практикум з педагогічної майстерності

вої екзаменаційної роботи. Адже ви ознайомили учнів із запитаннями та відповідями! А тепер ви маєте дати зрозуміти учневі, що це серйозне по­ рушення. Ви знаєте, що мусите щось робити.

5.3 Сприяємо ефективній комунікації

Навчальне завдання

Після успішного виконання навчального завдання ви зможете продемонструвати стратегії проведення презентацій, які відображають принципи ефективного спілкування.

Навчальна вправа 1

Досі в цьому розділі ми зосереджувалися на тому, як ви можете більш свідомо керувати своїм спілкуванням з учнями (як в аудиторії, так і поза нею). Існує, щоправда, додатковий компонент ефективної комунікації для педагога: професійний, врівноважений і привабливий вигляд під час пре­ зентації нового матеріалу.

Ми вже зазначали, що навчальне середовище, яке цінує зацікавленість, співпереживання та мужність, спонукає до успіху. Тепер розглянемо, яким чином моделювати ці три цінності.

На шкалі від 1 до 10 (де 1 означає «майже не нервую», а 10 – «від страху втрачаю розум») дайте відповідь на запитання: як сильно ви нервуєте під час подання нового матеріалу? Якщо ви поставили собі від 5 до 10 балів, то належите до більшості. Чимало людей, навіть досвідчені викладачі, мають певний острах перед виступами, а деякі бояться так, що цього й не описати словами. Ви можете запитати: «Чому людина, яка боїться виступати перед іншими, вирішує стати вчителем?». Цікаве запитання. Яка

ваша відповідь? ____________________________________________

Правда полягає в тому, що всі ми приходимо на педагогічну ниву різ­ ними шляхами та з різних причин. Однак, підозрюємо, що в основі лежить бажання поділитися чимось (інформацією, досвідом, захоплення), що на вашу думку важливе.

У рамках першого завдання цього розділу ви дізналися, що лімбічна система мозку відіграє ключову роль у тому, наскільки ефективно отри­ мується, обробляється та відкладається для подальшого використання інформація. Якщо лімбічна система тлумачить інформацію як позитивну, мислення й навчання покращуються. І навпаки, тривалий емоційний стрес може звести нанівець нашу здатність вчитися. Тому те, як ви викладаєте

101

інформацію, є так само важливим, як і сама інформація. Майстерні педагоги моделюють своє викладання так, щоб відкрити «сердечний шлях» до навчання. І вам це також вдасться!

Оскільки вас взяли на роботу як експерта зі змісту предметів, що ви ви­ кладаєте, ваш професіоналізм уже визнано. Але наскільки це очевидно? Закінчіть наступне речення:

Професіонал виглядає ___________________________________________

Чи вжили ви такі слова: «обізнаний», «гарно виглядає», «підготовле­ ний», «впевнений», «пунктуальний», «вихований», «надійний» та «свідомий себе»? Таке уявлення про професіоналізм відображено у всіх посадових інструкціях. Ми, природно, визнаємо наявність професіоналізму, а також, як деякі стверджують, ще очевиднішу його відсутність.

Тепер подивіться на свої визначення професіоналізму та поясніть, чому вони важливі. Потім мотивуйте їх у вигляді намірів. Наприклад: пунктуальний. Якщо я пунктуальний, це без слів вказує на те, що учні для мене важливі, що я визнаю їхні намагання вчасно прийти до аудиторії. На свої заняття я приходитиму за 5 хвилин до дзвінка.

Пам’ятайте, що навіть до того, як сказано слово, ми схильні робити припущення про людей, з якими увійшли в контакт. У розділі 3 ми розглядали, які припущення робимо про учнів. Не забувайте, що учні теж робитимуть припущення щодо вас! Ви від самого початку зможете керу­вати їхніми «сходинками висновків» через професійний вигляд.

Отже, ви з’ясували професійну частину, ви створили образ, який хотіли б представити. Яким чином тепер підтримувати його перед аудиторією?

