- •Методичні розробки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Сонячна радіація, її фізичні характеристики та спектральний склад
- •Інфрачервоне випромінювання
- •Штучні джерела інфрачервоного випромінення
- •Методи вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Методи вимірювання ультрафіолетового випромінювання
- •Відносна біологічна ефективність ультрафіолетового випромінювання різних діапазонів
- •Штучні джерела уф радіації:
- •Недостатність уф-радіації та її профілактика
- •До числа основних заходів щодо профілактики уф-недостатності відносять:
- •Коефіцієнти для визначення тривалості опромінення при зміні відстані лампи від місця опромінення
- •Розрахунковий метод визначення доз профілактичного уф опромінення в ході проведення сонячних та небесних ванн за допомогою таблиць для 49- 51 північної широти (Північні регіони України)
- •Тривалість опромінення у хвилинах
- •Санація повітря на підставі використання ультрафіолетового випромінювання
- •Орієнтовні показники для оцінки мікробного забруднення(ступеню чистоти) повітря деяких приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •5. Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •III. Захворювання, які зумовлюють гельмінти, що живуть у воді: (шистосомоз, дракункульоз, або ришта).
- •IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка).
- •Гігієнічне значення техногенного забруднення води хімічними речовинами
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води
- •Основні види покращання якості питної води
- •Методика санітарного обстеження джерела водопостачання
- •Державний санітарний нагляд і лабораторний контроль у галузі водопостачання населених місць
- •Показники епідемічної безпеки питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Показники питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води
- •Радіаційні показники безпечності питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Санітарний паспорт
- •(Назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))
- •Вимоги до влаштування шахтних колодязів
- •Вимоги до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
- •Вимоги до влаштування каптажів джерел
- •Перелік показників скороченого періодичного контролю безпечності та якості питної води
- •Періодичність здійснення виробничого контролю безпечності та якості питної води у розподільній мережі
- •Періодичність здійснення скороченого та скороченого періодичного виробничого контролю безпечності та якості питної води фасованої та з пунктів розливу (нецентралізоване питне водопостачання)
- •Вимоги щодо санації шахтних колодязів
- •Вимоги щодо знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів
- •Методика розрахунку кількості хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення ґрунту
- •Методика санітарного обстеження земельної ділянки та відбору проб ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Показники шкідливості ґрунту
- •Шкала оцінки санітарного стану ґрунту
- •Основні завдання санітарної охорони ґрунту:
- •Методи збереження, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів
- •Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містах
- •Соматична лікарня
- •Протитуберкульозна лікарня
- •Показники лабораторного контролю за станом стічних вод лікувально-профілактичних закладів
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Література: основна:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні показники придатності ґрунту під забудову населеного пункту
- •Мінімальні санітарно-земельні розриви для господарських будівель на селі, м
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 2
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Показники захворюваності органів дихання в різних районах міста
- •Середньодобові концентрації токсичних хімічних сполук в атмосферному повітрі різних районів міста
- •Показники здоров'я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)
- •Схеми вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- •Гігієнічне дослідження типу "чинник-показник здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "чинник-комплекс показників здоров'я"
- •Гігієнічне дослідження типу "комплекс чинників — комплекс показників здоров'я"
- •Ендемічні хвороби та їхня характеристика
- •Додаток 4 Функція нормованого центрованого нормального розподілу
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біологічне забруднення об'єктів навколишнього середовища як фактор ризику та особливості його впливу на здоров'я населення
- •Головні компоненти біологічного фактора
- •Види робіт, що пов'язані зі шкідливою дією біологічних чинників на організм
- •Розвиток мікробіотехнологій та їх вплив на навколишнє середовище
- •Класифікація інфекційних мікроорганізмів за групами ризику (за вооз)
