практикум з педагогічної майстерності

з певними очікуваннями. Одні з них стосуються мети, другі пов'язані з досвідом, який вони отримають упродовж навчання. Призначення навчальної­ угоди – визначити цілі й очікування учнів щодо навчання та ство­рити зв'язок між ними та поведінкою вихованців. Відтак, ми отримаємо набір базових правил поведінки. Проте, якщо дати вихованцям змогу розробити­ очікування щодо поведінки, відповідальність за їх дотримання та­кож переходить до рук учнів. Розробка навчальної угоди спонукає учнів бути більш відповідальними.

Які результати ми очікуємо?

Учніочікуютьотриматищосьпіслявивченняпредметаабокурсу.Якщови запитаєте їх щодо очікуваних результатів, особливо оцінок, це дасть їм змогу усвідомити, що досягнення результату лежить у межах їхнього контролю.

Який досвід потрібно мати?

Для досягнення конкретної мети учні повинні отримувати навчальний досвід. Якщо ви запитаєте їх, який саме досвід навчання допоможе їм до­ сягти бажаного результату, вони краще усвідомлять, що можуть вплинути як на досвід, так і на кінцевий результат.

Що траба знати про поведінку?

Поведінка може допомогти і, водночас, зашкодити навчальному досвідові. Учні не завжди роблять правильні висновки стосовно того, як по­ ведінка впливає на їхнє власне навчання та роботу інших одногрупників. Узгодження правил і принципів поведінки дає змогу покласти відповідаль­ ність за їх дотримання безпосередньо на учнів.

Часто плутають правила та принципи, або основні норми поведінки. У  правила є логічні наслідки. Статут встановлює правила поведінки, а наслідком­ їх порушення може бути виключення з навчального закладу. Основні норми або принципи поведінки визначає окрема група учнів. Призначення такої норми – встановити принципи поведінки, яка має перетворитися на бажану звичку. Логічний наслідок невиконання принципів

– одногрупни-ки можуть нагадати порушникові про угоду. Коли таке відбувається, учні самостійно керують власною поведінкою.

Розробка та укладання навчальної угоди – це один із способів від са­ мого початку правильно налагодити стосунки з учнями. Угода допомагає­ викладачеві спрямувати групу в напрямку, який дасть змогу і педагогові­ , і учням досягти своїх цілей. Метод і формат укладання навчальної угоди залежить від контексту, в якому відбувається навчання. У випадку навчання на виробництві чимало правил вже встановлено самим підприємством

121

та нормативно-правовими документами, тож навчальна угода для групи може бути простою домовленістю. Наприклад, як правильно розуміти слова «приходити вчасно» (до дзвінка, до викладача, упродовж перших п'яти хвилин тощо). Очікування щодо поведінки для певної професії можуть бути недостатньо чітко виписані, тому до навчальної угоди доцільно додати набагато більше пунктів. Наприклад, на окремому курсі підготовки з професії угода з учнями може містити опис інструментів оцінювання тощо.

Навчальна вправа 1

Мета.Допомогтикращезрозумітипроцесрозробки«навчальноїугоди­ ».

Інструкція:

Уважно прочитайте запропоновану угоду та спільно з іншими візьміть участь у розробці своєї «навчальної угоди».

НАВЧАЛЬНА УГОДА

§1. Завдання та правила групи

Підсумкові цілі. Наприкінці семестру ми…

а) опануємо матеріал; б) отримаємо більше 80% підсумкового балу;

в) матимемо міцні стосунки між учнями та викладачем; д) побудуємо міцні дружні стосунки між учнями.

§2. Цілі щодо досвіду

В аудиторії ми будемо…..

а) отримувати задоволення від навчання; б) вчитися самостійно; в) виконувати роботу у групах;

д) отримувати підтримку з боку викладача; ж) дозволяти собі не відповідати на запитання, якщо воно буде

нетактовним­ .

§ 3. Основні норми

Для досягнення наших цілей ми одностайно погоджуємося…..