Відійти від дошки? Але хіба не там має бути викладач? Не обов’язково. Ми всі істоти соціальні, найкомфортніше нам серед громади. Навіть най­ більшим інтровертам потрібна спільнота та притаманна здорова потреба

– належати до якоїсь групи. Коли ми стоїмо перед групою людей, особливо якщо між нами «незаселений» простір, щось викликає в нас внутрішню тривогу. Стоячи перед групою, а надто на великій відстані, відчуваємо відсутність зв’язку, ізоляцію. Зазвичай, реакцією тіла на відсутність зв’язку або ізоляцію є напружений рефлекс страху. Можемо пітніти, тремтіти, затинатися, втрачати думку, червоніти, мерзнути або відчувати нудоту. Це природні фізичні реакції. На що вони, однак не вказують, то це на те, що ви не на своєму місці або що у вас немає «потрібного матеріалу» для викладання.

Найпростіший спосіб керувати цими почуттями – зменшити вплив не­ гативних стимулів, які їх спричинюють. Намагайтеся зменшити відстань між вами та учнями. Стійте серед них. Рухайтеся серед аудиторії. Те, як і

102

де ви стоїте у класі, впливає на реакцію учнів. Зміни відстані можуть до­ повнювати або применшувати вербальний тон того, що ви говорите. Зва­ жайте на культурні відмінності особистого простору: якщо в одних куль­ турах надмірна відстань між співрозмовниками вважається неввічливою та неприхильною, для інших вона буде комфортною. Вам можуть стати у пригоді показники відстаней, запропоновані Едвардом Холлом [74] у рам­ ках досліджень проксеміки:

Інтимна відстань (для найближчих людей) – 15 – 45 см.

Особиста відстань (відстань, комфортна для спілкування з близькими друзями) – 0,5 – 1,2 м.

Соціальна відстань (бажана відстань для знайомих) – 1,5 – 3,6 м. Якщо ви відійдете від дошки, це нагадає вашому тілу й розуму, що «на­

лежність до спільноти» цілісна, і, що більш важливо, їй нічого не загрожує. Однаково хибно стверджувати, що викладач повинен бути серйозним, або що він має бути «клоуном». Але якщо вам подобається викладати ваш предмет, учні охочіше засвоюватимуть матеріал, яким ви з ними ділитесь. Усмішка має властиву цінність як індикатор комфорту, радості та за­ хоплення. Крім того, вона має додаткову фізіологічну вартість: ендорфіни! Ендорфіни – це природний «наркотик». Коли ми усміхаємось або коли усміхаються нам, організм вивільняє ендорфіни, природний запас сполук

«гарного настрою», які підтримують наше відчуття спільноти.

У декого з нас реакція на дискомфорт– стан заціпеніння. У викладачів він часто проявляється як «приковування» себе до навчального обладнання, наприклад­ , до кафедри, дошки, проектора чи комп’ютера. На певному рівні ми інтуїтивно знаходимо безпеку, прив’язавшись до конкретного об’єкта, який заспокоює наші рефлекси страху. Хоча така стратегія дає змогу отримати безпосереднє полегшення, її довготривалий вплив насправді зворотний.

Фізіологічно ми створені для руху. Наші тіла та розум найефективніші в русі: кисень активно надходить до всіх м’язів і мозку. Коли ж ми змушуємо тіло перебувати в нерухомому стані, воно схильне панікувати – іншими словами, пробуджуємо рефлекс страху. Внаслідок цього – підвищена нервовість (яка в кожної людини проявляється по-своєму). Втім, коли рефлекс страху приборкано, ми знову можемо керуватися логікою та здоровим глуздом. Розважливі рухи нагадують вашому тілу, що ви його контролюєте, що ви у безпеці і що ви перебуваєте серед спільноти.

Якщо рефлекс страху – природна реакція на ізоляцію, навіщо себе ізо­ лювати? Застосовуйте вправи, які заохочують участь інших. Ви й не по­ мітите, як перестанете почуватися самотньо. Дайте учням змогу обміню-

103

ватися знаннями, ставити запитання, робити відкриття та ділитися ними. Коли їх зацікавленість буде винагороджено, невпевненість підтримано на емпатичному рівні, а мужність схвалено, вони почнуть посилати вербальні та невербальні сигнали, що навчальне середовище «працює» на них. Це посилить вашу впевненість у собі, в матеріалі, який ви викладаєте, та стилі викладання. Така впевненість збільшить вашу врівноваженість як в аудиторії­ , так і поза нею!

Комунікація – це двосторонній процес, що переслідує єдину мету: «мі­ сію виконано». Якщо я посилаю вам повідомлення, а ви його не розумієте, чи насправді відбулася комунікація?

Наприклад.

