- •Порядок Державної атестації випускників Івано-Франківського державного медичного університету з внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань випускників у 2008 році
- •1. Перша частина іспиту - робота з хворим.
- •2. Друга частина іспиту.
- •Медичний ліцензійний іспит крок 2 - загальна лікарська підготовка
- •Практично-орієнтований державний іспит з внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань Оцінювання результатів.
- •Практично-орієнтований державний іспит
- •З внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань
- •Типова задача діяльності і уміння: робота з хворим
- •Карта первинного огляду хворого
- •Визначення та оцінка біомас-індексу
- •Ситуаційні задачі з невікладного стану
- •II. Визначення тактики і надання екстреної медичної допомоги (ситуаційна задача).
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •1 Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об'єм невідкладної допомоги:
- •2.Об'єм невідкладної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об‘єм невідкладної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •III. Оцінювання результатів інструментальних та лабораторних досліджень. Аналіз та оцінка рентгенограми та протоколів променевого (ультразвукового) дослідження.
- •Аналіз та оцінка електрокардіограми.
- •Аналіз та оцінка результатів пікфлоуметрії і комп'ютерної спірографії. Проведення пікфлоуметрії.
- •Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження сечі:
- •5.1.1. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння.
- •5.1.2. Аналіз та оцінка результатів ендоскопічного дослідження бронхів:
- •5.2. Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату та проби Манту.
- •5.2.1. Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату:
- •5.2.2. Аналіз та оцінка результатів проби Манту:
- •Правила вимірювання артеріального тиску
- •Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем ат
- •Класифікація рівня ат у відповідності
- •Класифікація артеріальної гіпертензії за ураженням органів-мішеней
- •Рекомендації щодо попередження несприятливих тенденцій розвитку фатальних серцево-судинних подій.
- •Інструкція по користуванню шкалою score
- •Стратифікація ризику при аг
- •Стратифікація ризику при аг за даними Фремінгемького дослідження (сша)
- •Харчові компоненти dash-дієти хворих на аг
- •Метаболічний синдром.
- •Клінічна ситуація 1.
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •К лінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •Клінічна ситуація 11.
- •Клінічна ситуація 12.
- •Клінічна ситуація 13.
- •Клінічна ситуація 14.
- •Клінічна ситуація 15.
- •Стратифікація ризику при аг
- •Вплив немедикаментозного лікування на рівень сат
- •Дуже високий ризик ускладнень
- •Рецепторів
- •Раптова кардіальна смерть (ркс): рекомендації щодо її профілактики та подолання
- •Діагностика раптової кардіальної смерті:
- •Клінічна систематизація шлуночкових порушень ритму серця
- •Мал. 5. Коротка пробіжка шлуночкових екстрасистол – шлуночкової тахікардії.
- •Доцільність застосування β-адреноблокаторів для запобігання ркс
- •Доцільність застосування кордарону для запобігання ркс
- •Первинна профілактика ркс у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з або без серцевої недостатності
- •Профілактика ркс у хворих на синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта
- •Синдром подовженого інтервалу q-t (long q-t syndrome-lqts)
- •Рекомендації з профілактики ркс у хворих на синдром Бругада
- •Заходи з елементарнї підтримки життя.
- •Фармакологічна підтримка серцево-легенево-церебпральної реанімації
- •Серцево-легенево-церебральна реанімації не показана і її можна не розпочинати в наступних випадках:
- •VIII. Виконання 3-ї медичної маніпуляції - реєстрація екг та діагностика гострих коронарних синдромів. Методика реєстрації електрокардіограми
- •*Додаткові відведення екг.
- •Еталони відповідей до 3-ї медичної маніпуляції: реєстрація електрокардіограми та діагностика гострих коронарних синдромів.
- •IX. Виконання 4-ї медичної маніпуляції - промивання шлунка або дренаж жовчних шляхів в залежності від клінічної ситуації (за списком №1)
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •Клінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •X. Виконання 5-ї медичної маніпуляції – промивання кишечника.
- •Клінічна ситуація 1.
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •Клінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •Список лікарських середників Увага! Студенту необхідно:
- •Список рекомендованої літератури
X. Виконання 5-ї медичної маніпуляції – промивання кишечника.
Важливою процедурою при захворюваннях кишок (та й інших хвороб органів травлення) є промивання, тобто введення у нижній відтинок товстої кишки найрізноманітніших рідин (як з діагностичною, так і з лікувальною метою). Промивання кишечника ще називають клізмами, які бувають очисними, сифонними, поживними, медикаментозними, краплинними.
