- •Методичні розробки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Сонячна радіація, її фізичні характеристики та спектральний склад
- •Інфрачервоне випромінювання
- •Штучні джерела інфрачервоного випромінення
- •Методи вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Методи вимірювання ультрафіолетового випромінювання
- •Відносна біологічна ефективність ультрафіолетового випромінювання різних діапазонів
- •Штучні джерела уф радіації:
- •Недостатність уф-радіації та її профілактика
- •До числа основних заходів щодо профілактики уф-недостатності відносять:
- •Коефіцієнти для визначення тривалості опромінення при зміні відстані лампи від місця опромінення
- •Розрахунковий метод визначення доз профілактичного уф опромінення в ході проведення сонячних та небесних ванн за допомогою таблиць для 49- 51 північної широти (Північні регіони України)
- •Тривалість опромінення у хвилинах
- •Санація повітря на підставі використання ультрафіолетового випромінювання
- •Орієнтовні показники для оцінки мікробного забруднення(ступеню чистоти) повітря деяких приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •5. Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •III. Захворювання, які зумовлюють гельмінти, що живуть у воді: (шистосомоз, дракункульоз, або ришта).
- •IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка).
- •Гігієнічне значення техногенного забруднення води хімічними речовинами
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води
- •Основні види покращання якості питної води
- •Методика санітарного обстеження джерела водопостачання
- •Державний санітарний нагляд і лабораторний контроль у галузі водопостачання населених місць
- •Показники епідемічної безпеки питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Показники питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води
- •Радіаційні показники безпечності питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Санітарний паспорт
- •(Назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))
- •Вимоги до влаштування шахтних колодязів
- •Вимоги до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
- •Вимоги до влаштування каптажів джерел
- •Перелік показників скороченого періодичного контролю безпечності та якості питної води
- •Періодичність здійснення виробничого контролю безпечності та якості питної води у розподільній мережі
- •Періодичність здійснення скороченого та скороченого періодичного виробничого контролю безпечності та якості питної води фасованої та з пунктів розливу (нецентралізоване питне водопостачання)
- •Вимоги щодо санації шахтних колодязів
- •Вимоги щодо знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів
- •Методика розрахунку кількості хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення ґрунту
- •Методика санітарного обстеження земельної ділянки та відбору проб ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Показники шкідливості ґрунту
- •Шкала оцінки санітарного стану ґрунту
- •Основні завдання санітарної охорони ґрунту:
- •Методи збереження, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів
- •Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містах
- •Соматична лікарня
- •Протитуберкульозна лікарня
- •Показники лабораторного контролю за станом стічних вод лікувально-профілактичних закладів
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Література: основна:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні показники придатності ґрунту під забудову населеного пункту
- •Мінімальні санітарно-земельні розриви для господарських будівель на селі, м
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 2
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Показники захворюваності органів дихання в різних районах міста
- •Середньодобові концентрації токсичних хімічних сполук в атмосферному повітрі різних районів міста
- •Показники здоров'я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)
- •Схеми вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- •Гігієнічне дослідження типу "чинник-показник здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "чинник-комплекс показників здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "комплекс чинників — комплекс показників здоров'я"
- •Ендемічні хвороби та їхня характеристика
- •Додаток 4 Функція нормованого центрованого нормального розподілу
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біологічне забруднення об'єктів навколишнього середовища як фактор ризику та особливості його впливу на здоров'я населення
- •Головні компоненти біологічного фактора
- •Види робіт, що пов'язані зі шкідливою дією біологічних чинників на організм
- •Розвиток мікробіотехнологій та їх вплив на навколишнє середовище
- •Класифікація інфекційних мікроорганізмів за групами ризику (за вооз)
- •Можливі несприятливі наслідки дії біологічного фактору
- •Об’єкти оточуючого середовища
- •Гігієнічні основи біобезпєки
- •II. Гігієнічні і санітарио-технічні заходи профілактики:
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні джерела забруднення атмосферного повітря
- •Гігієнічне значення фізичних чинників, в умовах населених місць
- •Гігієнічне значення шуму
- •Ситуаційні задачі
- •Показники захворюваності органів дихання в різних районах міста
- •Середньодобові концентрації токсичних хімічних сполук в атмосферному повітрі різних районів міста
- •Показники здоров'я населення у віці понад 16 років в різних районах міста
- •Органолептичні та хімічні показники якості питної води
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Поняття про шкідливу хімічну речовину. Сучасні класифікації шкідливих хімічних речовин
- •Наслідки впливу шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •Найбільш поширені промислові отрути