Я: Завтра ви пишете контрольну за розділами 5 і 6 вашого підручника. Зверніть особливу увагу на матеріал щодо важливості невербальних сиг­ налів для успішної передачі повідомлень.

ВИ (знайомому, якого не було на занятті): Завтра ми пишемо контр­ ольну з питань передачі повідомлень.

Сприйняття вас учнем може призвести до «невиконання місії». Одне з досліджень UCLA засвідчило, що до 93 % ефективності спілкування визначається невербальними сигналами. Ще одне дослідження з’ясувало, що вплив на діяльність на 7% визначався сказаними словами, на 38% – якістю голосу, на 55% – невербальною комунікацією. Чи звернулися­ б ви до викладача, який виглядає відстороненим, холодним, саркастичним­ або збентеженим? Майстерні викладачі випромінюють якості особи, яка свідомо заохочує до спільної роботи.

1. Говоріть чітко.

Переконайтесь, що учні чують вас та можуть бачити ваші демонстрації.

2. Використовуйте відповідну висоту та гучність голосу.

Якщо ваш природний голос тихий, скоротіть відстань між вами й учня­ ми. Якщо гучний, пам’ятайте, що деяких це може насторожити. Навчіться його пом’якшувати.

Підказка. Знайдіть у літературі поради, як пом’якшувати голос. 3. Звертайтеся до учнів на ім’я.

Чи чули ви коли-небудь, як хтось вигукує ваше ім’я в магазині? Чи ози­ ралися ви, щоб подивитися, хто це, навіть якщо була висока ймовірність, що звертаються не до вас? Ми маємо природну реакцію на звук власного імені: він налаштовує нас на важливість наступної інформації. Що, можли­ во, ще вагоміше, звучання нашого імені якимось чином підтверджує нашу належність до громади.

Підказка. Використовуйте таблички з іменами (вони допоможуть вам

104

вивчити своїх учнів) і поставте за мету звертатися до них ім’я вже упродовж перших тижнів навчання.

4. Подавайте ідеї просто, по одній.

Ваші учні знають, що ви знаєте те, що ви знаєте! Не обтяжуйте їх термінологією або деталями, які виходять за межі їхнього розуміння, взявши до уваги рівень їх обізнаності (або необізнаності) з матеріалом.

Підказка. Робіть акценти! Пригадайте, як ви самі вивчали певне понят­ тя (до того, як ви стали обізнані з усім, що знаєте зараз). Ми всі спочатку їздили на триколісному велосипеді, перш ніж пересісти на двоколісний, а в ньому були ще й допоміжні колеса!

5. За потреби пояснюйте і повторюйте.

Іноді сказане не відповідає почутому. Робіть паузи на ключових етапах викладання матеріалу. Запитуйте, чи є в учнів запитання або чи потрібно навести ще один приклад.

Підказка. Зупиніться, і коли запитуєте, вловіть погляд учнів: чи можна продовжувати? Це свідчить, що ваше запитання щире. Дайте їм час обду­ мати ваше запитання та сформулювати свої; якщо ви не даєте учням такої можливості – це красномовно свідчить про нещирість вашого наміру.

6. Заохочуйте зворотний зв’язок.

Пропонуйте учням численні можливості й засоби зворотного зв’язку. Офіційний­ підхід, який уможливлює це тільки раз на семестр, має обмежену цінність стосовно конкретних пунктів навчального плану. Якщо ви регулярно даєте учням змогу висловлювати свої побажання й коментарі (офіційно та неофіційно), це натякає, що вони та їхнє навчання вам небайдужі.

Підказка. Запитайте у своїх колег про способи зворотного зв’язку – існує чимало шляхів заохотити діалог з учнями. Одна зі стратегій, яка дає змогу отримати «моментальне фото» всієї групи, – попросити в учнів зда­ ти записку, в якій кожен з них запише особистий найяскравіший момент цього заняття.

7. Читайте поміж рядків.

Багатьом учням незручно спілкуватися з викладачами. Через свій вік або культурне походження у них може бути обмежений досвід роботи із поняттям «навчальна спільнота». Ретельно добирайте слова й жести, спіл­ куючись з ними та сприймаючи їхні повідомлення.

Підказка. Підтверджуйте почуте за допомогою перефразування та зон­ дування.

8. Віддавайте належне спільноті.

