58 Міжмовні пароніми.

Семантично сплутувані міжмовні пароніми — це українські слова, помилково вживані в чужому для них значенні слів чужої мови з більш-менш подібною вимовою. Наприклад, укр. вірогідний (рос. достоверный) у значенні рос. вероятный (укр. імовірний).

Пароніми – слова близькі за звученням і вимовою, але різні за значенням і написанням. Н: ефективний і ефектний; адрес і адреса.

59 Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні

Присудки:

А) переважно у теперішньому часі (дієслова) в значенні поза часовості

Б) використання теперішнього часу у значенні майбутнього, що підкреслює обов’язковість

В) наказовий спосіб використовується тільки в усному мовленні, у писемному діловому мовленні, у розпорядчих документах (наказ) використовується інфінітив. (прийняти, звільнити)

Г) вживання розщеплених присудків (допомогти – надати допомогу)

Або ж менш категорична безособова форма

Іменники: використання віддієслівних іменників, які дають загальне уявлення про дію (обшукати – провести обшук)

Нанизування відмінкі (родового частіше)

Використання вставних слів на початку речення.

60 Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.

Офіційно-діловий стиль характеризується вживанням переважно однозначних,

абстрактних іменників; слів у чоловічому роді на позначення професій,

звань, статусу осіб; збірних іменників; форм кличного відмінка тільки у

звертанні до осіб; узгодженням іменників з числівником, займенником чи

прикметником у родовому відмінку без прийменника; вживанням іменників

чоловічому роді ІІ відміни у знахідному відмінку з нульовим закінченням;

використанням в орудному відмінку множини іменників ІІ відміни та

множинних іменників із закінченнями -ами (-ями), -има.

61 Відмінювання прізвищ, імен, по батькові, географічних назв.

Відмінювання географічних назв

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — як українські, так і иншомовні — переважно відмінюємо як звичайні іменники І, II та III відмін:

І відміна: А́фрика — А́фрики, в А́фриці; Во́лга — Во́лги, на Во́лзі; Ло́хвиця — Ло́хвиці, Ло́хвицею, у Ло́хвиці; Махачкала́ — Махачкали́, у Махачкалі́; О́львія — О́львії, О́львією, в О́львії; Пра́га — Пра́ги, у Пра́зі; Шепеті́вка — Шепеті́вки, у Шепеті́вці;

II відміна: Буг — Бу́гу, на Бу́зі; Владивосто́к — Владивосто́ка, у Владивосто́ці (у Владивосто́ку); Га́йсин — Га́йсина, Га́йсином, у Га́йсині; Ду́бно — Ду́бна, Ду́бном, у Ду́бні; Е́динбург — Е́динбурга, в Е́динбурзі (в Е́динбургу); Ки́їв — Ки́єва, у Ки́єві;

IIІ відміна: Брета́нь — Брета́ні, Брета́нню, у Брета́ні; Керч — Ке́рчі, Ке́рчю, у Ке́рчі; Об — О́бі, О́бю, на О́бі; Свір — Сві́рі, Сві́р’ю, на Сві́рі; Си́зрань — Си́зрані, Си́зранню, у Си́зрані.

2. Географічні назви, вживані у формі множини, відмінюємо як відповідні загальні іменники: Березники́ — Березникі́в, Березника́м; Єсентуки́ — Єсентукі́в, Єсентука́м; Жигулі́ — Жигулі́в, Жигуля́м; Карпа́ти — Карпа́т, Карпа́там; Лубни́ — Лубе́н, Лубна́м; Ромни́ — Роме́н, Ромна́м; Сало́ніки — Сало́нік, Сало́нікам; Філіппі́ни — Філіппі́н, Філіппі́нам; Чернівці́ — Чернівці́в (Черніве́ць), Чернівця́м, у Чернівця́х.

3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюємо як звичайні прикметники: Борове́ — Борово́го, Борово́му; Лозова́ — Лозово́ї, Лозові́й; Рі́вне — Рі́вного, Рі́вному; Хмельни́цький — Хмельни́цького, Хмельни́цькому.