Очисні клізми використовується для вивільнення кишечника від калових мас та газів (мал. 34, 35.). Клізми призначає лікар.
Показання: 1) затримка стільця; 2) підготовка до операції, або ендоскопії товстого кишечника і рентгенологічного дослідження; 3) отруєння та інтоксикації; 4) перед лікувальною і крапельною клізмами.
Протипокази: 1) запальні явища в прямій товстій кишках; 2) кровоточивий геморой; 3) випадіння прямої кишки; 4) шлункові і кишкові кровотечі.
Для виконання очисної клізми хворого кладуть на твердому ліжку на лівий бік із зігнутими й підтягнутими до живота ногами. Якщо хворий перебуває на строгому ліжковому режимі, клізму виконують на спині, підклавши під сідницю судно та гумове (поліетиленове) простирадло, вільний кінець якого опускають у відро (на випадок якщо хворий не втримає воду). У кухоль Есмарха наливають 1-1,5 л води кімнатної температури, піднімають його догори, а наконечник опускають донизу (щоб випустити з трубки повітря). Заповнивши систему, закривають кран на гумовій трубці, вводять наконечник у пряму кишку на глибину 8-10 см. Спочатку вводять його догори і вперед, потім повертають дозаду. Вводити наконечник слід обережно, щоб не пошкодити гемороїдальних вузлів. Якщо наконечник немовби впирається у щось щільне (кал, стінку кишок), його слід витягнути на 1-2 см і відкрити кран. Кухоль Есмарха піднімають на висоту до 1 м, вода при цьому під тиском потрапляє у кишки. Іноді калові маси бувають настільки щільними, що їх можна видалити хіба що пальцем (попередньо надівши гумову рукавичку і змазавши палець вазеліном).
Якщо в кишках багато газів, то у хворого з"являється відчуття розпирання. Кухоль Есмарха в такому разі швидко опускають донизу, а після відходження газів – знову піднімають його. Вводити відразу всю воду з кухля Есмарха не слід, бо в такому разі у кишки потрапить повітря. Наприкінці процедури слід перекрити кран і тоді вийняти з прямої кишки наконечник. Воду в кишках хворий має утримати хоча б 10 хв. В цей час він лежить на спині і глибоко дихає.
Якщо клізма не подіяла через декілька годин її слід повторити. Дія очисної клізми грунтується на розмочуванні щільних калових мас і збудженні перестальтики кишок.
Якщо звичайні очисні клізми не дають ефекту, тоді застосовують сифонні клізми (мал. 35).
Показання: 1) кишкова непрохідність; 2) отруєння ядами; 3) видалення газів і промивання нижньої частини товстого кишечника з лікувальною метою.
При виконанні сифонної клізми користуються правилом сполучених посудин, однією з яких будуть кишки, а другою – лійка на зовнішньому кінці введеної у пряму кишку гумової трубки. Для сифонної клізми готують гумову трубку (довжина 75 см, діаметр 1,5 см) з надітою на її зовнішній кінець лійкою (ємність близько 500 мл). Необхідна також посудина на 5-8 л, заповнена перевареною водою, підігрітою до 370С (зі слабким розчином перманганату калію, 2% розчином гідрокарбонату натрію), а також відро для зливання рідини з вмістом кишок.
Хворого вкладають на лівий бік (чи на спину), під сідниці розстеляють гумове (поліетиленове) простирадло, біля ліжка ставлять посудину з рідиною, яку будуть вводити в кишечник, і відро для зливання промивних вод.Кінець гумової трубки добре змащують вазеліном і вводять у пряму кишку на глибину 30-40 см. Слід контролювати пальцем, щоб трубка не скрутилась у прямій кишці. Далі лійку опускають нижче рівня ліжка і заповнюють водою, а потім повільно піднімають на 0,5 м над ліжком.
Мал. 34. Предмети, які необхідні для очисної клізми: таз, кувшин, зонд з лійкою, вазелін для змазування зонда. Схема уведення води в пряму кишку (а), виведення води з кишечника (б).
Мал. 35. Підготовка до проведення сифонної клізми (а) і уведення води в кишечник (б).
