- •Метод стратиграфії
- •Радіовуглецевий метод
- •Метод дендрохронології
- •Метод пилкового аналізу
- •10.Охорона пам’яток історії та культури в Україні.
- •16.Пам’ятки мистецтва кам’яної доби у Східній Європі.
- •20. Духовний світогляд населення України доби енеоліту (на матеріалах землеробських культур).
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Курган як архітектурно-історичний пам’ятник.
- •24. Антропологія і археологія, їх взаємодія.
- •25. Кіммерійці за даними писемних та археологічних джерел.
- •26. Скіфи за даними писемних джерел.
- •27. Питання етногенезу скіфів у сучасній науці.
- •28.Проблема походження слов’ян за даними археології.
- •29.Вірування слов’ян у дохристиянську добу.
- •30. Грецька колонізація, причини та характер.
- •31. Характеристика дніпро-донецької культури.
- •32. Характеристика буго-дністровської культури.
- •5. Напрямок господарства.
- •6.Ідеологічні уявлення.
- •7. Хронологічні рамки.
- •7.Хронологічні рамки
- •34. Середньостогівська культура, її головні ознаки.
- •4. Хар.Мат.Культури
- •44. Характеристика київської культури.
- •47. Половецькі старожитності.
- •48. Найвидатніші пам’ятки скіфів, їх характеристика.
- •49.Малі Кримська та Нижньодунайська Скіфії.
- •50. Пізньоскіфські городища Нижнього Дніпра.
- •51. Археологічні дослідження Ольвії.
- •52. Археологічні дослідження Херсонесу.
- •53. Стародавній Пантикапей.
- •54. Стародавній Київ, його дослідження.
- •55. Археологічні дослідження Новгороду.
- •56. Стародавня Москва.
- •57. Археологічні пам’ятки Запорізької області. Памятники каменного века.
- •Памятники периода энеолита-бронзы.
- •Скифо-сарматские памятники.
- •1987–1993, 1998 Гг. Н.А.Гаврилюк, экспедиция иа нан Украины, 1967-1969 гг. Благовещенка III – позднесарматский
- •58. Дослідження Дніпрогесівської експедиції.
- •59. Кам’яна Могила-видатна пам’ятка України.
- •60. Кам’янське городище.
- •61. Роботи археологічної експедиції зну.
- •62. Могильники Мамай-Гора та Мамай-Сурка.
- •63. Правила безпеки у археологічній експедиції.
- •64. Характеристика прочитаної літератури з археології.
- •65. Характеристика праць в часописі “Древний мир”..
- •66. Становлення музеезнавства у Запорізькій області.
- •67. Заповітні місця Запорізького краю.
- •68. Дослідження козацьких старожитностей.
- •69. Острів Хортиця – видатна пам’ятка історії та культури України.
- •70. Історичні та археологічні місця м.Запоріжжя.
7.Хронологічні рамки
Проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.)
Роль в історії. Трипільська культура залишила по собі значні сліди в Україні. Її здобутками користуються й до нині. Навіть сьогодні можна спостерігати, як жінки розмальовують хати, печі та інше у стилі Трипілля. У килимарстві, гончарстві, вишиванках, писанках можна помітити багато геометричних та рослинних орнаментів, які виразно нагадують орнамент трипільської доби. Кажуть, що в серці кожного з нас горить багаття Трипілля, і хоча чимало дослідників схиляється до думки, що Трипілля ввібрало в себе не одну культуру народів світу, все ж цю добу неодмінно пов’язують з народом України.
34. Середньостогівська культура, її головні ознаки.
1.Коли і ким вперше виділилася
досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927-1933.
2.Ареал
поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця)
3.Пам'ятки
виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо.
4.Хар.мат.культури
Під час розкопок виявлено велику кількість крем'яних, кам'яних, кістяних знарядь. Глиняний посуд - ліпний, гостро- і округлодонний, прикрашений гребінцевим штампом і відбитками шнура. Серед крем'яних виробів виявлено наконечники стріл, списів і дротиків підтрикутної форми, ножі на довгих пластинах.
5.Напрямок господарства
Основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство.
6.Ідеологічні уявлення
Про ідеологічні уявлення середньостогівських племен відомо мало. У них існував культ предків, про що свідчать безкурганні одиничні поховання: померлих посипали червоною вохрою, інколи ставили поруч глиняні посудини, а також клали вуздечки, від яких збереглися рогові псалії.
7.Хронологічні рамки
Археологічна культура мідної доби (енеоліту Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е.)
35. Характеристика ямної культури.
1. Коли і ким вперше виділилася
Виділив культуру В. О. Городцов
2. Ареал
Поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов'ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі
Каменоломні та ін.)
