Поле зору поляриметра
1,3 - поляризоване світло не проходить через аналізатор;
2 - поляризоване світло проходить через аналізатор.
Для визначення нульової точки і дослідження оптичної активності речовини, роблять 4-5 відліків, а потім обчислюють середнє значення. Нульову точку встановлюють за дистильованою водою, яку наливають в трубку поляриметра по верхньому меніску. На меніск води ставлять скельце, щоб не утворилося пухирців повітря, добиваючись чіткого зображення поля зору поляриметра. Якщо аналізатор повертати вправо (за годинниковою стрілкою), то ставлять знак "+", якщо вліво – знак "-". Тоді речовини відповідно називають право-, або лівообертаючими.
Для визначення кута обертання оптично-активної речовини аналізатор промивають досліджуваним розчином 2-3 рази, наливають свіжоприготовлений розчин і проводять визначення аналогічно, як і з дистильованою водою, за шкалою визначають величину кута.
Питоме обертання визначають за формулою:
Де - знайдений кут обертання; с – маса оптично активної речовини в грамах на 100 мл розчину;
-
товщина шару розчину.
Дослідження повторити два три рази. Величину кута визначити як середнє арифметичне.
Одержаний результат звірити з табличними даними за хімічним довідником.
Дане дослідження широко використовується в аптечній справі для визначення концентрації рідких лікарських форм.
Література
Основна:
Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія в 3-х кн.- Харків, 1993.
Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – Москва, -"Медицина", 1991.
Посібник до лабораторних та семінарських занять з органічної хімії. – Харків, 1991.
Українська Державна Фармакопея. К., 2001.
Ахметов Н.С. Общая неорганическая химия; Учебное пособие для студентов хим.-тех. спец. Вузов., М.: Высш. шк., 1988г.
Додаткова:
А.В. Домбровський, В.М. Найдан. Органічна хімія.- К.: Вища школа, 1992.
О.В. Стеценко, Р.П. Виноградова. Біоорганічна хімія. Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.
Б.Н. Степаненко. Курс органической химии.-К., 1989.
В.М. Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум.-К., 1994.
Методичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття №5
Тема: Вуглеводні. Алкани. Циклоалкани.
Актуальність теми: Алкани - найпростіший клас органічних сполук, які складаються лише з атомів Карбону й Гідрогену. Знання даної теми необхідно для вивчення інших вуглеводнів та класів органічних сполук.
Навчальні цілі: Теоретичне і практичне засвоєння будови, ізомерії,
номенклатури, способів добування та застосування алканів і циклоалканів.
Малий практикум.
Знати:
гомологічний ряд метану,
класифікацію вуглеводнів;
природу - зв’язку та його утворення;
вуглеводневі радикали, їх, поділ;
основні хімічні властивості алканів і циклоалканів;
медичні препарати алканів і циклоалканів, їх фармакологічну дію і застосування.
Вміти:
ідентифікувати алкани;
ідентифікувати циклоалкани;
записувати різні формули ізомерів та називати їх;
проводити реакції заміщення та знати їх механізм.