- •Система профілактичних заходів, що попереджують несприятливий вплив шкідливих хімічних речових на організм людини
- •Гігієнічне нормування шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі та у воді
- •Величини гдк токсичних хімічних речовин у повітрі робочих зон промислових підприємств
- •Методи визначення гранично допустимої концентрації та орієнтовно безпечного рівня впливу хімічних токсичних речовин
- •Методи експериментального дослідження хімічних речовин. Санітарно-токсикологічний лабораторний експеримент
- •Показники, що характеризують зміни в організмі, які виникають внаслідок впливу хімічних токсичних сполук
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація харчування за біологічною дією їжі
- •Основні функції їжі
- •Гігієнічні принципи раціонального харчування
- •Методика визначення енерговитрат людини
- •Формула для розрахунку основного обміну
- •Розрахунок основного обміну чоловіків
- •Розрахунок основного обміну жінок
- •Методика оцінки харчового статусу людини
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при основних видах вітамінної недостатності
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при основних видах недостатності мікро- та макроелементів
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при білковій та білково-енергетичній недостатності
- •Нормальна маса тіла у віці 25-30 років, кг
- •Максимально допустима маса тіла у залежності від статі, довжини тіла та віку, кг
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі згідно з рекомендаціями вооз (у залежності від статі)
- •За сумою чотирьох шкіро-жирових складок
- •Оцінка результатів антропометричних вимірювань
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація аліментарно-зумовлених захворювань
- •Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування
- •Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії
- •Збагачення раціону додатковими харчовими чинниками
- •Мінеральні речовини
- •Ліпотропні речовини
- •Вміст ліпотропних речовин (метіоніну, холіну, ліцитину) у найважливіших харчових продуктах (мг на 100 г продукту)
- •Методи, що забезпечують механічне щадіння шлунково-кишкового тракту
- •Вміст клітковини в найбільш поширених продуктах, г на 100 г продукту
- •Методи, що забезпечують хімічне щадіння шлунко-кишкового тракту
- •Превентивне харчування його гігієнічне значення
- •Гігієнічні принципи організації лікувально-профілактичного харчування
- •Показання для призначення лікувально-профілактичного харчування
- •Добовий набір продуктів в раціонах лікувально-профілактичного харчування
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості взаємодії між харчовими продуктами та лікарськими засобами
- •Абсорбція ліків
- •Антимікробні препарати, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Гіпотензивні засоби та диуретики, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Ліки різних груп, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Фактори, які впливають на всмоктування ліків
- •Метаболізм ліків
- •Порушення харчування та особливості метаболізму лікарських засобів
- •Компоненти харчування та метаболізм ліків
- •Клінічні вимоги до вивчення особливостей ефективного використання лікарських засобів
- •Особливості організації харчування в лікувально-профілактичному закладі
- •Гігієнічний контроль за фізіологічною цінністю харчування
- •Запобігання харчовим отруєнням, інфекціям і гельмінтозам
- •Гігієнічні вимоги до транспортування і зберігання продуктів
- •Первинна (холодна) обробка харчових продуктів
- •Теплова обробка харчових продуктів
- •Контроль за станом здоров’я та особиста гігієна персоналу
- •Санітарна освіта з гігієни харчування
- •Принципи еколого-захисного харчування
- •Захисні речовини харчового раціону
- •Вміст пектинів в плодах та овочах, г/ 100 г їстівної частини
- •Природні антиканцерогени
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Організація лікувально-дієтичного харчування при захворюваннях шлунково-кишкового тракту
- •Організація гіпосенсибілізуючого харчування при порушеннях імунобіологічної реактивності
- •Гігієнічні основи аліментарної регулЯції обмінних
- •Основні розвантажувальні дієти:
- •Оцінка результатів дієтотерапії
- •Гігієнічні основи аліментарної профілактики атеросклерозу
- •Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики цукрового діабету
- •Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння
- •Енергетична цінність, вміст білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні, що рекомендуються для дорослого працездатного населення різноманітних груп відповідно до інтенсивності праці (на день)
- •Лікувально-дієтичне харчування при сечокам’яній хворобі
- •Лікувально-дієтичне харчування при травмах кісток
- •Cитуаційні задачі
- •Задача 5
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика вимірювання та гігієнічної оцінки хімічного забруднення виробничого повітря
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Основні види професійної патології, що зумовлена впливом виробничих чинників, та лікувально-профілактичні заходи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні поняття гігієни та охорони праці
- •Основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці
- •Основні класи професійних шкідливостей:
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпеки
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним чинником (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів)
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань (в частинах від лд*)
- •Гігієнічні аспекти медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва
- •Основні обов’язки цехового лікаря-ординатора
- •План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів
- •В таблиці 7 наведений перелік основних плану роботи цехового ординатора.
