Наслідки впливу шкідливих хімічних речовин на організм людини

Негативні наслідки впливу на організм людини можна умовно розділити на безпосередні та опосередковані.

Безпосередній вплив полягає у виникненні гострих і хронічних отруєнь та інтоксикацій, алергічних захворювань, онкопатології, захворювань дихальної системи (риніти, бронхіти, бронхіальна астма), неспецифічної хронічної патології з боку серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, патології вагітності та вад розвитку плода тощо.

Найбільш характерними специфічними наслідками впливу хімічних речовин на здоров’я людини слід вважати отруєння.

Гострим отруєнням називають зрушення у стані здоров’я людини, які виникають після однократної дії шкідливої хімічної речовини на організм.

Гострі отруєння можуть мати місце у випадку аварій, значних порушень технологічного режиму, правил техніки безпеки і промислової санітарії, тобто в умовах, коли кількість шкідливої речовини значно (в десятки, сотні разів) перевищує ГДК.

Хронічним отруєнням називають зрушення у стані здоров’я людини, які розвиваються після систематичної тривалої дії малих концентрацій або доз шкідливої речовини. Найбільш часто подібні стани розвиваються на виробництві та мають назву хронічних професійних отруєнь.

Опосередкований вплив хімічних речовин полягає у тому, що, по-перше, внаслідок зниження прозо­рості атмосфери (утворення смогу через накопичення хімічних речовин за відповідних погодних умов) втрачається значна частина ультрафіолетових променів (до 50 % і більше), що призводить до розвитку остеопорозних явищ, авіта­мінозу, а також зниження загальної резистентності організму; по-друге – внаслідок руйнування озонового шару до земної поверхні проникає більша кількість канцерогенного ультрафіолетового випромінювання та збільшується частота виникнення раку шкіри і фотоалергічних захворювань; по-третє – парниковий ефект викликає зміни клімату, збільшення засушливих територій і як наслідок зменшення врожайності сільськогосподарських культур, що в свою чергу зумовлює виникнення аліментарно-зумовлених захворювань, пов’язаних із кількісною та якісною недостатністю харчування.

Найбільш поширені промислові отрути

Розглянемо головні промислові отрути

Свинець (Pb) – важкий метал сірого кольору, дуже пластичний під час обробки.

Сфери використання: виготовлення акумуляторів, кришталю, хімічної апаратури, свинцевих пігментів та тетраетилсвинцю, покриття електричних кабелів, у поліграфічній галузі, в ході різання металевих конструкцій покритих суриком тощо.

Шляхи надходження в організм: через органи дихання, дещо менше значення (тільки у разі порушення санітарно-гігієнічних вимог) як шляхи надходження слід відзначити шлунково-кишковий тракт та шкіра.

Свинець відноситься до політропних отрут, які впливають на всі органи та системи, особливо суттєві зміни виникають у крові, нервовій, серцево-судинній системах та органах шлунково-кишкового тракту.

Гострі отруєння, які раніше зустрічалися тільки на виробництві в теперішній час, практично не спостерігаються. Симптоми гострої інтоксикації: землистий колір обличчя, свинцевий коліт, свинцева кайма (смужка сірувато-лілового кольору на яснах).

Хронічні отруєння (сатурнізм) характеризуються полісиндромністю перебігу захворювання. Розрізняють такі форми отруєння:

– початкова форма, перебіг якої є малосимптомним і характеризується змінами у стані периферійної крові (ретикулоцитоз і базофільна зернистість еритроцитів) та порфіринового обміну;

– легка форма, під час якої до попередніх синдромів додаються клінічні симптоми ураження центральної нервової системи (астено-вегетативний синдром, початкова полінейропатія, яка проявляється у вигляді порушень чутливості, болей, парестезій, оніміння та легкого ціанозу шкіри кінцівок, м’язової гіпотонії, парези та паралічі розгиначів кінцівок – кисть акушера) та симптоми порушення секреції і моторики шлунково-кишкового тракту.

– виражена форма, для якої властиві посилення змін з боку периферійної крові (анемія), симптомів ураження нервової системи (виражена полінейропатія, енцефалопатія) та шлунково-кишкового тракту (свинцева коліка (переймоподібні інтенсивні болі у черевній порожнині, закрепи, які не піддаються впливу послаблюючих засобів, сірувато-лілова смужка на яснах, токсичний гепатит тощо)

Ртуть – сріблясто-білий, рідкий, важкий метал.

Сфери використання: приладобудування (виготовлення термометрів, манометрів ламп денного світла, кварцових ламп тощо), хімічна промисловість (синтез деяких органічних речовин, виготовлення фарб), стоматологічна справа (як пломбувальний матеріал використовується амальгама – сплав ртуті з сріблом та кадмієм), фармацевтична промисловість.