Примітка. Від відприкметникових українських назв населених пунктів з кінцевим -е типу Cва́тове, Сине́льникове, Гарку́шине, Рі́вне, що відмінюються за зразком прикметників у формі середнього роду, слід відрізняти подібні за оформленням назви з кінцевим -о (нечасті в українській мові, але поширені в инших слов’янських мовах) типу Бородіно́, Ко́сово, Сара́єво, Шереме́тьєво, Гне́зно, Молоде́чно, що відмінюються як іменники середнього роду II відміни.

4. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника або, навпаки, іменника та прикметника, відмінюємо в обох частинах;

а) Го́ла При́стань — Го́лої При́стані, Го́лою При́станню; Криви́й Ріг — Криво́го Ро́гу; Вели́кі Лу́ки — Вели́ких Лук; Мінера́льні Во́ди — Мінера́льних Вод;

б) Кам’яне́ць-Поді́льський — Кам’янця́-Поді́льського, Кам’янце́ві-Поді́льському; Но́вгород-Сі́верський — Но́вгорода-Сі́верського, Но́вгородові(-у)-Сі́верському; Ра́ва-Ру́ська — Ра́ви-Ру́ської, Ра́ві-Ру́ській.

Примітка. У назві Асканія-Но́ва другий компонент відмінюємо як іменник: Аска́нія-Но́ва — Аска́нії-Но́ви, Аска́нії-Но́ві.

5. Географічні назви, що складаються з двох іменників, відмінюємо лише в другій частині: Ба́ден-Ба́ден — Ба́ден-Ба́дена, у Ба́ден-Ба́дені; Орє́хово-Зу́єво — Орє́хово-Зу́єва, в Орє́хово-Зу́єві; Іва́но-Франкі́вськ — Іва́но-Франкі́вська, в Іва́но-Франкі́вську, але Ко́нча-За́спа — Ко́нчі-За́спи, у Ко́нчі-За́спі; Пу́ща-Води́ця — Пу́щі-Води́ці, у Пу́щі-Води́ці.

6. Географічні назви, що складаються з двох іменників та прийменника між ними, відмінюємо в першій частині: Росто́в-на-Дону́ — Росто́ва-на-Дону́, у Росто́ві-на-Дону́; Яр-під-За́йчиком — Я́ру-під-За́йчиком, у Яру́-під-За́йчиком.

7. Не відмінюємо иншомовні географічні назви, що закінчуються голосним

Іменники, що походять із присвійних прикметників, набули іменникової системи відмінювання з деякими відмінностями в давальному й орудному відмінках при відмінюванні прізвищ і географічних назв чоловічого роду. Морфологія як розділ граматики н. Думбров Ковалів Волошин Відповідні прізвища у формі жіночого роду відмінюються, як прикметники: Думбров-а — Думбров-ої — Думбров-ій; Волошин-а — Волошин-ої — Волошин-ій. Українські прізвища неприкметникового походження відмінюються як відповідні іменники І {Байда, Чайка, Доля, Кудря) чи II {Клименко, Бондар, Вовк, Гончарі) відміни. Н. Р. Д. Байда Байди Байді Кудря Кудрі Кудрі Клименко Клименка Клименку(-ові) Гончар Гончара (гончаря) Гончарукові) (гончарю(-еві)) Прізвища прикметникового походження змінюються, як прикметники: Білий Сергій — Білого Сергія — Білому Сергієві; Макарська Ольга — Макарської Ольги — Макарській Ользі. І Чоловічі і жіночі імена та по батькові відмінюються, як іменники відповідної відміни: а) на -а(-я) — як І відміна; б) чоловічі імена, що закінчуються на приголосний та на -о, відмінюються, як іменники II відміни; в) жіночі імена, які закінчуються на приголосний, змінюються, як відповідні іменники Ш відміни; г) коли імена вживаються з невідмінюваними прізвищами, то змінюються лише імена. Н. Клименко Інга Дмитрівна Клименко Ілля Миколайович