- •Основні питання плану роботи цехового ординатора
- •Гігієна праці жінок
- •Граничні норми піднімання та переміщення важких речей і предметів жінками
- •Гігієна праці підлітків
- •Граничні норми підіймання і переміщення вантажів підлітками під час виконання короткочасної та тривалої роботи
- •Гігієна інвалідів, які працюють
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення систем забудов лікарень та їх порівняльна характеристика
- •Основні гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відведена під будівництво лікарняної споруди:
- •Гігієнічні вимоги до різних відділень лікувально-профілактичного закладу
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень багатопрофільних поліклінік
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень приймальних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень терапевтичного відділення (секція) на 30 ліжок
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень операційного комплексу (блоку) хірургічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до палат дитячих відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень акушерсько-гінекологічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до інфекційних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень рентгенологічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень відділень променевої терапії
- •Гігієнічні вимоги до планування та обладнання лікарняних приміщень
- •Основні гігієнічні вимоги до основних приміщень палатних секцій і відділень
- •Величина значень коефіцієнта природного освітлення при боковому освітленні приміщень лікувально-профілактичних закладів, %
- •Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
- •Нормативні значення штучного освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
- •Гігієна праці медичного персоналу
- •Енергетична цінність та вміст харчових речовин у раціоні різних груп населення
- •Енергетичні можливості людей у залежності від стану їх здоров’я
- •Методика розрахунку адаптаційного потенціалу
- •Шкала оцінок адаптаційного потенціалу (ап)
- •Гранична (пікова) та допустима чсс хворих з різним ап серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні
- •Карта-схема санітарного обстеження об'єкта (житлової квартири або кімнати у гуртожитку)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Критерії бактеріальної чистоти повітря лікувально-профілактичних закладів (кількість мікроорганізмів у м3 повітря)
- •Енергетична цінність та вміст харчових речовин у раціоні різних груп населення
- •Енергетичні можливості людини у залежності від стану їх здоров’я
- •Методика розрахунку адаптаційного потенціалу
- •Шкала оцінок адаптаційного потенціалу
- •Гранична (пікова) та допустима частоти серцевих скорочень хворих з різним адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні
- •Карта-схема санітарного обстеження об’єкта (житлової квартири або кімнати у гуртожитку)
- •Орієнтовна карта обстеження умов харчування
- •Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків
- •Оцінка рівня сформованості гігієнічних навичок у школяра
- •Скринівг опитування щодо стану здоров’я школярів
- •Значимі питання відносно груп захворювань
- •Прогностичні бали виявлення захворювання
- •Показання для залучення лікарів-спеціалістів до подальшого огляду школяра
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Корпускулярні:
- •2. Хвильові:
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів і тканин
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовується для радіаційного контролю:
- •Інструкція щодо роботи з приладом радіометр-дозиметр анрі–01–02 “Сосна”
- •Інструкція щодо роботи з приладом радіометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція
- •До вимірювання потужності поглинутих у повітрі
- •Доз рентгенівського і гама-випромінювання сцинтиляційним
- •Радіометром переносним – срп-68-01
- •Інструкція з вимірювання індивідуальних доз зовнішнього опромінення за допомогою фотодозиметра іфк-2,3
- •Інструкція по визначенню радіоактивності зразків продуктів і води у товстому шарі на радіометрі універсальному для гама-випромінювання руг-90 “адані”