- •Можливі несприятливі наслідки дії біологічного фактору
- •Об’єкти оточуючого середовища
- •Гігієнічні основи біобезпєки
- •II. Гігієнічні і санітарио-технічні заходи профілактики:
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні джерела забруднення атмосферного повітря
- •Гігієнічне значення фізичних чинників, в умовах населених місць
- •Гігієнічне значення шуму
- •Ситуаційні задачі
- •Показники захворюваності органів дихання в різних районах міста
- •Середньодобові концентрації токсичних хімічних сполук в атмосферному повітрі різних районів міста
- •Показники здоров'я населення у віці понад 16 років в різних районах міста
- •Органолептичні та хімічні показники якості питної води
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Поняття про шкідливу хімічну речовину. Сучасні класифікації шкідливих хімічних речовин
- •Наслідки впливу шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •Найбільш поширені промислові отрути
- •Система профілактичних заходів, що попереджують несприятливий вплив шкідливих хімічних речових на організм людини
- •Гігієнічне нормування шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі та у воді
- •Величини гдк токсичних хімічних речовин у повітрі робочих зон промислових підприємств
- •Методи визначення гранично допустимої концентрації та орієнтовно безпечного рівня впливу хімічних токсичних речовин
- •Методи експериментального дослідження хімічних речовин. Санітарно-токсикологічний лабораторний експеримент
- •Показники, що характеризують зміни в організмі, які виникають внаслідок впливу хімічних токсичних сполук
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація харчування за біологічною дією їжі
- •Основні функції їжі
- •Гігієнічні принципи раціонального харчування
- •Методика визначення енерговитрат людини
- •Формула для розрахунку основного обміну
- •Розрахунок основного обміну чоловіків
- •Розрахунок основного обміну жінок
- •Методика оцінки харчового статусу людини
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при основних видах вітамінної недостатності
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при основних видах недостатності мікро- та макроелементів
- •Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при білковій та білково-енергетичній недостатності
- •Нормальна маса тіла у віці 25-30 років, кг
- •Максимально допустима маса тіла у залежності від статі, довжини тіла та віку, кг
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі згідно з рекомендаціями вооз (у залежності від статі)
- •За сумою чотирьох шкіро-жирових складок
- •Оцінка результатів антропометричних вимірювань
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація аліментарно-зумовлених захворювань
- •Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування
- •Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії
- •Збагачення раціону додатковими харчовими чинниками
- •Мінеральні речовини
- •Ліпотропні речовини
- •Вміст ліпотропних речовин (метіоніну, холіну, ліцитину) у найважливіших харчових продуктах (мг на 100 г продукту)
- •Методи, що забезпечують механічне щадіння шлунково-кишкового тракту
- •Вміст клітковини в найбільш поширених продуктах, г на 100 г продукту
- •Методи, що забезпечують хімічне щадіння шлунко-кишкового тракту
- •Превентивне харчування його гігієнічне значення
- •Гігієнічні принципи організації лікувально-профілактичного харчування
- •Показання для призначення лікувально-профілактичного харчування
- •Добовий набір продуктів в раціонах лікувально-профілактичного харчування
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості взаємодії між харчовими продуктами та лікарськими засобами
- •Абсорбція ліків
- •Антимікробні препарати, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Гіпотензивні засоби та диуретики, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Ліки різних груп, на всмоктування яких може впливати їжа
- •Фактори, які впливають на всмоктування ліків
- •Метаболізм ліків
- •Порушення харчування та особливості метаболізму лікарських засобів
- •Компоненти харчування та метаболізм ліків
- •Клінічні вимоги до вивчення особливостей ефективного використання лікарських засобів
- •Особливості організації харчування в лікувально-профілактичному закладі
- •Гігієнічний контроль за фізіологічною цінністю харчування
- •Запобігання харчовим отруєнням, інфекціям і гельмінтозам
- •Гігієнічні вимоги до транспортування і зберігання продуктів
- •Первинна (холодна) обробка харчових продуктів
- •Теплова обробка харчових продуктів
- •Контроль за станом здоров’я та особиста гігієна персоналу
- •Санітарна освіта з гігієни харчування
- •Принципи еколого-захисного харчування
- •Захисні речовини харчового раціону
- •Вміст пектинів в плодах та овочах, г/ 100 г їстівної частини