Як тільки вода з лійки перейшла в кишки, її опускають донизу, дотримуючись принципу сполучених посудин. Течією рідини з кишок захоплюються і виносяться шматочки калу, газ тощо. Необхідно стежити, щоб з кишок рідини виділялося не менше, ніж вводилось. Промивають до тих пір, поки з кишок не вертатиметься чиста рідина. Після закінчення процедури лійку забирають, а гумову трубку залишають у прямій кишці на 10-20 хв для відтоку тієї частини рідини, що ще залишилась у кишках.
Н
Об"єм мікроклізми не більше 50-100 мл. Лікарську речовину набирають у 20-грамовий шприц, гумовий балончик або шприц Жане (температура ліків не нижча 400С). За 30-60 хв. до мікроклізми хворому ставлять очисну клізму (якщо він щойно випорожнився, очисну клізму можна і не ставити). Під час проведення мікроклізми хворий лежить на твердому ліжку на лівому боці із зігнутими в колінах ногами. Для введення ліків необхідний гумовий катетер (стерильний, змащений вазеліном). Розсовуючи лівою рукою сідниці, правою поступово вводять катетер у пряму кишку на 10-12 см, потім зовнішній кінець його з’єднують зі шприцом (з ліками), наприкінці процедури через катетер вводять трохи повітря, щоб виштовхнути залишки ліків з катетера у пряму кишку. Для уникнення механічного, термічного і хімічного подразнення ліки необхідно вводити в теплому ізотонічному розчині хлориду натрію або з в’яжучою речовиною (до 50 г крохмалю).
У мікроклізмах вводять болетамувальні (атропін, платифілін, новокаїн, анестезин тощо), протизапальні (гідрокортизон, преднізолон, синтоміцинова емульсія, риб’ячий жир), снодійні та інші речовини.
Мікроклізми хворому рекомендують утримати в кишечнику 10-15 хв, після чого введені речовини видаляються актом дефекації.
Крапельна клізма. Для поповнення великої втрати рідини застосовують лікарські клізми тривалої дії (крапельний метод введення). Для проведення крапельної клізми користуються тим самим устаткуванням, що й для очисної клізми. Заповнений рідиною (5% розчином глюкози, ізотонічним розчином натрію хлориду) кухоль Есмарха встановлюють на висоті 1 м, затискачем регулюють частоту крапель (60-80 крапель за 1 хв, тобто 240 мл/год). Упродовж доби таким шляхом можна ввести до 3 л рідини. У зв’язку з тим, що ця процедура довготривала, необхідно слідкувати, щоб хворий був добре накритий і лежав у зручному положенні.
Живильні клізми. В тих випадках, коли живильні речовини неможливо вводити через рот, їх вводять через пряму кишку. Це є одним з видів штучного годування. Застосування живильних клізм дуже обмежене, бо в нижньому відрізку товстої кишки всмоктується невеликий перелік продуктів: вода, ізотонічний розчин хлориду натрію, розчин глюкози, спирт, м’ясна юшка, молоко, вершки, масло і частково білки та амінокислоти.
Обсяг живильної клізми не повинен перевищувати 1 склянки. Живильну клізму слід виконувати через 1 год після очисної і повного спорожнення кишок. Температура рідини 38-400С. Вводять її повільно, під невеликим тиском поршня шприца або балончика. Хворий лежить на лівому боці із зігнутими в колінях ногами або на спині з припіднітим тазом. Після клізми хворий повинен полежати спокійно хоча б 1 годину.
Краще живильні клізми вводити крапельним методом. Цей метод має деякі переваги: 1) рідина, поступаючи в пряму кишку краще всмоктується; 2) не розтягується кишечник і не підвищується внутрішньочеревний тиск; 3) не викликає перистальтику або антиперестальтику кишечника; 4) не перешкоджає відходженню газів; 5) не викликає болю. Для крапельної клізми готують штатив, на який підвішують кухоль Есмарха, живильні речовини розводять водою або глюкозою, підігрівають, наконечник змазують вазеліном і вводять у пряму кишку. Весь період введення живильних речовин за хворим необхідне постійне спостереження.
Для того, щоби клізма краще утримувалася з дозволу лікаря згідно показів до неї можна додати 5-10 крапель настойки опію. Живильну клізму не можна ставити більше як двічі на день, так як можна викликати подразнення прямої кишки. Якщо ж подразнення все ж виникло, необхідно зробити перерву на декілька днів.