- •Товщина захисту з свинцю (в мм) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 3 Товщина захисту з заліза (в см) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4 Товщина захисту з бетону (в см) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Ліміти дози опромінення
- •Співвідношення кратності послаблення та числа шарів половинного послаблення
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протирадіаційний захист персоналу і радіаційна безпека хворих в радіологічних відділеннях лікарень
- •Гігієнічні вимоги відділення дистанційної променевої терапії
- •Гігієнічні вимоги до відділення для лікування закритими джерелами
- •Гігієнічні вимоги до відділення для лікування відкритими джерелами
- •1. Загальна характеристика радіологічного відділення лікарні
- •2. Відділення дистанційної променевої терапії
- •3. Відділення для лікування закритими джерелами
- •4. Відділення для лікування відкритими джерелами
- •5. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.
- •6. Висновки. Стан здоров’я дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях та фактори, що його формують
- •Методичні основи медичного контролю за станом здоров’я дітей і підлітків, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях
- •Регламенти опромінення населення, що проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильський аес
- •Заходи щодо захисту населення, що мешкає на радіаційно-забруднених територіях у післяаварійний період
- •Лікувально-оздоровчі заходи, що проводяться серед дітей і підлітків, які евакуйовані із радіоактивної забрудненої місцевості
- •Ступінь забруднення радіонуклідами деяких контрольованих територій Київської, Житомирської та Чернігівської областей внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •Національний реєстр України з наслідків аварії на чаес
- •Постанова
- •Дані Центрального дозиметричного регістру
- •Структура управління з медичних проблем аварії на чаес і радіаційного захисту населення
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація катастроф за походженням (запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я)
- •Медико-соціальна класифікація катастроф
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих
- •Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи
- •Основні етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах
- •Додаток 1
- •Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
- •Додаток 2 Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Додаток 3 Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Інструкція
- •Інструкція щодо визначення радіоактивного забруднення продуктів і води за допомогою польового рентгенометра-радіометра дп-5а або дп-5в
- •Інструкція
- •Призначення та основні сфери використання польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при надзвичайних ситуаціях
- •Основні шкідливості в закритих захисних спорудах
- •Система повітрозабезпечення закритих фортифікаційних споруд
- •Норми площі, об’єму, гдк со2 у сховищах
- •Санітарні норми мікроклімату сховищ
- •Навчальний проект захисної споруди (Пояснювальна записка)
- •План захисної структури (масштаб 1:100) Умовні позначки
- •Формула для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Загальні закономірності підліткового організму та росту і розвитку дитини
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків
- •Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку дітей до 5 років методом “Норм зросту”
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Критерії оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків (у разі використання комплексного методу)
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей і підлітків 7–16 років
- •Оцінка фізичного розвитку школярів 11 років (шкала регресії за ростом)
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •Графік фізичного розвитку
- •Гігієнічні вимоги до будівлі загальноосвітньої школи
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу
- •Гігієнічні вимоги до основних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів
- •Паспортні дані навчального закладу
- •Дані санітарного обстеження земельної ділянки та будівлі навчального закладу (школи)
- •Гігієнічна оцінка обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •Період роботи
- •Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
- •Характеристики груп для занять на уроках фізичної культури та особливості організації занять з учнями в навчальних закладах