- •Природні антиканцерогени
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Організація лікувально-дієтичного харчування при захворюваннях шлунково-кишкового тракту
- •Організація гіпосенсибілізуючого харчування при порушеннях імунобіологічної реактивності
- •Гігієнічні основи аліментарної регулЯції обмінних
- •Основні розвантажувальні дієти:
- •Оцінка результатів дієтотерапії
- •Гігієнічні основи аліментарної профілактики атеросклерозу
- •Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики цукрового діабету
- •Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння
- •Енергетична цінність, вміст білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні, що рекомендуються для дорослого працездатного населення різноманітних груп відповідно до інтенсивності праці (на день)
- •Лікувально-дієтичне харчування при сечокам’яній хворобі
- •Лікувально-дієтичне харчування при травмах кісток
- •Cитуаційні задачі
- •Задача 5
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика вимірювання та гігієнічної оцінки хімічного забруднення виробничого повітря
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Основні види професійної патології, що зумовлена впливом виробничих чинників, та лікувально-профілактичні заходи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні поняття гігієни та охорони праці
- •Основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці
- •Основні класи професійних шкідливостей:
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпеки
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним чинником (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів)
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань (в частинах від лд*)
- •Гігієнічні аспекти медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва
- •Основні обов’язки цехового лікаря-ординатора
- •План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів
- •В таблиці 7 наведений перелік основних плану роботи цехового ординатора.
- •Основні питання плану роботи цехового ординатора
- •Гігієна праці жінок
- •Граничні норми піднімання та переміщення важких речей і предметів жінками
- •Гігієна праці підлітків
- •Граничні норми підіймання і переміщення вантажів підлітками під час виконання короткочасної та тривалої роботи
- •Гігієна інвалідів, які працюють
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення систем забудов лікарень та їх порівняльна характеристика
- •Основні гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відведена під будівництво лікарняної споруди:
- •Гігієнічні вимоги до різних відділень лікувально-профілактичного закладу
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень багатопрофільних поліклінік
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень приймальних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень терапевтичного відділення (секція) на 30 ліжок
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень операційного комплексу (блоку) хірургічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до палат дитячих відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень акушерсько-гінекологічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до інфекційних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень рентгенологічних відділень
- •Основні гігієнічні вимоги до приміщень відділень променевої терапії
- •Гігієнічні вимоги до планування та обладнання лікарняних приміщень
- •Основні гігієнічні вимоги до основних приміщень палатних секцій і відділень
- •Величина значень коефіцієнта природного освітлення при боковому освітленні приміщень лікувально-профілактичних закладів, %
- •Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
- •Нормативні значення штучного освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
- •Гігієна праці медичного персоналу
- •Енергетична цінність та вміст харчових речовин у раціоні різних груп населення
- •Енергетичні можливості людей у залежності від стану їх здоров’я
- •Методика розрахунку адаптаційного потенціалу
- •Шкала оцінок адаптаційного потенціалу (ап)
- •Гранична (пікова) та допустима чсс хворих з різним ап серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні
- •Карта-схема санітарного обстеження об'єкта (житлової квартири або кімнати у гуртожитку)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Критерії бактеріальної чистоти повітря лікувально-профілактичних закладів (кількість мікроорганізмів у м3 повітря)
- •Енергетична цінність та вміст харчових речовин у раціоні різних груп населення
- •Енергетичні можливості людини у залежності від стану їх здоров’я
- •Методика розрахунку адаптаційного потенціалу
- •Шкала оцінок адаптаційного потенціалу