3. Пам'ятки
Кам'яна скульптура доби ранньої бронзи зосереджена у степовому регіоні між Доном і Дунаєм.
4. Хар.мат.культури
Вперше поховання з рештками дерев'яного воза з колесами виявлено О. І.
Тереножкіним у кургані Сторожова Могила на Дніпропетровщині. Використання колісного транспорту чи його елементів у поховальному ритуалі стає з часом вагомою матеріальною ознакою культури. Кам'яні брили використовувалися для зведення укріплень, підмогильних конструкцій, виготовлення монументальної та мобільної скульптури, знарядь праці, зброї. традиція виготовлення та використання в ритуалі антропоморфної скульптури.
5. Напрямок господарства
Основним заняттям населення було скотарство, зачатки хліборобства, мисливство і рибальство.
6. Ідеологічні уявлення
В ідеології племен ямної культури помітне місце посідав культ предків.
Померлих вони ховали під курганами, спорудження яких вимагало зусиль великого колективу. Деякі дослідники вважають, що кургани степової смуги України слід розглядати як складні архітектурні споруди.
7. Хронологічні рамки
Археологічна культура раннього бронзового віку (3000—2300 до н. е.
36. Характеристика катакомбної культури.
1. Коли і ким вперше виділилася
Катакомбну культуру виділив В. О. Городцов на початку XX ст
2. Ареал
У Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі.
3. Пам'ятки
Інвентар: глиняний посуд з орнаментом, нанесеним мотузковими штампами (характер візерунків дозволяє включити Катакомбну культуру у більше широке коло шнурової кераміки культури), кам'яного й бронзового знаряддя й зброя, кістяні й бронзові прикраси.
4. Хар.мат.культури
Для Катакомбної культури характерні родові селища й курганні могильники
5. Напрямок господарства
Племена Катакомбної культури займалися скотарством і землеробством, знали металургію міді й бронзи, вели обмін з навколишніми племенами, особливо із племенами Кавказу, а через них були пов'язані з Передньою
Азією, Іраном, Єгиптом.
6. Ідеологічні уявлення
Поховання у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні на боці, посипані червоною фарбою, що символізує вогонь). У племен Катакомбної культури був батьківський рід, виникли передумови для майнової диференціації (поховання вождів і родових старійшин відрізняються більше багатим інвентарем).
7. Хронологічні рамки
Була розповсюджена в 2700—2000 рр. до н. е.
37. Характеристика культури багатопружкової кераміки.
1. Ареал
Була поширена у степових, лісостепових та поліських районах, що наразі входять до теренів України, Молдови,Росії та Білорусі.
2. Пам’ятки
Назву культура отримала від глиняного посуду, оздобленого наліпними валиками.
Орнамент посуду багатий і різноманіт., часто вишуканий.
3. Характеристика мат. культури
Житла – напівземлянки, зрідка наземні, глинобитні. Посуд переважно високий з біконічними боками. Поховання – в могильниках влаштовували в неглибоких ямах, часто з кам’яними чи дерев’яними домовинами-зрубами, колодами. Поховані – в зібганому стані, на лівому боці, орієнтовані головою переважно до сх. чи зах. У могилах зрідка є посуд, пряжки, ножі, прикраси, кістки тварин.
4. Напрямок господарства
Основна господарська діяльність населення — скотарство, що доповнювалося мисливством, рибальством та іншими промислами. Розвинуті були й ремесла: металовиробництво, гончарство, ткацтво, різьблення на кістці, кушнірство.
5. Ідеологічні уявлення
Небіжчиків ховали у неглибоких грунтових ямах, іноді доповнених внутрішнім зрубом чи кам'яною скринею, у підбоях та колодах.
6. Хронологічні рамки
16 – 14 ст. до н. е.
38. Характеристика зрубної культури.
1. Коли і ким вперше виділилася
Була розкопана на Сіверському Донці на початку XX століття одночасно з ямною культурою і катакомбною культурою. Виокремлена у 1905 році В.А. Городцовим. Відомо не менш 500 археологічних пам'яток.
2. Ареал
Поширена в степовій і лісостеповій зонах Східної Європи від Дунаю до Волги.
3. Пам'ятки
При похованих майже завжди стоїть один, рідше два горщечки; інший інвентар
— вістря списів, пряжки, прикраси—зустрічаються рідко. У могилах знайдено також кістки тварин — рештки покладеної померлому м'ясної їжі. Поховальний ритуал у фунтових могильниках дуже нагадує курганний. При похованих майже завжди стоїть один, рідше два горщечки; інший інвентар — вістря списів, пряжки, прикраси—зустрічаються рідко. У могилах знайдено також кістки тварин — рештки покладеної померлому м'ясної їжі. Поховальний ритуал у фунтових могильниках дуже нагадує курганний.