- •Методика гігієнічної оцінки рухової активності дітей і підлітків
- •Показники добової рухової активності підлітків 15-17 років
- •Показники рухової активності підлітків 15-17років у вільний час
- •Методика визначення фізичної працездатності дітей і підлітків за допомогою степ-енергометрії (рwс170)
- •Показники фізичної працездатності (рwс170 ) дітей і підлітків різного віку
- •Методика гігієнічної оцінки уроку трудового виховання та проведення лікарської професійної консультації і професійного відбору
- •Ситуаційні задачи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методи та методики гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей, підлітків та молоді
- •Методика комплексної оцінки здоров'я дітей, підлітків і молоді
- •Методи дослідження функціонального стану організму і дітей та підлітків
- •Методика аналізу захворюваності дітей і підлітків
- •Основні показники захворюваності дітей і підлітків:
- •6. Кратність захворювань
- •7. Середня кількість днів захворювань на одну дитину
- •8. Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину
- •6. Темп приросту захворюваності
- •Основні приміщення дитячого дошкільного закладу
- •Площа земельної ділянки загальноосвітньої школи (без інтернату)
- •Перелік основних навчальних приміщень шкільних будівель та їх площа
- •Розміри та площа деяких спортивних приміщень загальноосвітньої школи
- •Температура повітря в приміщеннях дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл у кліматогеографічних умовах України
- •Оптимальна орієнтація вікон приміщень дошкільних і шкільних закладів у кліматогеографічних умовах України
- •Нормативи штучного освітлення дитячих закладів
- •Показники повітрообміну приміщень навчальних закладів
- •Основні положення організації і проведення гігієнічних та лікувально-оздоровчих заходів у дошкільних дитячих колективах
- •Загальні положення щодо організації відпочинку дітей шкільного віку з різним рівнем здоров’я
- •Оздоровчі санітарно-гігієнічні заходи щодо корекції впливу несприятливих факторів на організм учнів системи професійної освіти (пту, технічні коледжі тощо)
- •Основні положення санітарної освіти
- •Актуальні проблеми психогігієни
- •Методологія вивчення психічного здоров’я
- •Структура особистості людини (за к.Леонгардом)
- •Індекс психофізіологічної адаптації визначають за формулою (1):
- •Актуальні проблеми хроногігієни
- •Гігієнічні основи оптимізації адаптаційного процесу
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу (на прикладі даних, що були отримані під час вивчення та обґрунтування основних шляхів оптимізації професійної адаптації студентів-медиків):
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Рекомендований перелік тем доповідей і повідомлень для проведення навчально-дослідної конференції:
Методика виконання самостійної роботи
В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками комплексної оцінки стану здоров’я та гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків.
Загальні закономірності підліткового організму та росту і розвитку дитини
Важливим показником здоров’я дитини є її фізичний розвиток. Для вивчення фізичного розвитку застосовують антропометричні методи дослідження, які дозволяють визначити кількісні і якісні показники розвитку, розробити стандарти фізичного розвитку дітей і підлітків для кожного віку і статі і з урахуванням особливостей регіону проживання. До числа основних астрометричних показників відносять:
соматометричні показники – вимірювання довжини і маси та обводу грудної клітки;
стоматоскопічні показники – визначення особливостей розвитку скелета, форми хребта, грудної клітки, ніг і стопи, постави, розвитку мускулатури і підшкірно-жирової клітковини, ступеня статевого розвитку, появи і зміни постійних зубів;
фізіометричні показники – визначення життєвої ємності легень, сили кисті рук, частоти дихання та серцевих скорочень, артеріального тиску тощо).
Оцінку фізичного розвитку проводять за допомогою методу стандартів, який передбачає порівняння одержаних результатів із даними, наведеними спеціально розміщених таблицях, з урахуванням віку, статі і регіону проживання. На основі аналізу одержаних результатів роблять висновок про фізичний розвиток.