Шляхи надходження: основний шлях – органи дихання, крім того солі ртуті можуть проникати і через шкіру.

Гостра інтоксикація – можлива тільки на виробництві при аваріях, у побуті таке явище є вкрай рідким, проявляється клінікою гострого запалення верхніх дихальних шляхів та стоматиту. Пізніше розвивається слабкість, виникають головний біль, біль в епігастральній ділянці, блювання з кров’ю, ниркова недостатність, від проявів якої людина може загинути.

Хронічні інтоксикації (меркуріалізм) виникають у працівників в умовах тривалого контакту з ртуттю і мають три стадії:

– легка стадія (функціональна), що характеризується проявами астено-вегетативного синдрому (порушення сну, дратівливість, емоційна нестабільність, головний біль та головокружіння), вегетативними порушеннями (підвищення артеріального тиску, тахікардія), та виникненням відчуття металевого присмаку в роті.

– стадія середнього ступеня важкості (органічна), під час якої до попередніх додаються симптоми порушення діяльності міокарду (міокардіодістрофія), зрушення діяльності шлунково-кишкового тракту (ртутний стоматит, синювата ртутна кайма на яснах, біль в епігастральній області, нудота, блювання, діарея тощо), посилюється астенізація, змінюється почерк.

– важка стадія (токсична енцефалопатія), що клінічно характеризується вираженою астенізацією, явищами гломерулонефриту, порушеннями психічної діяльності (немотивована агресія).

Марганець – метал темно-сірого кольору з червонуватим полиском, твердий і в той же час крихкий.

Сфери використання: у металургії для розкислення і видалення сірки зі сталей, як добавка під час виробництва чавуну і сталі, для одержання феромарганцю, у виробництві електричних елементів (батарей), для процесу зварювання тощо.

Шляхи надходження: інгаляційний шлях у вигляді аерозолей конденсації і дезінтеграції.

В промислових умовах небезпеку представляють хронічні форми отруєнь марганцем, перебіг якої характеризується наявністю трьох стадій.

І стадія – стадія хронічної інтоксикації: клінічно малосимптомна і характеризується наявністю астено-вегетативного синдрому і незначними змінами у шлунково-кишковому тракті (гастрит).

П стадія – до попередніх симптомів приєднуються початкові явища енцефалопатії, виникають центральні парези і паралічі.

Ш стадія – характеризується розвитком марганцевого паркінсонізму.

Оксид вуглецю (СО) – газ без кольору і запаху.

Сфери використання: входить до складу гримучого (до 60%) і ряду промислових: світильного (4-11%), доменного і генераторного (до 30%) газів.

Шляхи надходження: інгаляційний шлях, при цьому в крові утворюється карбоксигемоглобін (СОHb), який викликає стан гіпоксемії і гіпоксії. Отруєння можливі як на виробництві, так і в побуті.

Гострі інтоксикації за ступенем важкості можуть мати різні форми.

Легка форма отруєння (рівень СОНb – до 20%) характеризується головними болями, слабістю, нудотою, явищами гіпотонії.

Отруєння середньої важкості (рівень СОНb – від 20% до 30%) супроводжуються втратою свідомості.

Важка форма інтоксикації (рівень СОНb –понад 30%) характеризується тривалим коматозним станом.

Хронічна інтоксикація має 2 стадії:

I (негативна) стадія характеризується появою астено-вегетативних порушень з явищами ангіодистонічного синдрому.

П стадія зустрічається рідко і відзначається наявністю проявів токсичної енцефалопатії.

Амідо- і нітросполуки. Сфери використання: миловаренна і парфумерна промисловість, органічний синтез, виробництво штучних смол та анілінових барвників, як основа вибухових речовин (тринітротолуол).

Шляхи надходження: дихальні шляхи і непошкоджена шкіра (особливо у жарку пору року), можливо надходження і через шлунково-кишковий тракт внаслідок заковтування пилу. Амідо- і нітросполуки володіють кумулятивними властивостями, утворюючи депо у підшкірно-жировій клітковині та паренхіматозних органах (печінці).

Гострі інтоксикації – у разі їх виникнення перші симптоми з’являються найчастіше через 3 – 5 годин після початку контакту з токсичними речовинами. Основні клінічні прояви – головокружіння, слабкість, серцебиття, нудота, блювота, ціаноз шкіри і слизових оболонок, які приймають зеленувато-грязний відтінок. У важких випадках спостерігається втрата свідомості, смерть від паралічу дихального і судинорухового центрів.

Для хронічних інтоксикацій характерним є жовте забарвлення долонь, крил носа, нігтів, рудувато-жовте забарвлення волосся, розвиток гастритів, гепатитів, астено-вегетативного синдрому, у жінок розвиваються порушення менструального циклу.