Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

практикум з педагогічної майстерності

.pdf
Скачиваний:
36
Добавлен:
13.03.2015
Размер:
1.28 Mб
Скачать

4.1Характеристика форматів тестових завдань та правила їх розробки

Навчальне завдання

Після успішного виконання навчального завдання ви знатимете правила укладання тестових завдань/запитань на зразок «так» – «ні», вправ на зіставлення, тлумачення, коротку відповідь, розширених запитань, на перевірку діяльності та зможете їх розробляти.

Навчальна вправа 1

Яким чином ми проводимо справедливе та послідовне оцінювання в якості викладачів? Цей розділ присвячено навичкам, які необхідні для розробки та застосування інструментів для справедливого оцінювання. Крім того, він дає змогу застосувати ці навички під час виконання реального завдання. Правильно оцінити роботу учнів означає переконатися, що вони отримали знання, навички та установки, необхідні їм для успішної професійної діяльності. На наступних сторінках представлено кілька аркушів­ самоперевірки щодо створення та перевірки різних видів завдань.

Контрольні запитання щодо процесу розробки тестових завдань

Завдання

1.Чи у завданнях конкретизовано, що має продемонструвати учень?

2.Чи чітко визначено умови, за яких учень має виконувати завдання?

3.Чи визначено критерії задовільного рівня виконання?

Розробка тесту

1.Чи охоплено в тесті всі навчальні результати?

2.Чи всі запитання дають учневі найкращу можливість продемонстру­ вати рівень досягнення певного результату?

3.Чи кожне запитання виявляє те, для перевірки чого воно було ство­ рене? (Чи достовірне воно?)

4.Чи легко учням читати завдання?

5.Чи вказівки стосовно виконання чіткі, послідовні та логічні?

6.Чи можуть учні виконати тест за відведений час?

7.Чи проводиться тест за найоптимальніших умов для всіх учнів?

8.Чи знайомі учні з його форматом?

71

Розробка об'єктивних тестів

1.Чи запитання чіткі, не занадто ускладнені та чи легко їх читати?

2.Чи усунуто підступні, очевидні або недоречні запитання?

3.Чи існує однозначна правильна відповідь на запитання, з якою по­ годилася б група експертів?

4.Чи усунуто недоречні підказки (граматичні підказки, повторення ключових слів тощо)?

5.Чи кожне запитання окреме та незалежне від решти?

6.Чи правильно використовуються цитати, авторитетні джерела в дискусійних­ або суперечливих запитаннях?

7.Чи згруповані запитання одного типу?

8.Чи є ключ для перевірки?

Запитання на зразок «так» – «ні»

1.Чи доречний цей вид завдання для визначення, що учень досягнув бажаного навчального результату?

2.Чи твердження «так» дійсно цілком слушні?

3.Чи усунуто некоректні слова, які учні можуть використати для вгадування правильної відповіді? (Завжди, ніколи, загалом, можливо,

ймовірно тощо).

4.Чи кожне завдання сформульовано у вигляді твердження?

5.Чиусунутослова,щохарактеризуютьякостіабоможутьтрактуватися двозначно? (Мало, невеликий, чимало, великий, важливий тощо).

6.Чи потребують відповіді «так» близько половини тверджень?

Завдання на зіставлення

1.Чи доречний цей вид завдання для визначення, що учень досягнув бажаного навчального результату?

2.Чи кожна відповідь є правдоподібним варіантом для кожного твер­ дження?

3.Чи систематично на одній сторінці розташовані відповіді?

4.Чи достатньо чітко вказано в інструкціях, на основі чого учень має зіставляти твердження з відповідями?

5.Чи вказано в інструкціях, що певний варіант відповіді можна вико­ ристовувати більше одного разу?

6.Чи однакова кількість тверджень і відповідей?

72

7.Чи розташовано відповіді так, щоб учень легко міг відповісти на за­ питання, а тест легко було перевірити?

8.Чи відповідає кількість запитань кількості учнів у групі?

Розробка запитань на коротку відповідь/заповнення пропуску

1.Чи доречний цей вид завдання для визначення, що учень досягнув бажаного навчального результату?

2.Чи для кожного запитання можлива лише одна коротка, достовір­но правильна відповідь?