- •Гранична (пікова) та допустима частоти серцевих скорочень хворих з різним адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні
- •Карта-схема санітарного обстеження об’єкта (житлової квартири або кімнати у гуртожитку)
- •Орієнтовна карта обстеження умов харчування
- •Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків
- •Оцінка рівня сформованості гігієнічних навичок у школяра
- •Скринівг опитування щодо стану здоров’я школярів
- •Значимі питання відносно груп захворювань
- •Прогностичні бали виявлення захворювання
- •Показання для залучення лікарів-спеціалістів до подальшого огляду школяра
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Корпускулярні:
- •2. Хвильові:
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів і тканин
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовується для радіаційного контролю:
- •Інструкція щодо роботи з приладом радіометр-дозиметр анрі–01–02 “Сосна”
- •Інструкція щодо роботи з приладом радіометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція
- •До вимірювання потужності поглинутих у повітрі
- •Доз рентгенівського і гама-випромінювання сцинтиляційним
- •Радіометром переносним – срп-68-01
- •Інструкція з вимірювання індивідуальних доз зовнішнього опромінення за допомогою фотодозиметра іфк-2,3
- •Інструкція по визначенню радіоактивності зразків продуктів і води у товстому шарі на радіометрі універсальному для гама-випромінювання руг-90 “адані”
- •Товщина захисту з свинцю (в мм) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 3 Товщина захисту з заліза (в см) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4 Товщина захисту з бетону (в см) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Ліміти дози опромінення
- •Співвідношення кратності послаблення та числа шарів половинного послаблення
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протирадіаційний захист персоналу і радіаційна безпека хворих в радіологічних відділеннях лікарень
- •Гігієнічні вимоги відділення дистанційної променевої терапії
- •Гігієнічні вимоги до відділення для лікування закритими джерелами
- •Гігієнічні вимоги до відділення для лікування відкритими джерелами
- •1. Загальна характеристика радіологічного відділення лікарні
- •2. Відділення дистанційної променевої терапії
- •3. Відділення для лікування закритими джерелами
- •4. Відділення для лікування відкритими джерелами
- •5. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.
- •6. Висновки. Стан здоров’я дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях та фактори, що його формують
- •Методичні основи медичного контролю за станом здоров’я дітей і підлітків, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях
- •Регламенти опромінення населення, що проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильський аес
- •Заходи щодо захисту населення, що мешкає на радіаційно-забруднених територіях у післяаварійний період
- •Лікувально-оздоровчі заходи, що проводяться серед дітей і підлітків, які евакуйовані із радіоактивної забрудненої місцевості
- •Ступінь забруднення радіонуклідами деяких контрольованих територій Київської, Житомирської та Чернігівської областей внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •Національний реєстр України з наслідків аварії на чаес
- •Постанова
- •Дані Центрального дозиметричного регістру
- •Структура управління з медичних проблем аварії на чаес і радіаційного захисту населення
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація катастроф за походженням (запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я)
- •Медико-соціальна класифікація катастроф
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих
- •Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи
- •Основні етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах
- •Додаток 1
- •Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
- •Додаток 2 Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Додаток 3 Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Інструкція
- •Інструкція щодо визначення радіоактивного забруднення продуктів і води за допомогою польового рентгенометра-радіометра дп-5а або дп-5в
- •Інструкція
- •Призначення та основні сфери використання польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при надзвичайних ситуаціях
- •Основні шкідливості в закритих захисних спорудах
- •Система повітрозабезпечення закритих фортифікаційних споруд
- •Норми площі, об’єму, гдк со2 у сховищах
- •Санітарні норми мікроклімату сховищ
- •Навчальний проект захисної споруди (Пояснювальна записка)
- •План захисної структури (масштаб 1:100) Умовні позначки
- •Формула для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Загальні закономірності підліткового організму та росту і розвитку дитини
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків
