7. Політичне лідерство та еліта

1. Політичне лідерство, як явище	3. Поняття політичної еліти
2. Класифікації політичного лідерства	4. Класифікація та моделі еліт

Політичне лідерство як явище

Лідер – це людина, що здатна впливати на інших з метою інтеграції їх діяльності, котра спрямована на реалізацію інтересів співтовариства.

Кажучи про лідерство у особистісно-психологічному і соціально-психологічному аспектах, варто зауважити, що відома низка процесів спрямованого впливу одного суб’єкта на інший.

На відміну від керівництва лідерство трактують як вплив особистого авторитету актора на свідомість і поведінку певної спільноти людей – колективу, політичної партії, суспільного класу, прошарки або інші групи на ґрунті їх цінностей і норм життєдіяльності.

Авторитет – це риса, головна зброя неординарної, впливової у суспільстві особи, яка вміє бачити перспективи певних груп і спільнот, чітко формулювати завдання і розуміти інтереси людей, задавати тон у політичному житті, вести за собою.

Класифікації політичного лідерства

Взагалі класифікацію політичних лідерів можна будувати на основі різних критеріїв.

Критерієм, за яким здійснюється розмежування у цьому випадку, стає стиль лідерства. Можна розмежовувати види лідерства за групами лідерів формальних (лідерство, що пов’язане зі встановленими правами призначення керівника та неформальних лідерів (лідерство виникає на базі особистих взаємин учасників).

Політичних лідерів розмежовують таким чином. По-перше, за змістом діяльності – на лідерів натхненників, що розробляють і пропонують програму поведінки, лідерів виконавців, які організують виконання даної програми, та лідерів, що є водночас і виконавцями, і організаторами. По-друге, за стилем діяльності – на лідерів авторитарних, демократичних і «тих, хто не втручається». Авторитарний лідер вимагає монопольної влади, одноосібне визначає і формулює цілі та способи їхнього досягнення, контролює зв’язки між членами групи, пробує підвищити активність підлеглих адміністративними методами. Демократичний лідер, навпаки, тактовний, поштивий, об’єктивний у стосунках з членами групи, ініціює максимальну участь кожного, не концентрує відповідальність, а прагне її розподілити між усіма членами групи.

Три основні виділені типи політичного лідерства – традиційне, харизматичне, раціональне – відповідають типам легітимного панування, описаним Вебером.

(Імідж) лідера: «прапороносець», «служитель», «торговець» і «пожежник».

Лідеру «прапороносцю» притаманні власне бачення дійсності, прагнення до кардинального перетворення існуючої політичної системи, здатність визначати динаміку, темп, характер політичних подій, формування політичної проблематики.

Образ лідера -«служителя» - це імідж політика, який прагне постійно виступати в ролі виразника інтересів своїх послідовників, виборців.

Лідер -«торговець» прагне переконати своїх конституєнтів у такий спосіб, як продавець товар у намагається переконати покупця купити цей товар.

Нарешті, лідери – «пожежники» реагують на питання і проблеми, вже поставлені перед їх конституантами реальністю, відгукуються на події, вже породжені конкретною ситуацією (звідси – «пожежники»).