- •1 Предмет і структура курсу «Українська мова (на професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами.
- •2 Мова як засіб професійного спілкування.
- •3 Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •4 Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5 Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6 Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7 Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8 Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9 Сучасна українська ділова мови: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10 Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документа.
- •Властивості документа
- •Структура документа
- •11 Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12 Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13 Мовленнєвий етикет - невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •14 Правила культури спілкування (за і.Томаном).
- •15 Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •17 Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •18 Правові та етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •19 Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •20 Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •21 Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила кришки та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •Основні вимоги до етикету телефонної розмови
- •22 Психологічні особливості професійного спілкування.
- •23 Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •24 Закон про мови в Українській рср - нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
- •25 Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •26 Державна мова та її функції.
- •Функція науки
- •27 Функції мови в суспільстві
- •28 Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •29 Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів.
- •30 Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні.
- •31 Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
- •32 Просте і складне речення у юридичному документі.
- •33 Документ - основний вид ділового мовлення.
- •34 Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •35 Види документів та їх класифікація.
- •36 Документи юридичного фаху.
- •37 Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •38 Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •39 Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •40 Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Лист запит, нагадування, відповідь, прохання
- •Види офіційного листування
- •41 Етикет ділового листування.
- •42 Кореспонденція за характером інформації.
- •43 Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти.
- •44 Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •45 Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •46 Позовна заява.
- •47 Протокол слідчої дії. Стаття 85. Протокол слідчої дії
- •48 Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термінологію.
- •49 Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •50 Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
- •51 Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика.
- •52 Канцеляризми та штампи.
- •53 Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •54 Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права
- •55 Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •56 Запозичення в юридичній термінології.
- •58 Міжмовні пароніми.
- •59 Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •61 Відмінювання прізвищ, імен, по батькові, географічних назв.
- •62 Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
- •64 Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •66 Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •69 Особливості українського правопису.
- •70 Орфоепічні норми.
- •71 Систематизація правил орфографії.
- •72 Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові.
- •73 Правопис складних іменників та прикметників.
- •74 Правопис прислівників.
- •75 Написання слів з великої літери.
- •76 Особливості доречного слововживання.
- •77 Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи словників.
- •78 Багатозначні слова та омоніми.
- •80 Доручення, оголошення, запрошення.
- •81 Доповідна записка.
- •82 Вербальне і невербальне спілкування.
17 Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
Юридичну етику прийнято розглядати як складову частину етики взагалі й різновид професійної етики. Необхідно особливо підкреслити ту обставину, що моральні й правові норми як різновид соціальних норм знаходяться в тісному зв'язку і взаємодії. Це означає, що юридичні закони відбивають моральність і мораль суспільства в цілому. Механізми морального і правового регулювання дуже близькі один до одного за специфікою і суспільними функціями. Вони взаємодіють між собою і взаємопроникають.
Юридична етика акумулює в собі теоретичні, нормативні й прикладні знання. Вона має наукознавчий статус і розглядається як прикладна соціально-філософська наука, яка вивчає походження, сутність, соціальні функції, специфіку морально-професійних вимог до діяльності юриста, моральний зміст принципів та норм матеріального і процесуального права і процесуальних дій. Тобто, предметом юридичної етики є про-фесійно-моральні стосунки юриста з колегами, клієнтами, державою, а також зумовлені професійними стосунками юристів, сукупність ідей, принципів і норм моралі, що трансформуються під впливом специфічних умов їх праці.
Щодо питання про структуру юридичної етики, слід зазначити, що звичайно в ній виділяють загальну і особливу частини. Загальна частина вивчає предмет, метод, систему категорій і взагалі завдання юридичної етики, а також моральний зміст норм і принципів матеріального і процесуального права, процесуальних дій.
Особлива частина юридичної етики пов'язана з реалізацією конкретних професійних функцій юриста і вивчає умови застосування та специфіку функціонування моралі при виконанні професійних обов'язків.
18 Правові та етичні обмеження під час діяльності правочинців.
