- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
12. Етнополітика
1. Сутність і особливості етнополітики |
3. Шлях до нації |
2. Управління етнополітичними процесами |
4.Політико правові засади політичної нації |
Етнонаціональна політика за складних і неоднозначних умов сучасних національних процесів, зростання національної свідомості набуває нового змісту.
У формуванні етнополітики важливу роль відіграє національна самосвідомість. ЇЇ характеризує сукупність поглядів, оцінок, ставлення і відносин, що виражають зміст, рівень і особливості уявлень членів національної спільноти щодо власної історії, сучасного стану і перспектив розвитку, а також відносно місця серед аналогічних спільнот та характеру взаємовідносин між ними.
Етнополітичні відносини, які виявляють певний характер взаємозв’язків етносів між собою й інститутами влади.
Етнополітична свідомість, що виявляє залежність політичного життя від ставлення етносів до інститутів влади.
Етнополітична організація як частина організаційних структур держави та представників етносів у вигляді національних автономій, етноеліти, національних рухів, партій та інших ланок.
Етнос - це позачасова, поза територіальна поза державна спільнота людей, об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, самосвідомістю, традиціями.
Український етнос складається з осіб, хто незалежно від країни проживання вважає себе українцем, або особою українського походження.
Етнічна меншина – частина якогось етносу, яка з різних обставин відірвалась від нього, опинилася в “чужій країні” і перебуває в іншому етнічному середовищі.
Національна меншина – це група громадян держави, чисельно менша й не домінуюча в цій державі з етнічними, релігійними, або мовними особливостями, які відрізняються від більшості населення.
Етнічні інтереси – це сукупність специфічних інтересів притаманних тому чи іншому етносу чи етнічній меншині.
Національні інтереси – це не просто сума інтересів різних індивідів, соціальних чи етнічних спільнот, а загальне відбиття нагальних потреб, що виникли із їх природної сукупності.
Етнічна глобалізація – це об’єктивний процес розповсюдження земною кулею етнічних, національних та етнополітичних ідей, поглиблення етнополітичної дезінтеграції та інтеграції.
Етнополітична модернізація – об’єктивний історичний зумовлений процес народами пошуку народами багато національних і поліетнічних держав, адекватних і оптимальних відповідей на виклики часу пов’язані з розвитком своїх держав.
На території України проживає представників понад 130 національностей. За даними перепису 2001 року українці складають 77,8 %, росіян – 17,3%, білорусів – 275,8тис., молдован – 258,6 тис., кримських татар – 248,2 тис., болгар – 204,6 тис., угорців – 156,6 тис., румуни – 151 тис., євреї – 103,6 тис., поляки – 91,4тис., греки – 91,5 тис. 89 % усього населення України вважає за рідну мову - мову своєї національності. Для українців цей показник дорівнює 85,2%, для росіян – 95,9%, для кримських татар – 92%, для євреїв всього 3,1%.