Більше дізнавайтеся про своїх учнів та діліться з ними інформацією про себе. Педагогічна модель, яка не схвалює такої побудови взаємин з учня­

105

ми, вже давно застаріла. Робочі стосунки в аудиторії сприяють навчанню. Дні народження, нова зачіска, вчасний прихід на перший урок (незважаю­ чи на завірюху), перше заняття після канікул – всі ці події варті уваги, тому не бійтеся говорити про них!

Підказка. Час від часу дивуйте своїх учнів: частуйте їх шоколадками, нагороджуйте грамотами, робіть незаплановану п’ятихвилинну перерву, але обов’язково повідомляйте причини таких урочистостей.

Навчальна вправа 2

Мета. Розробити унікальні стратегії спілкування для розбудови спіль­ ноти через ефективну комунікацію.

Підготуйте у групах презентацію плакатів на тему: Як через спілкування підтримувати відчуття спільноти в аудиторії. Наведіть 5 підказок. Будьте готові поділитись обґрунтуванням своїх порад.

Підсумок

Ми розвиваємо навички міжособистісного спілкування упродовж усього життя через досвід та взаємини з іншими. Подібним чином ваші комунікативні­ навички в якості викладача вдосконалюватимуться разом із педагогічною­ кар’єрою. Пам’ятаєте, як ви показали на серце, коли ми попросили вас вказати на себе, місце, яке виражає вас справжнього, як людини, сина чи доньки, друга і викладача!

Навички міжособистісного спілкування, якими ви вже володієте, допо­ можуть вам створити емоційний простір, що підтримує навчання. Зробіть покращення існуючих і розвиток нових навичок пріоритетом вашої педа­ гогічної кар’єри – ваші учні будуть вам вдячні за це!

Додаткові навчальні заходи

1.Напишіть собі листа, в якому зазначте свої наміри застосовувати на­ вички міжособистісного спілкування в робочому середовищі. Від­ крийте його через 21 день. Для того, щоб намір покращити вміння перетворився на звичку, потрібен саме такий час.

2.Поговоріть з іншими викладачами та запитайте їх про важкі або проблематичні­ ситуації з учнями, коли було важливо застосувати на­ вички активного слухання. Запитайте, як їхні підходи відрізняються від поданих у цьому модулі. Шукайте можливості застосовувати ці навички доти, доки вони не стануть звичкою.

106

Запитання для самоперевірки

1.Які навички допомагають викладачеві створити емоційний простір?

2.Чому тривалий емоційний стрес може зашкодити нашій здатності вчитися?

3.Що означає «невербальна комунікація», яка заохочує мовця продо­ вжувати говорити?

4.Чому нам радять усміхатися та рухатися?

Рекомендована література

1.Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: Моногра­ фия. – К.: Вища школа. – 1997. – С. 134.

2.Блум Ф., Лайзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер. с англ. – М.: Просвещение, 1988. – 248 с.

3.Гриньов В.Й. Дидактичні вміння педагога // Педагогічний альманах: Збірник наукових праць. Випуск 2. – Херсон: РІПО, 2007. – 264 с. – С. 45-49.

4.Дубасенюк О.А. Методи формування професійної умілості майбут­ ніх учителів // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 37 - 40.

5.Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посіб. – К.: Укр. фін. ін-т менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

6.Кремінь В.Г. Формування особистості професіонала в контексті ви­ мог XXI століття // Дидактика професійної школи: зб. наук. праць: випуск 3 / ред. кол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 238 с. – С.3-6.

7.Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е издание, испр. и. доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с.

8.Сергеєва Л.М. Система формування управлінських навичок керів­ ників освітніх закладів: Конспект лекції з курсу підвищення кваліфі­ кації керівних та педагогічних кадрів освіти. – К.: Міленіум, – 2005.

– 30 с.

9.Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния. – М.: ЮНиТи, 1994. – 320 с.

10.Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник / Кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

107

РОЗДІЛ 6. ДОСЯГНЕННЯ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ

Вступ

Підхід до викладання та наявність сформованих навичок, що рекомен­ довані програмою «Педагогічна майстерність», дають вам змогу відреагувати на виклики педагогічної роботи. Викладач має стисло надати учневі фактичну інформацію та, водночас, стимулювати його до позитивної по­ ведінки, що сприятиме досягненню успіху у навчанні. Ще одним каталіза­ тором успіху є використання чітких цілей, правил і принципів, які станов­ лять фундамент навчального середовища.

