практикум з педагогічної майстерності

Синтез (інтеграція ідей для створення нового продукту або плану):

•• Що б ви зробили, якби…?

•• Розробіть схему, яка могла б …

•• Якщо ви не могли б скористатися…, який є інший спосіб виконати це завдання?

•• Запропонуйте план, який міг би ефективно вирішити всі ці про­ блеми.

Оцінка (оцінювати/критикувати на основі конкретних стандартів, кри­ теріїв):

•• З поданих варіантів оберіть найкращий і поясніть свій вибір.

•• Оцініть наступну пропозицію з точки зору витрат і прийнятності.

•• Який з двох шляхів ви б порекомендували і чому?

Існують загальноприйняті рекомендації щодо формулювань навчаль­ них завдань і навчальних результатів (компетенцій) відповідно до кате­ горій таксономії Блума, які наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Приклади навчальних результатів та навчальних завдань відповідно до категорій таксономії Блума

Таксономія Блума	Приклади навчальних результатів
		і навчальних­	завдань
Опис категорій	Навчальні завдання			Навчальні резуль-
				тати, компетенції
Знання: пам'ятати рані­	Пригадувати загальні			Визначає, описує,
ше вивчений матеріал,	терміни­	, факти. Визна-		називає, перерахо­
пригадувати факти або	чати методи/процедури.			вує, зіставляє, дає
теорію	Визначати основні понят­			визначення, оби-
	тя/принципи			рає, встановлює
Усвідомлення: здатність	Підбивати підсумки фак-			Переводить, за­
охопити значення матері­	тів і принципів. Тлумачити			хищає, розрізняє
алу, розуміння. Це можна	графіки, діаграми. Пере-			(між), пояснює,
продемонструвати через	водити словесні завдання­			встановлює, поши­
пояснення, підбиття під­	в математичні формули.			рює, узагальнює,
сумків, передбачення на­	Передбачати можливі на-			наводить приклади,
слідків, перефразування	слідки			робить умовивід,
«своїми словами»				перефразує, пе­
				редбачає, перепи­
				сує, підсумовує

81

Продовження таблиці 4.1

	Таксономія Блума		Приклади навчальних результатів
			і навчальних­					завдань
	Опис категорій		Навчальні завдання						Навчальні резуль-
									тати, компетенції
	Застосування: викорис­		Застосовувати поняття						Змінює, вираховує,
	товувати вивчений мате­		й принципи до нових						демонструє, ви­
	ріал в нових конкретних		ситуацій­ . Застосовува-						являє, маніпулює,
	ситуаціях. Застосування		ти закони й теорію до						модифікує, опе-
	потребує глибшого розу­		практичних ситуацій­		.				рує, передбачає,
	міння, ніж усвідомлення		Розв'язувати математичні						готує, виготовляє,
			задачі. Будувати графіки						пов'язує
			та діаграми­
	Аналіз: розподіляти ма­		Називати невисловлені						Розподіляє на
	теріал на складові, щоб		припущення. Розпізна-						складові ідеї та
	зрозуміти організацій-		вати логічні помилки­			в			матеріал, робить
	ну структуру. Це може		обґрунтуванні. Розрізня-						діаграми, розріз-
	охоплювати визначення		ти факти та умовиводи­				.		няє, виокремлює,
	частин, аналіз зв'язків між		Аналізувати організаційну						визначає, ілюструє,
	частинами та впізнавання		структуру роботи (музи-						робить умовиводи,
	використаних організа­		ка, писання, рецепт, мов-						відбирає, виділяє
	ційних принципів. Перед­		лення)
	бачає розуміння як змісту,
	так і структури матеріалу
	Синтез: об'єднувати		Написати добре						Визначає катего­
	частини для створення		організований­	звіт. Зро-					рію, поєднує, скла­
	нового цілого. Може		бити добре організовану						дає, створює, роз­
	охоплювати­	виготов-	доповідь. Написати креа-						робляє, проектує,
	лення нового комуніка-		тивний рецепт­	. Запропо-					модифікує, органі­
	ційного акту (звіт або		нувати план вечері/меню.						зовує, планує, пе­
	доповідь), план операції		Запропонувати план екс­						реплановує, пере­
	(заявка на досліджен-		перименту						будовує, пов'язує,
	ня), або набір­ абстрак-								переглядає
	тних зв'язків (схем для
	класифікації інформа-
	ції). Синтез охоплює­
	створення поведінки та
	спрямовується на фор-
	мулювання моделей або
	структур

