47. Половецькі старожитності.

Археологічні пам'ятники уточнюють межі розповсюдження кипчаків на Північному Кавказі. Найбільш яскраві з них - кам'яні статуї. На півдні межа поширення половецьких статуй проходить по лінії: верхів'я Кубані - П'ятигорськ і Єсентуки - лівобережжі річки Куми. Безліч «кам'яних баб» виявлено на території Ставропілля. Більшість половецьких статуй в Передкавказзі датується XII-XIII століттями, що свідчить про панування кипчаків в даному регіоні в домонгольську епоху. Північнокавказькі володіння половців були однією з найважливіших складових частин «Дешт-і-Кипчак».

Похоронний обряд: Він характеризується похованням небіжчика з тушею бойового коня або з його опудалом: головою, ногами, хвостом і шкурою, набитою соломою. Кінь зазвичай загнуздав і осідланий, померлий - озброєний і був похований з необхідними знаками відмінності (прикрасами, казанком, запас харчів та ін.) Після виконання всіх ритуалів, пов'язаних зі спорудженням могили, її засипали і над нею споруджували земляний або кам'яний курган.

48. Найвидатніші пам’ятки скіфів, їх характеристика.

«Куль-оба»

Перші згадки про скіфський кам’яний склеп Куль-оба були ще у1820 р. і були випадковими. Згадується, що 12 січня 1821 р. капітан флотилії Патинногті зі своїми матросами фактично відкрив пам’ятник. Відкриття пам’ятника вразило своїм багатством и блиском, великою кількістю дорогоцінних речей (Куль-обчская електровая ваза, золота бляха – олень). У склепі було поховано 3-и людини знатного походження. Розкопками та їх дослідженнями займались: І.О. Стемпковський, П.Д. Брюкса, доктор Мартинович, підполковник Язиков, Є. Шевелєв та ін.

«Чортомлик»

Курган, розташований у 20 км. від м. Нікополя на річці Чортомлик, вперше помітив російський мандрівник 18 ст. В.Зуєв. В

1853 р. археологічна комісія почала розкопки Чортомлицького кургану. Проте розкопки почалися лише 26 травня 1862 р. і проводилися під керівництвом І.Є.Забєліна. Потім у книзі дається коротка інформаційна біографія археолога. Спочатку була відкрита глибино у 12 м. могильна яма, проте могила була пуста. Найбільш значимою знахідкою була золота оббивка футляра для луку та стріл – горита. Були виявлені три ніши з похованнями та багатим інвентарем. Знайдена також відома Чортомлинська амфора. Було виявлено, що в головній могилі був похований цар, а в бокових – його наложниця та слуги. Знахідки Чертомлицького кургану являють собою велику цінність як єдиний археологічний комплекс.

«Солоха»

Курган Солоха, вистою у 18 м., розташований на лівому березі Дніпра, поблизу с. Велика Знам’янка. Дослідження Солохи, за книгою, почалися у 1912 р. і пов’язані з ім’ям І.М. Веселовського. Потім приводиться короткий опис життя відомого археолога. Розкопки велися спочатку два зміни – в 1912 та 1913 рр. Площа могильної ями була приблизно 27 кв. м. Був зроблений висновок, що першочергово курган був багатий. Були припущення, по знахідці золотої голки що тут була похована знатного роду жінка, можливо, скіфська цариця.

В 1913р. були зроблені ще додаткові дослідження , і здійснено відкриття ще однієї могили , у якій був похований скіфський цар. Знайдено було також тайник з особливо цінними речами : срібна обкладинка гориту, 180 бронзових наконечників стріл, позолочена зброя, золоті браслети, золоті бляшки з рельєфними прикрасами, парадний посуд, срібні сосуди , масивна плоска чаша – фіала, грецький бронзовий шолом, поруч з головою царя знайшли золотий гребінь – шедевр давньогрецького мистецтва. Скарби Солохи викликали великий та живий інтерес у всьому світі.