3.Чи достатньо чітко вказані умови (наприклад, одиниці вимірюван­ ня, рівень точності тощо)?

4.Чи кожне запитання чітке й недвозначне?

5.Чи усунуто недоречні підказки (наприклад, граматичні підказки, довжина пропусків)?

6.Чи кожне запитання окреме та незалежне від решти?

7.Чи пропущено лише суттєві слова?

8.Чи пропуск подано наприкінці запитання?

9.Чи введено до ключа для перевірки всі можливі прийнятні відповіді?

10.Чи кожен пропуск слід заповнити лише однією відповіддю?

11.Чи система написання відповідей легка для учнів та чи легко їх пе­ ревіряти?

Розробка та перевірка поширених відповідей

1.Чи доречний цей вид завдання для визначення, що учень досягнув бажаного навчального результату?

2.Чи кожне запитання чітке й недвозначне, аби учні точно розуміли, що саме від них очікують?

3.Чи достатньо запитань для адекватного представлення всіх нав­ чальних­ результатів?

4.Чи всі учні мають відповісти на одні й ті самі запитання?

5.Чи подано зразок відповіді для кожного запитання?

6.Чи оцінюються всі роботи анонімно?

7.Чи не впливає фактор часу або зміст інших запитань на читання всіх відповідей на одне і те саме запитання?

8.Чи отримують учні змістовні коментарі щодо своїх відповідей?

73

9.Чи способи висловлення думки оцінюються незалежно від змісту відповіді?

Створення контрольних запитань для оцінки діяльності (навичок)

1.Чи список контрольних запитань є найкращим засобом записати спостереження за роботою учнів відповідно до визначеного на­ вчального результату (результатів)?

2.Чи згадуються в переліку питань поведінка, умови та критерії, ви­ значені в навчальному результаті?

3.Чи охоплено всі найважливіші навчальні завдання?

4.Чи можна на кожне твердження відповісти лише «так» або «ні»?

5.Чи викладено всі навчальні завдання в логічному послідовному по­ рядку?

6.Чи є критерій, який необхідно виконати для задовільної оцінки (на­ приклад, 100% точність)?

7.Чи виділено у переліку контрольних запитань місце для коментарів?

8.Чи легко іншим викладачам використовувати цей перелік?

Тестові запитання

1.Чи доречний цей вид завдання для визначення, що учень досягнув бажаного навчального результату?

2.Чи сформульовано запитання чітко, недвозначно та точно?

3.Чи входить до завдання якомога більше інформації з варіантами відповідей?

4.Чи однорідні та правдоподібні неправильні варіанти?

5.Чи усунуто недоречні натяки (наприклад, логічні або граматичні не­ узгодженості, правильні відповіді, які помітно відрізняються від не­ правильних варіантів, вербальні асоціації між основами та варіан­ тами, перехресні варіанти тощо)? Перехресні варіанти – коли один неправильний варіант виключає інший.

6.Чи кожна основа сформулювала позитивно, якщо тільки не ставить­ ся завдання перевірити заперечне твердження?

7.Чи помірковано вживаються варіанти «жодна відповідь» та «всі від­ повіді»?

74

Орієнтири для формату тестових запитань

Тестові завдання складаються з двох частин це: основа – запитання або проблема варіанти відповідей.

Основа завдання

• Якщо можливо, формулюйте основу у вигляді запитання, а не не­ повного речення.

Наприклад: «Яке місто є столицею України?», а не «Столицею України є місто…..»

• В основі слід пропонувати чітко визначене точне запитання або проблему.

• Заперечні формулювання використовуйте помірно. Якщо ви зму­ шені ними скористатися, виділяйте заперечні слова/форми жир­ ним шрифтом, великими літерами або підкреслюйте їх.

Наприклад: «Що, з поданого нижче, не відноситься до поправок Конституції?»

• Усувайте з основи зайві слова та недоречну інформацію.

Наприклад: «Скільки було внесено поправок до Конституції України?», а не «Скільки на даний момент існує поправок до Конституції України – документа, який визначає систему нашого уряду?»

• Вводьте до основи слова, які повторюються у варіантах відпові­ дей.