82

Продовження таблиці 4.1

	Таксономія Блума	Приклади навчальних результатів
		і навчальних­	завдань
	Опис категорій	Навчальні завдання		Навчальні резуль-
				тати, компетенції
	Оцінка: судження щодо	Оцінити логіку певного		Оцінює, порівнює,
	цінності матеріалу (ре­	тексту.		робить висновки,
	цепту, дослідження, звіту,	Оцінити адекватність		протиставляє,
	твердження) відповідно	аргументації певного ви­		критикує, описує,
	до певної мети. Судження	сновку.		пояснює, захищає,
	робляться на основі ви­	Оцінити цінність пев-		тлумачить, підсу­
	значених критеріїв. Вони	ної роботи на основі		мовує, підтримує
	можуть бути внутрішніми	стандартів­ та/або крите-
	(організаційними) чи зо­	ріїв
	внішніми (доречність).
	Учень може сам визначи­
	ти критерії, або їх можна
	йому запропонувати

Розробіть проміжний екзамен, на якому оцінюється, наприклад, уміння робити вареники.

Розробіть чотири тестових запитання:

——чотири запитання на зразок «так» – «ні»;

——завдання на заповнення пропусків;

——одну вправа на тлумачення;

——одну вправа на зіставлення.

Ви оцінюватимете 3 навчальні результати (теми) та 9 завдань. Визна­ чте тривалість екзамену та кількість завдань. Додаток 4.2 також містить «Шаблон плану підготовки екзамену», а в Додатку 4.3 наведено план під­ готовки екзамену.

Увага! Не перевіряйте один і той самий матеріал більше одного разу. Оберіть тестові завдання або короткі відповіді, як найкращий спосіб пере­ вірити володіння змістом.

Оцініть приклад плану проміжного екзамену з предмету «Автомеханіка», що подається в Додатку 4.3.

Поради з Додатків 4.4 та 4.5 допоможуть вам удосконалити свої нави­ чки з підготовки та оцінювання екзаменів. Для оцінки усних та/або пись­ мових завдань доцільно використовувати шкалу оцінювання, етапи роз­

83

робки якої подано в Додатку 4.6, а в Додатку 4.7 наведено шаблон шкали оцінювання. Приклади інструменту оцінювання з курсу за розділом «Елек­ тротехніка» вміщено в Додатку 4.8.

Підсумок

Цей розділ дав вам змогу оцінити різні типи запитань, які можна використовувати для ефективного оцінювання учнів, що сприятиме більш упевненому їх використанню у практичній роботі. Ваше вміння точно оцінювати діяльність учнів допоможе їм прийти на робоче місце зі знаннями­ , навичками та установками, необхідними для успішної професійної діяльності.

Запитання для самоконтролю

1.Яких вимог необхідно дотримуватися під час розробки тестових за­ вдань?

2.З яких частин складаються тестові завдання?

3.Наведіть основні вимоги до формулювання основи та варіантів від­ повідей тестових завдань.

4.Дайте характеристику основних форматів тестових завдань.

5.Яких вимог потрібно дотримуватися під час розробки екзамену?

6.Розробіть шкалу оцінювання для курсу, який ви викладаєте.

7.Проаналізуйте тест і тестові завдання, розроблені вами для екза­ мену з курсу, який ви викладаєте.

Рекомендована література

1.Основи педагогічного оцінювання. Частина I. Теорія: Навчальнометодичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників / За заг. ред. Ірини Булах – К.: Майстер-клас, 2005. – 96 с.

2.Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посіб. – К.: Майстер-клас, 2006. – 160 с.

3.Проектування навчальних програм професійно-технічної освіти на основі потреб галузі й громади: Навчально-методичний посібник / Кол. автор.: Пащенко О.В., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко, – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 164 с.

4.Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник

84

/ Кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко, – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

5.Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогичес­ ких тестов: Учеб. пособ. – М.: Логос, 2002. – 432 с.

6.Михайличев Е.А. Дидактическая текстология. – М.: Народное об­ разование, 2001. – 442 с.

7.Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відпові­ дальність. Наукове видання / Я.Я. Болюбаш, І.Є. Булах, М.Р. Мруга, І.В. Філончук. – К.: Майстер-клас, 2007. – 272 с.

85

РОЗДІЛ 5. НАВИЧКИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ

Вступ

Міжособистісне спілкування – надзвичайно важливий аспект нашого життя. Щоразу, коли ми вступаємо з кимсь у взаємодію, ми спілкуємо­ся міжособистісно, слухаємо й відповідаємо співрозмовникові. Спілкування, комунікація – це наука. Існує лише кілька прийомів, якими можна скористатися, і кілька тисяч їх варіантів. Людина спілкується добре, якщо може скористатися й адаптувати ці прийоми для кожної окремої ситуації.

Цей розділ присвячено навичкам ефективного міжособистісного спіл­ кування. Адже міцні комунікаційні навички дають вам змогу активно слуха­ ти й реагувати на те, що говорить мовець. Міцні навички міжособистісного спілкування допомагають викладачеві краще розуміти точку зору учнів і вправніше відповідати на їхні потреби в рамках навчального середовища.

