5. Показники статистики дошкільних дитячих закладів, шкільного і професійно-технічного навчання

Дошкільні дитячі заклади — це перша ланка в системі загальноосвітнього виховання дітей, де централізовано та організовано здійснюється процес соціально-трудового, естетичного та фізичного розвитку підростаючого покоління. До них відносять дитячі ясла та садки, ясла-садки, санаторні дитячі садки, будинки дитини та дошкільні дитсадки. У країні поки що повністю не задоволені потреби населення в цьому виді послуг і тому кількісне їх зростання зберігає актуальність.

Відомче підпорядкування дошкільних дитячих закладів різне: одні підпорядковані органам охорони здоров'я, інші — органам народної освіти або міністерствам (відомствам). Але незалежно від цього вони складають статистичну звітність, яка спочатку зводиться по відомству, а після надходить і розробляється в статистичних органах. Дані цієї звітності дають змогу розрахувати показники, які можуть бути охарактеризовані абсолютними та відносними величинами.

Статистика дошкільних дитячих закладів вивчає чисельність та структуру дітей за віком та тривалістю перебування в дошкільному закладі; визначає частку дітей, що навчаються по програмі підготовчого класу загальноосвітньої школи, в загальній чисельності дітей; дає характеристику наявності груп, місць та чисельності дітей у них. На підставі даних про відвідування розраховується число днів перебування (окремо пропущених) у звітному періоді в дошкільному закладі однією дитиною, в тому мислі у віці до 3-х років; вивчається структура пропущених днів з причин. Захворювання всіх дітей і окремо у віці до 3-х років вивчається за назвою хвороб.

Дані звітності дають змогу також вивчити загальноосвітній рівень педагогічних працівників дошкільного закладу і визначити їх структуру за стажем педагогічної роботи. Статистика обчислює також показник забезпечення дітей загальною площею та площею групових приміщень як відношення відповідної площі до середньорічної чисельності дітей. При проведенні аналізу такі показники, як забезпечення площею, чисельність дітей в одній групі і ін., слід порівнювати з нормативними.

По окремих регіонах на підставі даних про кількість дошкільних закладів та місць в них, про чисельність дітей розраховують ступінь охоплення закладами такого типу цього контингенту населення.

Аналіз розглянутих характеристик у динаміці дає змогу визначити розвиток системи дошкільних дитячих закладів.

Статистика шкільної освіти виділяє такі типи шкіл:

• середні загальноосвітні школи початкові, середні школи, школи-їнтернати, гімназії та ін.;

• професійно-технічні училища;

• середні спеціальні навчальні заклади (технікуми, училища).

Статистика обліковує число шкіл за їх типом, число класів, чисельність учнів у них, число кабінетів для предметного навчання та ін. Облік чисельності дітей шкільного віку по мікрорайонах ведуть школи. Для характеристики стану народної освіти визначають показник охоплення шкільним навчанням дітей окремих вікових груп як відношення чисельності дітей, які навчаються в школах, до загальної чисельності дітей шкільного віку, які проживають в певному регіоні. Виконкоми Ради народних депутатів складають і надсилають органам державної статистики звіт по обліку чисельності дітей 7 років та дітей і підлітків 7—15 (16) років, які не навчаються в школах та інших навчальних закладах на початок навчального року, з розподілом їх за типами поселень, віком та причинами невідвідування шкіл.

У шкільній статистиці виділяють в денних загальноосвітніх школах такі групи класів: 1—3, 4—8, 9—11; у вечірніх — 1—8, 9—11.

Всі типи загальноосвітніх шкіл складають статистичну звітність, зведені підсумки якої надходять у статистичні органи.

Статистика на підставі даних звітності вивчає склад учнів по групах класів та мові навчання, за статтю, віком, вибуття учнів із школи протягом попереднього звітного навчального року за причинами та по групах класів. Дані про загальну площу всіх приміщень, кількість класних кімнат та їх площу, кількість навчальних предметних кабінетів, наявність навчальних майстерень та місць у них, посадочні місця в їдальнях та буфетах, площу фізкультурних залів, наявність різних видів устаткування для виробничого навчання дають можливість обчислити показники наповнення класів, забезпечення учнів кабінетами, посадочними місцями в майстернях та ін. Наповнення класів визначають відношенням фактичної чисельності учнів у певному класі до нормативної їх чисельності.

У звіті наводять також дані про вчителів та вихователів, змінність навчання в школі, групи подовженого дня та ін.

На підставі даних звітності статистика вивчає рух учнів протягом навчального року та результати навчальної роботи школи. Для характеристики успішності учнів розраховують коефіцієнти переведення в старші класи, частку другорічників в загальній чисельності учнів на кінець навчального року та частку нагороджених медаллю та похвальною грамотою в загальній чисельності учнів.

Для характеристики трудового навчання учнів визначають чисельність учнів 9—10 (11) класів, які проходять трудове навчання, та розподіл їх по підприємствах та організаціях промисловості, сільського господарства і інших галузях.

Динаміка кількісних характеристик зростання кількості міжшкільних НВК, охоплення школярів трудовим навчанням, оснащення НВК інструментами, наочними посібниками, комп'ютерною технікою дає характеристику перетворення в життя основних напрямів реформи загальноосвітньої та професійної школи.

Підготовку кваліфікованих кадрів робітників у країні ведуть професійно-технічні або технічні школи та училища, навчання в яких побудоване або на базі неповної середньої, або середньої школи. Для багатьох галузей народного господарства (машинобудування, металургія та ін.) система профтехосвіти стала головним джерелом Поповнення робочими кадрами.

Середні професійно-технічні училища складають статистичну звітність на початок навчального року і за навчальний рік. Статистика професійно-технічної освіти вивчає чисельність та склад учнів, рух їх (прибуття та вибуття протягом року), відвідування занять, підсумки випускних кваліфікаційних екзаменів по відділах: на базі неповної середньої школи, середньої школи, вечірні (змінні). На підставі даних про навчально-матеріальну базу училища (наявність кабінетів та лабораторій, майстерень, електроннообчислювальної техніки) розраховують показники забезпечення учнів предметними кабінетами, обчислювальною технікою, книжковим фондом і ін.

Статистика професійно-технічної освіти розробляє та аналізує також дані про кількість учбових закладів по їх типах, групах професій, за якими ведеться підготовка учнів і т. д.

Загальна середня освіта може бути завершена також в середніх спеціальних учбових закладах, куди приймають учнів, які закінчили ПТУ, середню школу з атестатом, або неповну середню школу з свідоцтвом.