В своїй професійній діяльності юристи України керуються наступними основними принципами:
- служіння народу України;
- верховенства права;
- незалежності і підкоренню лише закону;
- демократизму і гуманізму;
- пріоритету прав і основних свобод людини і громадянина;
- професіоналізму, компетентності і відданості справі;
- чесності і порядності
- додержання присяги (там, де її прийняття передбачено).
Юристи при виконанні своїх професійних обов’язків дотримуються загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів України, які є складовою частиною її законодавства.2. В особистому житті юристи своєю поведінкою стверджують загальнолюдські моральні цінності, принципи християнської моралі, узвичаєні етичні настанови інших релігійних конфесій.
19 Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках. Важливим моментом ділового спілкування є вміння одного слухача вислухати співрозмовника. Мистецтво слухати можна висловити трьома тезами: - жодних абстрактних думок; - доки ви слухаєте, не можна готувати наступне питання або вигадувати контраргументи; - потрібно сконцентруватися на суті того, про що йдеться. Навіть досвідчені в тому чи іншому питанні слухачі, слухаючи відвідувача, можуть припуститися таких помилок: - лінивство мислення; - загострення уваги на голих фактах; - відхід від предмета розмови, що може призвести до втрати логічного стержня; - велика кількість вразливих місць у мові. У спілкуванні з співрозмовником, який щось заперечує, опонент повинен уміти дуже тактовно нейтралізувати його зауваження, для чого використати такий інструмент: - локалізація, відокремлення зауважень на фоні прагнення зрозуміти; - не суперечити відкрито й грубо, оскільки в цьому випадку розмова може перетворитися на сварку; - до позиції співрозмовника потрібно виявити повагу, тому що зневажливе і зарозуміле ставлення робить спілкування неможливим; - визнання правоти слухача (якщо для цього є підстави); - стриманість у відповідях, тон яких має бути спокійним, грунтовним і дружнім, навіть якщо зауваження співрозмовника мають в'їдливий характер; - контролювати власні емоції (що можливо за допомогою німих або проміжних запитань на зразок: "А як би я вчинив на його місці?"); - окремі види зауважень потрібно повністю ігнорувати. Основними складовими професіоналізму ділового спілкування є чесність та порядність у ділових відносинах. Обман не гарантує нормального процесу, оскільки створює загрозу і для одного, і для другого співрозмовника. Адже розкритий обман в ділових справах спричиняє серйозні адміністративні й карні санкції. В етичному плані співрозмовник повинен виявляти терпимість, довір'я, розуміння й бути відвертим зі співрозмовником. Потрібно бути тактовним, особливо до жінок, старих, інвалідів, виявляти до них гуманність і благородство, уважність і запобігливість. Якщо перед вами іноземець, будьте дуже делікатні, бо вам, напевно, мало що відомо про етику ділового спілкування на його батьківщині. Нелегко набути репутацію доброго співрозмовника, а ось втратити її можна через дрібницю: нагрубити, обдурити його, не виконати обіцяне. Професійний діловий співрозмовник повинен бути активним, що виявляється у різноманітності його прийомів. Його діяльність характеризується не тільки метою, але й мотивами, які спонукають до активності. Ділова людина повинна бути зацікавлена в авторитеті своєї установи та менше думати про матеріальну винагороду. Головна її зброя - це ділове спілкування. Ділові взаємовідносини з відвідувачами створюються не тільки в ході виконання службових обов'язків. Безконфліктна поведінка ділових співрозмовників - це невід'ємна частина професійної етики. Вона випливає з умінь, навичок і знань у галузі того бізнесу, в якій обертаються співрозмовники Етика ділового спілкування багато в чому залежить від того, як поводяться керівники відділів та управлінь. Останнім можна порадити дотримуватися таких правил: - робіть людям добро, принаймні намагайтеся; - станьте прикладом етичних взаємовідносин, запроваджуйте стандарти етики поведінки; - говоріть завжди правду і не ухиляйтеся від відповідей; - не уникайте відповідальності за невдачі та промахи, розділіть її зі своїми працівниками.