Викладач, як наставник, має бути стійким і, водночас, гнучким, чесним, турботливим, ентузіастом та, найперше, швидко адаптуватися до потреб учнів. Розуміння ознак успішних учнів і вибір тих заходів, що підтримуватимуть їхній успіх – першочергові для створення позитивної навчальної атмосфери, завдяки якій навчання стає змістовним і практичним. Як свідчать результати досліджень, у випадках, коли учням дозволено брати участь у створенні навчального клімату, вони набагато активніше навчаються та стають відповідальними за досягнення навчальних­ результатів.

Деякі викладачі витрачають до двох тижнів на розробку спільного з учнями плану, в якому вказуються узгоджені правила, цілі й очікування. Вони переконалися, що після такої інтенсивної підготовки навчання від­ бувається прискореними темпами та значно компенсує витрачений на початку час.

Таким чином, окрім заходів на перший час, цей модуль також розгля­ датиме розробку «навчальної угоди», яку ви, можливо, вважатимете за доцільне укласти зі своїми учнями.

Для отримання максимального результату намагайтеся дотримува­ тись таких рекомендацій:

•• У процесі роботи над розділом робіть нотатки. Уважно вивчайте додатки, глосарій, ознайомтесь зі списком рекомендованої літе­ ратури, дайте відповіді на запитання для самоконтролю.

•• Шукайте зв'язок між матеріалами модуля і власним досвідом в якості учня, студента або вчителя. Допоможуть вам це зробити емпіричні вправи, що містяться в розділі.

108

•• Конкретизуйте подану в розділі інформацію за допомогою при­ кладів на основі власного практичного досвіду.

План

Програма практикуму «Педагогічна майстерність» містить розділ, над яким ми зараз працюємо. Його виділено:

•• Педагог як лідер

•• Майстерність керувати аудиторією

•• Планування достовірного оцінювання

•• Розробка інструментів оцінювання

•• Навички міжособистісного спілкування

•• Досягнення кінцевого результату

Навчальний результат

Після успішного досягнення цього навчального результату ви змо­жете розробляти та/або обирати заходи на перший час, які створюють позитивне, комфортне середовище, що заохочує учнів до навчання.

Навчальні завдання

Для успішного досягнення цього навчального результату ви маєте вміти:

•• визначити дві притаманні вам якості, що підтримують перші позитивні враження, а також одну якість, яку б ви хотіли покращити;

•• визначити як мінімум три заходи для першого заняття, які ви впевнено проводитимете;

•• описати процес розробки навчальної угоди з учнями, в результаті якої в обох сторін сформується чітке розуміння очікуваної пове­ дінки та результатів.

Чимало попередніх розділів «Практикуму з педагогічної майстерності» допомагали вам розробити ефективні плани занять. Взаємодія між учнем і викладачем, необхідна для процесу навчання, доволі складна. Перші враження та події на першому занятті мають величезний вплив на уявлення учнів про те, якою буде атмосфера в аудиторії та їхні стосунки з викладачем. Цей розділ допоможе вам обрати заходи для першого заняття, якими ви можете скористатися для роботи щодо очікувань. Визначення очікувань допоможе формувати бажану поведінку, яка дасть змогу і вам, і учням досягти окреслених цілей.

109

Вправа для самоаналізу

Опишіть нижче, що ви плануєте робити на першому занятті з новою групою. Додайте опис завдань, які плануєте виконати за допомогою ви­ значених заходів. Також зверніть увагу, чи взяли ви до уваги цілі учнів. По­ просіть колегу спільно з вами проаналізувати цей план.

Мій план стосовно початку роботи з новою групою учнів

Вступ

1.Представити себе (розповісти про себе)

____________________________________________________________________

2.У чому полягає моя «філософія» викладання…

____________________________________________________________________

3.Що я планую виконати з учнями (види діяльності, назва діяльності, визначити допоміжні матеріали, вказати напрям тощо…)

____________________________________________________________________

4.Мета вступного виду діяльності...

____________________________________________________________________

5.Своїм учням я представлю наступну інформацію:

____________________________________________________________________

6.Натхнення. Щоб надихнути своїх учнів приходити на кожне заняття, готовими й відкритими до навчання, я …

____________________________________________________________________

Дата _______ Викладач ________

Вправа для самоактуалізації

Пригадайте найперший день або першу пару в університеті (училищі) та дайте відповіді на наступні запитання:

1. Що ви відчували вранці перед тим, як іти на заняття?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

110