У зв’язку з переходом у сучасних школах на навчання з 6 років особливо важливого значення набуває проблема шкільної зрілості. Під шкільною зрілістю розуміють той ступінь морфофункціонального розвитку дитини, який є достатнім для здійснення складного комплексу пристосувальних реакцій, спрямованих на забезпечення оптимального рівня здоров’я в умовах, що характеризується підвищенням вимог до організму, пов’язаних із систематичними заняттями, зміною режиму дня тощо. Оцінку рівня шкільної зрілості здійснюють на основі антропометричних показників функціонального стану різних систем організму, визначення розумової працездатності, особливостей розвитку мовлення, моторики та довільної уваги. Для цих цілей найчастіше використовують тест Керна-Ірасека, він полягає в тому, що дітям пропонують виконати 3 завдання: намалювати людину, скопіювати фразу із 3 коротких слів і перемалювати 10 крапок, розташованих у формі п’ятикутника. за кожне завдання виставляється окрема оцінка. Найвища – 1 бал, найгірша – 5 балів. У функціонально зрілих дітей загальна оцінка складає 3-5 балів, у функціонально незрілих – 10 балів і більше. Функціонально “незрілі” діти важче адаптуються до шкільних умов: у них більш низька розумова працездатність, швидше настає втома, більш тривалим є адаптаційний період, що потребує від вчителя запровадження індивідуального підходу в ході організації навчально-виховного процесу.
Розглядають особливості морфофункціонального розвитку організму та процеси формування здоров’я необхідно відзначити цілий ряд загально біологічних плопуляційних закономірностей.
Поступовість і необоротність. Людина в своєму розвитку проходить цілий ряд етапів – один за одним, від простого до складного, вдруге повторитися вони не можуть.
Нерівномірність і безперервність росту і розвитку. Характерною особливістю процесу росту дитячого організму є його нерівномірність і хвилеподібність. Періоди посиленого росту змінюються деяким його уповільненням. Найбільшою інтенсивним є зростання дитини протягом першого року життя та в період статевого дозрівання. Початковий зріст (зріст при народженні) подвоюється до 5 років і потроюється до 15 років. У молодшому шкільному віці довжина тіла збільшується на 4-5см, в період статевого дозрівання — на 6-8 см в рік. Від періоду новонародження і до досягнення зрілого віку довжина тіла збільшується в 3,5 рази, довжина тулуба — в 3 рази, довжина руки – в 4 рази, довжина ноги – в 5 разів.
Пропорції тіла з віком також суттєво змінюються. Новонароджений відрізняється від дорослої людини відносно короткими кінцівками, великим тулубом і великою головою. З віком збільшення голови уповільнюється, а збільшення кінцівок прискорюється. До початку статевого дозрівання статева різниця у пропорціях тіла відсутня, натомість протягом періоду статевого дозрівання у юнаків кінцівки стають довшими, тулуб коротший і таз вужчим, ніж у дівчат. Розрізняють три періоди відмінностей пропорцій між довжиною і шириною тіла: від 4 до 6 років, від 6 до 15 років і від 15 років до дорослого стану. Якщо до початку періоду статевого дозрівання загальний зріст збільшується за рахунок збільшення ніг, то впродовж періоду статевого дозрівання – за рахунок росту тулуба. Нерівномірність росту являє собою пристосування, що вироблене еволюцією. Бурхливий ріст тіла в довжину на першому році життя пов’язаний із збільшенням маси тіла, а уповільнення росту протягом наступних років зумовлене активними процесами диференціювання клітин, тканин, органів. Розвиток веде до морфологічних і функціональних змін, а ріст – до збільшення маси тканин, органів і всього тіла. При нормальному розвитку дитини обидва процеси тісно взаємозв’язані, проте періоди інтенсивного росту можуть не збігатися з періодами інтенсивного диференціювання. Посилене диференціювання зумовлює уповільнення росту. Наприклад, маса головного і спинного мозку в основному наростає до 8-10 років, майже досягаючи маси цих органів у дорослої людини, разом з тим функціональне удосконалення нервової системи відбувається протягом достатньо тривалого часу. Дозрівання опірно-рухового апарату настає в 13-14 років і водночас в 15-18 років відбувається подальший інтенсивний ріст і диференціація м’язової тканини.
