32. Характеристика буго-дністровської культури.

1.Коли і ким вперше виділилася.

Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик.

2.Ареал.

Матеріали БДК відомі на значній території лісостепової та степової зони Північного Причорномор’я в межах Правобережної України та Молдови.

3.Пам'ятки.

Поселення Буго-Дністровської культури невеликі, житла — наземні, з кам'яними вогнищами і ямами для відходів.

4.Хар.мат. культури.

Матеріальна культура буго-дністровського населення Побужжя на різних періодах розвитку культури мала свої специфічні риси:

У ранньому періоді (поселення Базьків Острів та Митьків Острів біля

села Скибинці (Тростянецький район), Сокільці ІІ, Сокільці VI та інші) поширені пласкодонні та гостродонні горщики, миски, посудини з відігнутим вінчиком (криволінійний і вертикальний прогладжений орнамент), бомбоподібні посудини

з невеликим дном.

У середньому періоді (поселення Печера I, Самчинці та інші) багато посудин, характерних для неолітичних культур Балкан та Подунав'я Кріш-Кереш- Старчево (бомбоподібдні горщики, ребристі миски, вази, кубки, фляги), орнамент пластичний — шишечки, наліпні валики, пальцеві защипи, а також криволінійні стрічкові композиції; до кінця періоду під впливом Дніпро- донецької культуриз'являються гостродонні посудини, прикрашені відбитками гребенчатого штампа.

На пізньому етапі (поселення Саврань, Гайворон-Поліжок та ін.) поряд з гостродонними горщиками представлені чаші, ребристі посудини (орнамент —

складні криволінійні кутові композиції, канелюри і відбитки гребенчатого

штампа). У кераміці простежується вплив балканських

культур Турдош, Вінча, Хаманджия. Збільшуються розміри кремінних знарядь. Першовідкривач Буго-Дністровської культури В. М. Даниленко вважав її одним з компонентів формування Трипільської культури. Однак численні дослідження

_{1970—2000-х років переконливо довели хибність цих поглядів.}

5. Напрямок господарства.

_Господарство — полювання, рибальство, розведення свійських тварин _{(свині, бики), землеробство (відбитки зерен пшениці на кераміці).}

6.Ідеологічні уявлення.

В цілому комплекс релігійно-ідеологічних уявлень населення Буго-Дністровської культури не був окремою замкнутою системою. Він був частиною світоглядних уявлень, які притаманні значній частині того землеробського світу, що представлений Культурою лінійно-стрічкової кераміки, культурами Старчево, Караново, Кереш, Боян, Хаманджія тощо. Слід також зазначити, що орнаментальні схеми, близькі до буго-дністровських, з'являються і в неземлеробському середовищі - у матеріалах сусідньої Сурсько-Дніпровської культури.

7. Хронологічні рамки.

Неолитическая археологическая культура VI тыс. до н. э.

33. Трипільська культура, її роль у історії українського народу.

1.Коли і ким вперше виділилася

Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-94 роках

2.ареал

Розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території

сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км²

3.Пам'ятки

В Україні виявлено величезну кількість — понад тисячу пам'яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Так, очевидно, були розселені об'єднання племен.

4.Хар.мат. культури

Поселення були украплені сотнями двоповерхових житлово-господарських комплексів, що прилягали один до одного й утворювали єдину потужну стіну Збереглися різноманітні глиняні моделі храмів і житлових будинків трипільців, завдяки яким відомо, що їхні архітектурні споруди мали каркасно-стоякову конструкцію, обмазану товстим шаром глини.

5.Напрямок господарства

Головну роль у господарстві трипільців відігравало мотижне землеробство та скотарство. Основні сільськогосподарські культури — пшениця, ячмінь, просо. Землю обробляли дерев’яними мотиками з кам’яними або роговими наконечниками; врожай збирали за допомогою кам’яних серпів з крем’яними лезами, молотили цепами. Мололи зерно на кам’яних зернотеркахСкотарство відігравало значно меншу роль, хоча в господарстві трипільців були майже всі _{види сучасних свійських тварин.}

6.Ідеологічні уявлення

Релігія була світоглядним та соціальним орієнтиром у пізнанні природи, суспільства та людської свідомості. Трипільський культ (у найширшому розумінні слова) забезпечував безперервне спілкування з богами. Людині притаманно пов’язувати почування з діями, у щось їх втілювати, рядити (звідси і слово “обряд”). Спілкуючись, люди не можуть не послугуватися бодай найпростішою формою обряду. Період шаманізму припадав на неоліт-енеоліт.

Ясновидці, містики, віщуни берегли та вдосконалювали архаїчну техніку екстазу, яку викликали не лише ритуальними танцями, але і вживанням галюциногенів, впливом на психіку тощо. Провідну роль відігравали обранці, ті, хто прокладав шлях до надлюдських сил. Цікавими для дослідників є трипільські уявлення про триярусну, тривимірну картину світу, тісно пов’язану з ідеєю вмирання та оновлення природи, культом родючості. Така світобудова відома майже усім первісним народам як Світове дерево, Світова гора, Світовий стовп. Віра трипільців була заснована на існуванні душ і духів, надприродних істот. Люди, тварини, рослини, предмети, за їхніми уявленнями, мали тіло та безсмертну субстанцію — душу.