Для отримання максимального результату намагайтеся дотримува­ тися таких рекомендацій:

•• У процесі роботи над розділом робіть нотатки. Уважно вивчайте додатки, глосарій, ознайомтесь із списком рекомендованої літе­ ратури, дайте відповіді на запитання для самоконтролю.

•• Шукайте зв’язок між матеріалами розділу і власним досвідом в якості учня, студента або педагога. Допоможуть вам у цьому вправи, що містяться в розділі.

•• Конкретизуйте подану в розділі інформацію за допомогою при­ кладів на основі власного професійного досвіду.

Результати багатьох досліджень свідчать, що міцні міжособистісні навички відіграють ключову роль у діяльності будь-яких груп. Вчені Я.Р. Катценбах і Д.К. Сміт у своїй праці «Командна мудрість» [76] описали успіх понад тридцяти колективів, де саме діяльність команди сприяла його досягненню.

Автори доводять, що найголовнішим для розуміння й досягнення ко­ мандами мети були міцні навички міжособистісного спілкування. Саме учнівську аудиторію ми можемо розглядати як команду, де спільне розу­ міння мети, процесу та продукту сприяє успішному навчальному проце­

86

сові. Але спільне розуміння мети й процесу не виникає без ефективної ко­ мунікації, адже вона (комунікація) залежить від об’єктивності, активного слухання, неупередженості та визнання ролі кожного члена колективу.

Успішні педагоги володіють міцними комунікаційними навичками і постійно готові вдосконалювати свій «арсенал» засобів спілкування. Цей розділ­ досліджує, як ваші комунікаційні навички формують навчальне середовище­ та пропонує стратегії ефективного спілкування, які допоможуть вам сформувати аудиторію, де учні працюватимуть надзвичайно ефективно.

Після успішного досягнення навчального результату ви зможете ви­ користовувати в аудиторії навички ефективного міжособистісного спілку­ вання, такі як активне слухання та перевірка сприйняття.

План

Програма практикуму «Педагогічна майстерність» містить розділ над яким ми зараз працюємо (його виокремлено):

•• Педагог як лідер

•• Майстерність керувати аудиторією

•• Планування достовірного оцінювання

•• Розробка інструментів оцінювання

•• Навички міжособистісного спілкування

•• Досягнення кінцевого результату

5.1 Створюємо емоційний простір навчального середовища

Для досягнення успішного навчального результату ви маєте вміти:

•• Описати роль емоцій у процесі навчання.

•• Описати технології спостереження, уважності, «відкривання две­ рей», зондування й перевірки сприйняття.

•• Застосувати «сходинки умовиводів» для аналізу прикладу спілку­ вання.

•• Демонструвати стратегії презентацій, які відображають прин­ ципи ефективного спілкування.

•• Для цього необхідно бути відкритими, допитливими та мати бажання ділитися своїми знаннями.

87

Вправа для самоаналізу

Будь-ласка, не замислюючись, вкажіть пальцем на себе. Куди ви вказали?

Найімовірніше, ви вказали не на голову, не на руки. Ми переконані, що ви не показали пальцем на ноги. Якщо ви така ж людина, як і всі інші на цій планеті­ , ви вказали пальцем на ділянку посередині грудей, якраз біля серця.

Відомий науковець Антоніо Дамасіо стверджує, що людські істоти мають здатність відчувати емоції, тобто мають почуття, а емоції впливають на розум одразу, як тільки вони виникають. Цю думку підтверджують і лікарі, і психологи, і педагоги, що існує міцний зв’язок саме між серцем і мозком, між емоціями та розумом.

Як саме учні почуваються в конкретній навчальній ситуації має величезний вплив на те, що вони сприймають, скільки з цього розуміють, і наскільки добре­ запам’ятовують інформацію для подальшого пригадування та застосування­ . Інтелектуальна енергія та продуктивність виснажується негативними емоціями. Викладачі, які використовують навички ефективного міжособистісного спілкування, створюють емоційний простір, який сприяє навчанню.

Вправа для самоперевірки

На аркушах паперу перерахуйте емоції, які ви відчували в навчальних аудиторіях. Довільно «розмістіть» емоції там, де вам вкажуть.

Навчальна вправа

Мета. Після успішного виконання навчальної завдання ви зможете описати ролі емоцій у навчанні.

Останніми роками науковці підтвердили міцний зв’язок між розумом та емоціями, або, як говорять частіше, між «головою і серцем». Те, як учні «почуваються» в певній навчальній ситуації, має величезний вплив на те, що вони сприймають, скільки з цього вони розуміють і наскільки добре зберігають інформацію для подальшого пригадування та застосування. Інтелектуальну енергію та потужність виснажують негативні емоційні стани. І навпаки, позитивні емоції йдуть поряд з інтелектуальним пожвавленням і засвоєнням інформації. Ваше завдання як педагогів – спеціально створювати емоційний простір, який сприяє навчанню.

