йдеться в програмах.

Музичні станції в цей час, як правило, зменшують кількість конферансу, пропонуючи слухачам натомість більше форматної музики. Кожна музична станція, орієнтуючись на специфіку своєї цільової аудиторії, спрямовує в цей час свої програми для аудиторії за принципом "ваша очікувана музика разом з нашою "очікуваною" рекламою". Отже, хоча в денні години вартість рекламного часу, порівняно з ранковим "drive-time", суттєво нижча, комерційні станції, зменшуючи і кількість, і тривалість рекламних блоків, залишають постійним принцип комерційного мовлення: інформація-музика-реклама.

Ефір музичних станцій, як і розмовних, ледь помітно змінюється протягом буднього дня в час обідньої перерви, коли до прослуховування радіо приєднується частина аудиторії в офісах і кабінетах, в установах і організаціях. Протягом двох годин (як правило, 13.00 – 15.00) радіоефір поступово активізується в контексті появи коротких інформаційних блоків і спеціальних програм здебільшого розважального плану. Музичні станції в цей час все помітніше працюють з композиціями категорії "гаряча ротація", збільшується кількість конферансу, рекламні блоки стають об'ємнішими - настає період вечірнього "drive-time".

Вечірнє мовлення

Друга половина доби, тобто вечірній "drive-time" (16.00/17.00 – 19.00/22.00) відповідає часові, копи люди в автомобілях повертаються з роботи додому, Безперечно, протягом вечірнього "drive-time" кількість аудиторії менша й вартість рекламного часу порівняно з ранковим нижча, однак саме ці проміжки доби визначають стратегічні пункти програмних концепцій радіокомпаній.

Дослідження, проведені спеціалістами, показали, що в ранковий час слухають цілеспрямовано.

Увечері людина втомлена, роздратована, можливо, прагне тиші. Радіо ввечері вмикається водіями-"одинаками" для розваги, ніяка серйозна інформація не сприймається, нав'язлива реклама перемикається. Радіо від цілеспрямованого прослуховування переходить до фонового. Радіо ввечері слухають опосередковано, поміж іншим, у "рваному" ритмі.

Психологічне й фізіологічне сприйняття аудиторією радіо є не остаточним щодо пояснення специфіки ранкового та вечірнього "драйв-таймів". Є ще одна специфіка "автомобільного" сприймання радіо, яка, безперечно, накладає відбиток на особливість ранкового й вечірнього ефірів. Називається вона - поїздка.

Поїздка – це коли людина кудись приїхала, вийшла з автомобіля, потім повернулася і сіла за кермо. Коли людина знову поїхала – це нова поїздка. Саме за допомогою цього, суто "автомобільного" критерію визначення кількості часу, витраченого на прослуховування радіо зранку та ввечері, визначається специфіка ранкового і вечірнього "драйв-таймів". Якщо зранку людина від дому до роботи завжди буває в автомобілі, тобто здійснює одну тривалу поїздку, то ввечері цей шлях від роботи додому перетворюється в декілька коротких поїздок. За даними "Arbitron" зранку людина в середньому здійснює 1,1 поїздки, увечері ця цифра в середньому дорівнює 3,7. Заїхати після роботи у справах, зайти до магазину, відвідати друзів, родичів тощо – усе це актуальніше саме для вечора, а не для ранку, коли люди поспішають і запізнюються. Саме під час однієї поїздки слухач цілком імовірно увімкне радіо й пошукає улюблені станції. Тому, якщо зранку радіо для більшості водіїв - "це основне заняття, завдяки якому дорога здається коротшою", то ввечері – це "фон, завдяки якому дорога стане приємнішою".

Отже, що більша кількість поїздок протягом одного й того самого часу, то менш продуктивне й усвідомлене слухання радіо. Саме тому ранковий ефір, протягом якого пересічний слухач здійснює, як правило, одну поїздку, є прибутковішим для радіостанцій, ніж вечірній, коли радіо сприймається аудито­рією як "додатковий шум до шуму двигуна". Саме такі висновки, в основі яких покладено результати досліджень компанії "Arbitron" у 1999 році, були прийняті для можливих пояснень специфіки ранкового і вечірнього "драйв-таймів". І саме вони пояснюють технологію програмування вечірнього ефіру, коли перевага надається програмам полегшеного інформаційного насичення або розмовним шоу, ігровим програмам, більш активному й "затяжному" конферансу ведучих, порівняно з короткими вставками ранкового ефіру, збіль­шенню реклами саме тих товарів, які можна купити в магазинах по дорозі додому, або послуг, що ними можна скористатися після робочого дня – ресторани, концерти, виставкові зали тощо.