Неодночасність дозрівання органів і систем організму або гетерохронія – не дає можливість забезпечити прискорений вибірковий ріст і диференціацію тим структурам і їх функціям, які насамперед необхідні організмові на певному етапі онтогенезу. П.К.Анохін обґрунтував вчення про гетерохронію (нерівномірне дозрівання функціональних систем), відповідно до якого функціональні системи організму дозрівають нерівномірно та поетапно, забезпечуючи організмові пристосування в різні періоди онтогенетичного розвитку. Структури, які до моменту народження повинні становити функціональну систему, закладаються і дозрівають вибірково та прискорено. Наприклад, коловий м’яз рота іннервується прискорено і задовго до того, як будуть іннервовані інші м’язи обличчя. Прискореного розвитку зазнає не лише коловий м’яз рота, але й інші м’язи і ті структури центральної нервової системи, які забезпечують акт смоктання. Із всіх нервів руки насамперед і найповніше розвиваються ті, що забезпечують скорочення м’язів – згиначів пальців, які беруть участь у виконанні хватального рефлексу.
Окремі частини фізіологічних систем дозрівають неодночасно. Наприклад, нервова система функціонує як єдине ціле, але її окремі частини розвиваються і формуються різними темпами і в різні строки. Доцентрова частина нервової системи досить зріла вже при народженні, проте остаточно дозріває в 6-7 років, а відцентрова остаточно дозріває лише у 23-25 років. Такий вибірковий і прискорений розвиток морфологічних утворень, які становлять повноцінну функціональну систему, що забезпечує новонародженому виживання дістав назву системогенезу.
Статевий диморфізм — (характеризується різними темпами росту та розвитку хлопчиків і дівчаток).
Надійність біологічної системи – такий рівень регулювання адаптаційних процесів в організмі, при якому забезпечується їх оптимальний перебіг з можливістю екстреною мобілізацією резервних можливостей і взаємозамінності, що гарантує пристосування до нових умов, та швидке повернення до початкового стану.
Акселерація або прискорення розвитку:
Процеси акселерації характеризується:
збільшенням довжини тіла і маси новонароджених (за останні 30-40 років на 0,5-1см і 100-150 г);
збільшенням зросту, маси та інших параметрів тіла серед дітей і підлітків усіх вікових груп (сучасна 9-річна дитина має зріст і масу 10-річної дитини 1940 року);
більш ранньою зміною дитячих пропорцій тіла дорослими;
більш раннім прорізування і заміною молочних зубів постійними (на 1-5роки);
прискореним перебігом процесів окостеніння скелету, зокрема дрібних кісток зап’ястя (на 1-5роки), і більш раннім завершенням) росту (у XVIII столітті у чоловіків ріст тривав до 26 років, у1940 році – до 21 року а в 1960 – до 18-19 років;
більш ранньою появою (на 1-5 роки раніше) перших статевих ознак (у дівчат – у 8-9 років, у хлопців – у 10 років) та більш швидким завершенням цього періоду статевого дозрівання.
Проте в ході спеціальних досліджень, які були проведені, встановлено, що акселерації фізичного розвитку не завжди відповідає високий рівень психічного розвитку, працездатності і соціальної зрілості.
Акселерацію пояснюють дією комплексу факторів, які ще до кінця не вивчені. Зокрема, процеси акселерації зумовлені поліпшенням загальних умов життя, харчування, медичного обслуговування, урбанізацією та інтенсифікацією темпів сучасного життя.