Наприклад:

Вулиця Хрещатик знаходиться в

1)Харкові

2)Києві

3)Тернополі

4)Одесі,

ане:

Вулиця Хрещатик

1)знаходиться у Харкові

2)знаходиться у Києві

3)знаходиться в Тернополі

4)знаходиться в Одесі

75

Варіанти відповідей

• Всі неправильні варіанти мають виглядати привабливо та прав­ доподібно. Формулюючи неправильні відповіді, пригадуйте по­ ширені помилки, які роблять учні.

• Всі варіанти мають граматично узгоджуватися один з одним і з основою.

• Для кожного запитання має бути правильна або найкраща відпо­ відь.

• Правильна або найкраща відповідь має бути лише одна.

• Варіанти мають бути взаємовиключними.

Наприклад: Скільки областей в Україні?

1)12

2)18

3)24

4)30,

Ане

1)1-12

2)12-20

3)1-24

4)4-36

• Якщо можливо, подавайте варіанти в логічній послідовності (на­ приклад, хронологічно, від більшого до меншого тощо).

• Уникайте недоречних підказок, таких як граматичні структури або зв'язки між основою та відповіддю.

Приклад з граматичною підказкою: Фруктами, багатими на вітамін C, вважаються:

1)персик

2)груша

3)апельсини

4)кавун

Приклад зв'язку між основою та відповіддю:

Вякому з цих місць можна побачити багато творів мистецтва?

1)акваріум у м. Севастополь

2)музей Українського образотворчого мистецтва

3)театр ім. Івана Франка в м. Київ

4)стадіон ім. В. Лобановського в м. Київ

76

Для кожного запитання слід приводити, щонайменше, чотири варіанти відповідей. Це зменшить імовірність вгадування.

Довільно розмістіть правильні відповіді на різних позиціях, в кожному­ тестовому завданні має бути приблизно однакова кількість варіантів правильних відповідей для кожного з місць.

Помірновикористовуйтеваріант«всівідповіді»або«жодназвідповідей­ ». При їх використанні такі варіанти час від часу мають бути правильними.

Формати тестових запитань

1. Формат запитання

Пропонується запитання, учень має обрати правильну відповідь.

Чому тісто може бути надто «тугим»?

а) його задовго місили б) використали замало рідини

в) надто довго тримали в холодильнику д) замість жиру використали маргарин.

2.Формат закінчення речення

Вякості основи подається початок запитання, учень має обрати відповідь, яка є його правильним закінченням.

Після співбесіди стосовно прийняття на роботу, претендентові слід:

а) почекати тиждень, потім зателефонувати й запитати про результат б) написати записку із подякою за співбесіду в) наступного дня зателефонувати тому, хто проводив співбесіду,

щоб підтримувати контакт д) почекати, поки з ним не зв'яжуться з місця можливої роботи до

того, як робити якісь наступні кроки.

3. Формат заперечних запитань

Учень має обрати відповідь, яка не відповідає заданим критеріям.

Яка з поданих нижче сполук не буде вступати в реакцію з ацетил хлори­ дом?

а) NH3

б) CH3NH2

в) (CH3)2NH

д) (CH3)4N+CI-

77

4. Формат твердження

Основа записана у вигляді твердження.

Вид м'яса, який використовується для приготування котлети покиївськи –

а) телятина б) яловичина в) курятина

д) молода баранина

5. Формат порядку/послідовності

Описується процес або певний порядок дій, учень має обрати відповідь, що визначає правильну послідовність.

В якому з варіантів подано складові супровідного листа та порядок, в якому вони мають бути організовані?

а) пояснити, чому ви пишете листа, описати свої навички, які від­ повідають потребам роботодавця, описаним в оголошенні про вакансію, згадати про додану автобіографію, як з вами можна зв'язатися, подякувати за розгляд вашої заяви;

б) подякувати за розгляд вашої заяви, згадати про додану авто­ біографію, описати свої навички, які відповідають потребам ро­ ботодавця, описаним в оголошенні про вакансію, сказати, як з вами можна зв'язатися, пояснити, чому ви пишете листа;

в) описати свої навички, які відповідають потребам роботодавця, описаним в оголошенні про вакансію, пояснити, чому ви пишете листа, сказати, як з вами можна зв'язатися, подякувати за роз­ гляд вашої заяви, згадати про додану автобіографію;

д) подякувати за розгляд вашої заяви, пояснити, чому ви пишете листа, описати свої навички, які відповідають потребам робото­ давця, описаним в оголошенні про вакансію, згадати про додану автобіографію, сказати, як з вами можна зв'язатися.