- •Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку дітей до 5 років методом “Норм зросту”
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Критерії оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків (у разі використання комплексного методу)
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей і підлітків 7–16 років
- •Оцінка фізичного розвитку школярів 11 років (шкала регресії за ростом)
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •Графік фізичного розвитку
- •Гігієнічні вимоги до будівлі загальноосвітньої школи
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу
- •Гігієнічні вимоги до основних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів
- •Паспортні дані навчального закладу
- •Дані санітарного обстеження земельної ділянки та будівлі навчального закладу (школи)
- •Гігієнічна оцінка обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •Період роботи
- •Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
- •Характеристики груп для занять на уроках фізичної культури та особливості організації занять з учнями в навчальних закладах
- •Методика гігієнічної оцінки рухової активності дітей і підлітків
- •Показники добової рухової активності підлітків 15-17 років
- •Показники рухової активності підлітків 15-17років у вільний час
- •Методика визначення фізичної працездатності дітей і підлітків за допомогою степ-енергометрії (рwс170)
- •Показники фізичної працездатності (рwс170 ) дітей і підлітків різного віку
- •Методика гігієнічної оцінки уроку трудового виховання та проведення лікарської професійної консультації і професійного відбору
- •Ситуаційні задачи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методи та методики гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей, підлітків та молоді
- •Методика комплексної оцінки здоров'я дітей, підлітків і молоді
- •Методи дослідження функціонального стану організму і дітей та підлітків
- •Методика аналізу захворюваності дітей і підлітків
- •Основні показники захворюваності дітей і підлітків:
- •6. Кратність захворювань
- •7. Середня кількість днів захворювань на одну дитину
- •8. Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину
- •6. Темп приросту захворюваності
- •Основні приміщення дитячого дошкільного закладу
- •Площа земельної ділянки загальноосвітньої школи (без інтернату)
- •Перелік основних навчальних приміщень шкільних будівель та їх площа
- •Розміри та площа деяких спортивних приміщень загальноосвітньої школи
- •Температура повітря в приміщеннях дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл у кліматогеографічних умовах України
- •Оптимальна орієнтація вікон приміщень дошкільних і шкільних закладів у кліматогеографічних умовах України
- •Нормативи штучного освітлення дитячих закладів
- •Показники повітрообміну приміщень навчальних закладів
- •Основні положення організації і проведення гігієнічних та лікувально-оздоровчих заходів у дошкільних дитячих колективах
- •Загальні положення щодо організації відпочинку дітей шкільного віку з різним рівнем здоров’я
- •Оздоровчі санітарно-гігієнічні заходи щодо корекції впливу несприятливих факторів на організм учнів системи професійної освіти (пту, технічні коледжі тощо)
- •Основні положення санітарної освіти
- •Актуальні проблеми психогігієни
- •Методологія вивчення психічного здоров’я
- •Структура особистості людини (за к.Леонгардом)
- •Індекс психофізіологічної адаптації визначають за формулою (1):
- •Актуальні проблеми хроногігієни
- •Гігієнічні основи оптимізації адаптаційного процесу
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу (на прикладі даних, що були отримані під час вивчення та обґрунтування основних шляхів оптимізації професійної адаптації студентів-медиків):
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Рекомендований перелік тем доповідей і повідомлень для проведення навчально-дослідної конференції:
Методика виконання самостійної роботи
В ході практичного заняття студенти знайомляться із загальною методикою вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я населення, вивчають методики вибору зон спостереження, визначення індексів здоров'я та оцінки зв'язку між чинниками навколишнього середовища і станом здоров'я.
Після проведення контролю рівня теоретичних знань кожний студент одержує у викладача ситуаційну задачу та уважно її вивчає. В задачі указані окремі території з населенням, на яке діють (дослідна зона), або не діють (контрольна зона) чинники, що вивчаються (наведені середні рівні). Для кожної зони спостереження (популяції) наведені величини рівнів показників здоров'я (захворюваності, інвалідності, фізичного розвитку, смертності тощо). Необхідно вибрати одну з 5 схем вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людей (додаток 1).