7. Ретардація розвитку (від латинського Retardatio – сповільнення) являє собою затримку фізичного розвитку і формування функціональних систем організму дітей і підлітків. Якщо б темпи акселерації 1965 – 1975 років збереглися незмінними, то до кінця століття статеве дозрівання підлітків закінчувалось в 8 – 9 років. Проте перебіг процесів акселерації в останній час суттєво сповільнився. Так, впродовж останніх 20 – 30 років вік менархе у дівчат Скандинавських країн, Англії, Голландії, Румунії, України практично не змінився. Темпи акселерації різко знизились в тих країнах, де середня довжина тіла дорослих чоловіків наближається до 175 см. Вчені прогнозують, що середня довжина тіла чоловіка і надалі не перевищуватиме 178 – 180 см. Ці цифри відповідають верхній межі морфо-функціональної норми, що сумісна з гармонічним (щодо основних положень біомеханіки) розвитком окремих частин тіла (В.В.Бунак, 1968). Філогенетично розміри тіла людини, крім всього іншого, розраховані на опір сили земного тяжіння, тому для їх збільшення існує біологічно доцільна межа. Подібна межа, імовірно, характерна і для процесів статевого дозрівання. Науковці вважають, що акселерація не має відношення до перебігу видової біологічної еволюції людини. Протягом останніх декількох тисячоліть реєструють чимало періодів збільшення і зменшення розмірів тіла. Вік настання статевого дозрівання в Стародавній Греції і в Стародавньому Римі був більш раннім, ніж в епоху Середньовіччя і наближався до показників нашого часу. Максимальними розміри тіла людини на території нашої країни були в неоліті, мінімальними – в Середньовіччі. Вважається, що причиною таких коливань могла бути зміна інтенсивності геомагнітного поля. Отже в минулому зміни розмірів тіла людини були дуже повільними і розтягувались на багато десятків поколінь. Сучасна ж акселерація характеризується тим, що спостерігається у дітей навіть в порівнянні з їх батьками, тобто в межах одного-двох поколінь. Водночас явище ретардації дітей і підлітків необхідно враховувати під час вирішення проблеми шкільної зрілості. Адже кількість ретердантних дітей в сучасній середній школі складає близько 15%. Для дітей зі сповільненим фізичним розвитком необхідно організовувати спеціальні групи з відповідно координованими навчальними планами. В ряді випадків доцільним слід вважати і тимчасову відстрочку вступу до школи виразно ретардованих дітей.
Якщо ретардація зумовлена сповільненою програмою біологічного розвитку, то в подальшому такі особи так же сповільнено старіють, тобто це майбутні довгожителі.
Вивчення закономірностей росту і розвитку дітей і підлітків дозволило життєвий цикл людини до досягнення зрілого віку поділити на цілий ряд вікових періодів, які характеризуються специфічними анатомічними і функціональними особливостями. Чітко окреслених меж між цими періодами немає і вони дещо умовні. Проте вичленення таких періодів необхідно, насамперед тому, що діти одного і того ж календарного (паспортного), але різного біологічного віку (вік розвитку) по різному реагують на фізичні навантаження. Критерії такої періодизації включають у свою структуру комплекс ознак, що розцінюються як показники біологічного віку:
розміри тіла і органів, маса тіла;
“скелетна зрілість” – окостеніння скелету;
“зубна зрілість” – прорізування молочних і постійних зубів;
ступінь розвитку вторинних статевих ознак;
м’язова сила;
розвиток залоз внутрішньої секреції.
Виділяють наступні вікові періоди:
період новонародженності – 1-10 днів;
грудний період – до 1 року;
період раннього дитинства – від 1 до 4 років;
першого дитинства – з 4 до 7 років;
період другого дитинства – з 8 до 11 років у дівчаток, до 12 років - у хлопчиків;
підлітковий вік (період статевого дозрівання)– з 13 до 16 років – у хлопчиків, з 12 до 15 років – у дівчаток;
юнацький вік – з 17 до 21 років – у хлопчиків, з 16 до 20 років – у дівчат.
зрілий вік – з 22 до 60 років – у чоловіків, з 21 до 55 років – у жінок;
похилий вік – з 61 до 74 років – у чоловіків, з 56 до 74 років – у жінок;
старечий вік – з 75 до 90 років;
довгожителі – понад 90 років.
В процесі індивідуального розвитку існують критичні періоди, які характеризуються підвищеною чутливістю організму, що розвивається, до дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Виділяють такі критичні періоди розвитку:
передембріональний;
запліднення;
імплантація зародка (4-8 доба ембріогенеза);
формування зачатків осьових органів — хорди, нервової трубки, первинної кишки і плаценти (3-8 тиждень розвитку);
стадія посиленого розвитку головного мозку (20-24 тиждень пренатального періоду розвитку);
момент народження дитини і період новонародженості;
період раннього і першого дитинства (2-7 років), коли закінчується формування взаємозв’язків між органами та системами органів;
підлітковий вік (період статевого дозрівання – у хлопчиків з 13 до 16 років, у дівчаток – з 12 до 15 років).