6. Формат розповіді або конкретного прикладу

Подається опис певної події, після чого пропонуються запитання до тексту в будь-якому з описаних вище форматів.

7. Графічний формат

Подається графік, ілюстрація, рисунок, після чого пропонуються запи­

78

таннястосовнозображеннявбудь-якомузописанихвищеформатів.Учнів можна попросити інтерпретувати графіки, діаграми або передбачити «що станеться далі» на основі неповної ілюстрації діяльності тощо.

8. Формат вирішення проблем

Подається проблема з набором можливих правильних варіантів. На­ приклад, можна запропонувати учням рецепт і виписку реальних цін на продукти та попросити обрахувати вартість однієї порції тощо.

4.2 Розробка плану екзамену

Навчальне завдання

Після успішного виконання навчального завдання ви зможете розробити план екзамену на основі процесу з дев'яти етапів.

Навчальна вправа 1

Для розробки плану екзамену необхідно:

1.Знати основні теми свого предмету та час, що відводиться на викладання­ кожної з них.

2.Знати очікуваний навчальний рівень з кожної основної теми. Рівні описані в таксономії Блума.

3.Розподілитибалидля кожної основної теми відповідно до часу ви­ кладання.

4.Обрахувати приблизну кількість запитань на основі:

• часу, виділеного на екзамен;

• типу завдань, які ви плануєте використовувати (тести, коротка відповідь, зіставлення, поширена відповідь тощо).

Це попереднє рішення. Ви можете повернутися до визначення типів завдань і скоригувати їх відповідно до рівня навчання, який слід переві­ рити. Наприклад, окремі рівні навчання складно перевірити за допомогою запитань на зіставлення.

5. Розподілити відповідну кількість запитань для кожної теми.

Так, у Технологічному інституті Північної Альберти (м. Едмонтон, Ка­ нада) переважно використовують запитання на рівні усвідомлення або застосування. А для середніх шкіл у провінції Альберта (Канада) типове таке співвідношення: 12% – рівень знань, 38% – усвідомлення, 42% –

79

застосування, та 8% – мислення вищого порядку; можливе й таке спів­ відношення: 10%, 40%, 40%, 10%; 10%, 30%, 40%, 20% тощо.

6.Переглянути та проаналізувати розподіл типів завдань і балів за кож­не запитання, поки кількість балів не відповідатиме пропорційно часові, виділеному­ для викладання теми, та відповідному розподілу рівнів навчання.

7.Написати або дібрати запитання (якщо є банк екзаменаційних за­ вдань тощо).

8.Попросити колегу переглянути проект екзамену.

9.Написати екзамен самостійно (так, наче ви учень). Час, необхід-

ний вам для написання екзамену, має становити третину або половину часу, що виділяється на екзамен учневі. Перегляньте екзамен залежно від результатів пробного виконання.

Додаток 4.1: «Контрольні запитання дев'ятиетапної розробки екза­ мену» можна використовувати як засіб швидкої самоперевірки стосовно того, чи охоплено всі 9 кроків процесу розробки екзамену.

ТАКСОНОМІЯ БЛУМА ІЗ ЗРАЗКАМИ ЗАПИТАНЬ Знання (запам'ятову­ ­вання інформації):

• Перерахуйте три …

• Хто винайшов…?

• Дайте визначення…

• Який третій закон Ньютона?

Усвідомлення (розуміння інформації, пояснення, порівняння):

• Поясніть…

• Своїми словами опишіть…

• Відстежте шлях струму на запропонованій схемі. Застосування (вирішення проблем, застосування принципів):

• Що станеться, якщо…?

• Якщо вам відомі A та B, як ви можете визначити C?

• Які інші причини ви можете навести…?

Аналіз (класифікація та співвідношення інформації, обґрунтування):

• Що з поданого є фактами, а що судженнями?

• Яким чином ця інформація узгоджується із загальною картиною?

• Як ви можете довести, що…?

80