Забруднення навколишнього середовища поряд з генетичними та психоматичними чинниками відіграють суттєву роль у формуванні рівня здоров’я населення. Екологічні фактори біосфери поділяють на біотичні і абіотичні. Вони можуть бути природного і антропогенного походження.
Санітарний нагляд за оздоровленням навколишнього середовища повинен проводитися диференційовано і вимагати суворої санітарної охорони ґрунту, води, повітря, харчових продуктів.
Грунт, вода в залежності від вмісту в них тих чи інших хімічних елементів, можуть бути джерелом різноманітних ендемічних захворювань (додаток 2).
Патогенні мікроорганізми, які знаходяться у ґрунті, можуть спричинювати виникнення вогнищевих захворювань (сибірка, ботулізм, правець, газова гангрена, кліщовий енцефаліт, гемологічна пропасниця, туляремія, лептоспірози, пропасниця Ку, рикетсіози тощо).
Надзвичайно великою у поширенні гельмінтів є роль грунту.
Антропогенний вплив на грунт, повітря, воду викликає хронічні інтоксикації у населення (додаток 3), і навпаки статистичні дані показують, що в тих регіонах, де питна вода хлорується, спостерігається тенденція до зниження смертності від серцево-судинних захворювань, раку, туберкульозу, значно зменшується захворюваність карієсом зубів.
У населення, яке проживає у населених пунктах з жорсткою водою, діяльність серцево-судинної і дихальної системи є кращою, працездатність вищою, а смертність нижчою, ніж у тих, хто проживає у населених пунктах з м’якою водою. Недостатня кількість літію в питній воді може викликати схильність до стенокардії, гіпертонії, атеросклерозу. Пестициди стали потужним фактором забруднення ґрунту, води, повітря, харчових продуктів. Поблизу промислових центрів в грунті зростає концентрація свинцю, миш’яку, ртуті, фтору, кадмію та інших важких металів. Все це викликає необхідність у вивченні впливу забруднення біосфери на здоров’я населення.
Під поняттям навколишнього середовища в науці прийнято розуміти все, що нас оточує, що прямо або опосередковано впливає на наше життя та діяльність. До навколишнього середовища в широкому розумінні належить вся наша планета і космічний простір, у вузькому — лише біосфера, складовою частиною якої є людина.
Ту частину біосфери, яка безпосередньо стикається з слизовими оболонками і шкірою, називають зовнішнім середовищем. Зовнішнє середовище впливає на всі види рецепторів людини, які сприймають зовнішній світ. Вода і харчові продукти, що контактують з епітелієм травного каналу, шар повітря, що оточує людину і прилягає до епітелію шкіри та слизових оболонок органів дихання, предмети, з якими безпосередньо контактує шкіра людини, енергія різного виду, що впливає на екстерорецептори, є для людини зовнішнім середовищем.
Вплив навколишнього середовища на людину пов'язані з поняттям внутрішнього середовища. Внутрішнє середовище — являє собою живе середовище організму, що відмежоване від зовнішнього середовища епітелієм шкіри та слизових оболонок, Внутрішнє середовище приймає участь у здійсненні обміну речовин, забезпечує нервові і гуморальні механізми регуляції та гомеостаз організму.
Існує декілька визначення поняття здоров'я:
Загальнопатологічне поняття здоров'я — це інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму (норма, оптимальна зона, в межах якої організм не виходить на патологічний рівень саморегуляції).
Популяційне здоров'я — це умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку і захворюваності, частотою виникнення преморбідних станів, інвалідністю певних груп населення тощо.
Індивідуальне теоретичне здоров'я — це стан повного соматичного, біологічного та соціального благополуччя, при якому функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
Індивідуальне фактичне здоров'я — це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції.
