48 Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термі­нологію.

ЛЕКСИКА – (від гр. Lexikos — словесний) словниковий склад мови. У стилістиці кваліфікується як стилістичний матеріал. За призначенням і сферою використання виділяють різні групи лексики: загальновживана, термінологічна, професійна, спеціальна, активна, пасивна, застаріла. За стилістичною активністю лексика поділяється на нейтральну і стилістично забарвлену. До стилістично забарвленої відноситься емоційно-експресивна, поетична, книжна, просторічна та ін.

Лексикологія – це розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, тобто її лексику. Лексикою називають всі слова тієї чи іншої мови, та всі значення, яких ці слова набули.

Вчені виділяють наступні критерії при вивченні слова і поділу лексики на групи: власне українська лексика і запозичені слова; загальновживана лексика і професійна, активна і пасивна, застарілі і нові слова.

Те́рмін — слово  або  словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття  будь-якої  галузі науки,  техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.

Терміноло́гія — це:

1. Сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються  точністю семантичних меж.

2. Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.

49 Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.

Слово - одна з основних структурних одиниць мови, яка служить для найменування предметів, їх якостей і характеристик, їх взаємодій, а також іменування уявних і абстрактних понять, створюваних чоловічною уявою.

У пошуках структури слова сучасна наука сформувати вала самостійну галузь, що зветься морфологією. Вся сукупність слів ділиться на два типи:

 знаменні - позначають певні поняття,

 службові - службовці для зв'язку слів між собою. За граматичному значенню слова класифікуються як частини мови:

 знаменні слова - іменник, прикметник, дієслово, прислівник;

 підкласи - числівники, займенники і вигуку;

 службові слова - союз, привід, частка, артикль і ін.

За лексичним значенням слова класифікуються по зростаючому переліку по мірі розвитку лексикології, семантики, вчення про словотвір, етимології і стилістики.

З історичної точки зору слова, складові лексику мови, зазвичай мають самі різні походження, і в цьому різноманітті витоків особливо перспективною для фундаментальних досліджень стає поєднання предметів термінологія і етимологія яке здатне відновити істинне походження знаменних слів.

Поняття «слово» в науковому вживанні є основоположним поняттям (аксіомою) в лінгвістиці.

Всі алегоричним вживання позначення цього поняття є прикладами вживання даного поняття в інших областях людської діяльності, для яких автор або не може знайти відповідного позначення своєї думки, або вважає введення нового позначення непотрібним. Так що будь-які алегоричним вживання даного позначення необхідно вважати повсякденним мовою спілкування, допускає несуттєві відхилення від грамотності і загальної освіченості. Як правило, така необхідність виникає при викладі суб'єктивної або емоційної промови, як невід'ємної частини людського побуту.