Останнім часом науковці ретельно досліджували ділянки мозку, які під-

88

тримують навчання. Основна нервова система підтримки навчання знаходиться в церебрумі, найбільшій частині людського мозку. Церебрум асоціюється з вищими мисленнєвими функціями (міркування, планування, мовлення, рух, емоції, вирішення проблем, впізнавання, сприйняття стимулів, обробка візуальної інформації). І це далеко не повний перелік. Лімбічна система, яку іноді називають «емоційний мозок», входить до складу церебруму. За суттю – вона «сердечний шлях» до навчання. Майстерні педагоги відкривають цей «сердечний шлях» за допомогою комунікативних стратегій, що відображають зацікавленість, співпереживання та мужність.

Лімбічна система інтерпретує емоційне значення стимулів, що надхо­ дять – навчальний матеріал, який ви викладаєте. Вона вирішує, чи це значення нейтральне, позитивне, негативне і передає своє тлумачення усьому організмові. Залежно від тлумачення організму, лімбічна система відкриває або закриває доступ до вищих функцій кори головного мозку, а саме: інтелекту й пам’яті. Позитивне тлумачення відкриває доступ до уяви, творчості, ризику, міркування, здатності робити асоціації та запам’ятовування. Негативне тлумачення закриває доступ до цих ключів до навчання.

Прісцилла Вейл описує емоції як «вмикач навчання». Дослідження свідчать, що щастя позитивно впливає на навчання, пам’ять і соціальну поведінку. І навпаки, негативні емоційні стани, такі як злість або сум, не­ гативно впливають на навчання і мотивацію. Оскільки лімбічна система є посередником між думкою та почуттями, легко зрозуміти, чому емоції настільки важливі для прийняття слушних рішень та чіткого мислення. Емоції можуть зашкодити мисленню та навчанню. Коли ми щасливі, у нас «світла голова», проте коли ми сумні, у нас «голова не варить». Позитивні емоції – радість, вдоволеність, прихильність, довіра й задоволення – можуть сприяти навчанню. І навпаки, тривалий емоційний стрес може зашкодити нашій здатності вчитися. Ми всі знаємо, як важко вчитися чи щось пригадувати, коли ми стривожені, злі або пригнічені [80].

Коли «вмикач» вимкнено – система бездіяльна, наявний лише потенціал до навчання. Коли вмикач увімкнено, шлях до навчання відкрито. Коли лімбічна система тлумачить сенсорну інформацію та передає її на обробку до кори головного мозку, вона визначає емоційне забарвлення інформації ще до того, як остання доходить до кори.

Якщо лімбічна система тлумачить інформацію як позитивну, вона пе­ редає цілеспрямоване радісне повідомлення, яке спрямовує нашу по­ ведінку на досягнення мети. В такому випадку ми отримуємо мотивацію до дії, мислення й навчання отримують підтримку. Коли ж тлумачення не­

89

гативне, «вмикач» вимикається, мислення й навчання пригнічуються. Тлумачення сенсорної інформації базується на спогадах особи та негайній реакції на поточну подію. Що більш позитивні в учня спогади й реакції на події (емоційний стан), тим ефективніше буде навчання.

Майстерні педагоги створюють емоційний простір, який сприяє на­ вчанню. Вони свідомо й наполегливо використовують комунікативні стра­ тегії, які відображають зацікавленість, співпереживання та мужність, від­ криваючи «сердечний шлях» до навчання.

5.2 Використовуємо технології активного спілкування

Навчальна вправа 1

Мета. Переглянувши попередній досвід навчання, оцініть зв’язок між емоціями та навчанням.

(Вправа виконується у групах).

1.Обговоріть успішний досвід навчання: які емоції йому передували, були присутні та супроводжували?

2.Обговоріть неуспішний досвід навчання: які емоції йому передува­ ли, були присутні та супроводжували?

Навчальна вправа 2

Мета. Після успішного виконання навчального завдання ви зможете описати основні технології налагодження спілкування (уважність, спостереження, «відкриття дверей», зондування й перевірки сприйняття).

Закінчіть речення.

Комунікативні навички важливі для педагогів, оскільки

__________________________________________________________________

Викладання – це більше, ніж просто надання інформації. Майстерні педагоги визнають, що емоційний зв’язок невід’ємний від навчального процесу та моделюють його так, аби заохотити професійні робочі стосунки­ з учнями. Ось чому для підтримки навчання викладачі мають:

•• створити атмосферу довіри;

•• дати учням відчути себе важливими та шанованими;

•• шукати для учнів асоціації з попереднім життєвим досвідом;

•• встановлювати з ними продуктивні та ефективні стосунки.

90