Для кількісного описання рівня фактичного здоров'я індивіда запропонований цілий ряд критеріїв. Причому до їх числа, в першу чергу, відносять наступні критерії:
1) функціональний стан основних органів і систем (ЦНС, серцево-судинна та дихальна, система крові тощо);
рівень фізичного розвитку та ступінь його гармонійності;
рівень резистентності організму до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища (оцінюється за частотою і тривалістю захворювань протягом певного періоду).
Характеризуючи методологію вивчення системи “навколишнє середовище — здоров'я”, слід зупинитися на таких поняттях, як факторіальна та результативна ознаки, поперечне та поздовжнє дослідження.
Факторіальна ознака — це етіологічний чинник, незалежна величина, яка є аргументом в даній моделі.
Результативна ознака — це залежна величина, яка залежить від факторіальних ознак і розраховується в конкретній моделі.
Поперечне (одномоментне) дослідження являє собою спостереження за впливом чинників навколишнього середовища на здоров'я населення у певний конкретний момент без динамічного спостереження за здоров'ям.
Поперечне дослідження може бути проспекптивним та ретроспективним
У першому випадку (проспективне дослідження) порівнюють 2 групи людей -тих, що зазнають впливу досліджуваного чинника, і тих, що не зазнають його і, отже, рух наукового пошуку спрямований від чинника до здоров'я.
У другому випадку (ретроспективне дослідження) також порівнюють 2 інші групи людей, проте, хворих і здорових. Під час такого зіставлення визначається причина захворювання у більшості хворих, тобто рух наукового пошуку зворотний — від здоров'я (хвороби) до можливого чинника.
Тривале динамічне спостереження за певним контингентом людей має назву поздовжнього епідеміологічного дослідження Поздовжні дослідження, у свою чергу, поділяють на паралельні та непаралельні.
Паралельним поздовжнім епідеміологічним дослідженням називають таке дослідження, при якому тривалість проведення самого дослідження і період, протягом якого збирається потрібна інформація, співпадають.
Непаралельним поздовжнім епідеміологічним дослідженням називають таке дослідження, при якому досліджуваний період часу відноситься до минулого. Непаралельні дослідження вимагають для свого проведення значно менших витрат часу, однак вони мають суттєвий недолік — доводиться обмежуватись тими статистичними даними, які були колись зібрані.
Велике практичне значення під час вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я має використання індексу Л.Є.Полякова та Д.М.Малинського, який розраховується за наступною схемою:
Розрахунок окремих показників здоров'я (Pij) (захворюваність, фізичний розвиток, інвалідність, смертність тощо) окремо для кожної популяції, що вивчають;
Розрахунок середніх показників здоров'я (Pj)
3 Розрахунок нормованих до середнього рівня окремих показників здоров'я (ωij) окремо для кожної популяції, що вивчають за формулою (1):
(1)
де i - номер показника:
j - номер популяції;
i.· - середнє квадратичне відхилення окремого показника (Pij) у множині популяцій, які досліджуються;
Заміна нормованих до середнього рівня окремих показників здоров'я (ωij) імовірними оцінками (βij)·за спеціальною таблицею, в якій (βij) змінюється від 0,01 до 0,99 у залежності від величин ωij.
Розрахунок індексу здоров'я Kj за формулою (2):
n
Σij
i=1
Kj = (1 ———) • 100 (2);
n
де n - число окремих показників здоров'я.
Саме такий підхід і є правомірним в ході застосування схем 1 або 2.
При виборі схем 3 або 4, тобто у разі необхідності розрахунку комплексних показників навколишнього середовища, проведення інтегральної оцінки може бути виконано двома шляхами: або шляхом порівняння окремих параметрів середовища з відповідними нормами, або шляхом безпосереднього розрахунку ступеня відхилення багатовимірного об'єкту, що вивчається, від еталонного за допомогою методик дискримінантного, факторного або кластерного аналізу.
Розглянемо лише перший, більш простий шлях, під час запровадження якого слід дотримуватися наступні послідовності операцій:
1. Вибір базису (граничнодопустима концентрація (ГДК), граничнодопустимий рівень (ГДР), орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) та ін.).
2. Отримання безрозмірного еквіваленту (d), що може бути виконано різними шляхами, наприклад в результаті поділу значень параметрів середовища на значення норми:
d= х/х0 (3);
або внаслідок стандартизації за середньоквадратичним відхиленням:
d=х/β (4);
3. Нормування у заданому діапазоні, наприклад між 0 та 1. Цей етап є бажаним, але необов'язковим. Він може виконуватися за допомогою різних функцій перетворень — як лінійних, так і нелінійних. При цьому можуть бути використані значення масивів вихідних даних {х}, або різні еквіваленти, що відповідають їм {d}. Найбільш простим є нормування лінійною функцією з використанням мінімальних (х-) та максимальних (х+) значень вихідних масивів:
q = (х-х-) / (х+- х-) (5);
Нормування показників може бути проведене і за допомогою інших функцій, наприклад, за функцією нормального розподілу (додаток 4).
4. Узагальнення еквівалентів, що може бути виконано як за правилами визначення середньої арифметичної величини (Q1):
Q1 = Σwi·qi / Σwi (6);
i i
так і за правилами визначення середньої геометричної величини (Q2)
i (7);
— корінь n ступеня, де n — кількість показників,
wi — вага ознак, що визначається експертними або розрахунковими методами.
Для кількісної оцінки аерогенного навантаження атмосферних забруднень необхідно використовувати формулу:
Каз= Σ Кi · Kкд (8);
де Каз — коефіцієнт навантаження атмосферного забруднення;
Ккд — коефіцієнт комбінованої дії, який ураховується тоді, коли у повітрі одночасно присутні декілька речовин.
Кі — показник забруднення, що визначається за формулою:
Кі = Сі /ГДКі (9);
Ураховуючи, що такі коефіцієнти встановлені для обмеженого числа комбінацій речовин, а також той факт, що комбінований вплив широко поширених речовин, які забруднюють атмосферу, проявляється у вигляді послаблення кінцевого ефекту, коефіцієнт комбінованої дії може бути розрахований за формулою:
_
Ккд = 1/ √n (10);
де n — число речовин, що входять в суміш:
І, отже, коефіцієнт навантаження атмосферного забруднення (Каз) можна представити у такому вигляді:
__
Каз= Σ Кji / √n (11);
i
Для кількісної оцінки забруднення води слід використовувати формулу:
n+ n+ n— n—
Qj = (Σwi·dij+ / Σwi) + (Σwi·dij / Σwi) (12)
i=1 i=1 i=1 i=1
де і — індекс показника забруднення;
j — індекс проби води
wi — ваговий коефіцієнт, який ураховує клас небезпеки;
n— і n+ — кількість показників, які відповідно виходять та не виходять за межі нормативів;
d— і d+ - безрозмірні еквіваленти, що розраховуються за формулами 3 або 4.
Слід відзначити, що показник Q, який визначений таким чином має чіткі межі змін.
Якщо в якійсь пробі 0<Q<1, то можна стверджувати, що вода в цій пробі повністю відповідає нормативним вимогам. Якщо Q>1, то вода не відповідає вимогам хоча б за одним показником, причому чим Q>1, тим вода "гірша". Для допустимого ступеня забруднення граничне значення Q становить 1,5; для помірного ступеня — 3,3; для високого ступеня — 7,4,
Крім того, використання формули 12 надає можливість отримати узагальнену оцінку поєднаної та комбінованої дії на організм як чинників різної природи (атмосферного повітря, води, шуму тощо), так і різних середовищ.
Зв'язок чинників навколишнього середовища з показниками здоров'я населення можна оцінити і графічним методом, який передбачає визначення довірчого інтервалу:
I = + 2m