а) приходити на заняття підготовленими; б) відвідувати кожне заняття; в) поважати один одного; д) звертатися по допомогу;

ж) тихо працювати, якщо виконали завдання; з) їсти й пити в аудиторії їжу та напої, які не спричинюють шуму;

е) не розповідати іншим про результати дискусій у групі.

122

§ 4. Принципи

Для досягнення наших цілей, ми намагатимемось…..

а) приходити вчасно, але якщо запізнимось, тихо заходити в аудиторію та сідати на своє місце.

Якщо одногрупники порушать якесь правило, ми погоджуємося нага­ дати, що вони не відповідають цілям, які окреслила для себе група. Таким чином ми допоможемо один одному розвинути найбільший потенціал.

Дата______________ Підписано: ____________________

Навчальна вправа «Запізнення»

Мета.Проаналізуйтеконкретнуситуаціютадайтевідповідьназапитання.

Викладач предмету «Товарознавство» Любов Іванівна оголосила на першому­ занятті, що підсумкову курсову роботу слід здати 18 грудня до 15.00. Жоден учень, наголосила вона, не отримає задовільної оцінки не здавши цю роботу. Коли наближалося завершення півріччя, у Марії, учениці ІІ курсу, з товарознавства був високий середній бал (10), тож вона із захопленням почала збирати матеріал для курсової роботи.

Вадим, коханий чоловік Марії, відчував роздратованість і заздрість, оскільки в нього була тільки середня освіта (11 класів), а дружина ось-ось мала отримати диплом кухаря ІV розряду. Вадим працював у пекарні, де його почав дражнити друг Сергій, кажучи, що скоро Марія проміняє його на хлопця з училища. Саме тоді Вадим почав звинувачувати Марію, що в неї зав'язався роман і став вимагати, щоб вона кинула училище. Вона ска­ зала Вадимові, що він поводиться безглуздо. Власне кажучи, зізналася вона, що симпатичний хлопець-одногрупник вже кілька разів запрошував її на вечірку, але вона щоразу відмовлялася. Замість того, щоб заспокої­ тись, Вадим дійшов висновку: Марія йому зраджує. Він почав щодня го­ ворити їй, що вона дурна й ніколи не закінчить училище.

Незважаючи на напругу в молодій сім'ї, Марія закінчила курсову за день до визначеного терміну. Оскільки Вадим не захотів відвезти її автомобі­ лем, вона вирішила поїхати в училище автобусом на день раніше. Коли дівчина чекала на автобус, біля неї зупинилась Христина, її одногрупниця, і запросила Марію разом поїхати на вечірку до одного з хлопців. Марія відповіла, що їй потрібно здати курсову, але Христина пообіцяла, що до­ поможе віддати її вчасно. «Я заслужила трохи розслабитись,» – сказала собі Марія та сіла в іншу маршрутку. Вечірка затягнулася до пізньої ночі. Марія кільразово просила Христину відвезти її додому, але та відповідала:

123

«Не будь занудою, потанцюємо ще». Коли Христина нарешті привезла її додому, була вже 4:30 ранку. Марія зітхнула з полегшенням, коли побачи­ ла, що Вадим вже давно спить.

Коли Марія прокинулася наступного ранку, була вже 13:30 (за півтори години до останнього строку). Вона могла встигнути в училище на таксі. У паніці Марія зателефонувала до кабінету Любові Іванівни та сказала лаборантці Наталці, що вона знаходиться в корці на дорозі. «Не пере­живай,

– заспокоїла її Наталка, – зараз передноворічні свята, я впевне­на, що Любов Іванівна не зважатиме, якщо ти запізнишся на кілька хвилин. Головне принести роботу до 16:00, бо вона в цей час вже йде з училища». Із полегшенням Марія вирішила поїхати автобусом.

О 15:10 Марія увійшла до кабінету Любові Іванівни з курсовою роботою. Але викладачка сказала: «Вибачте, Марія, ви запізнилися на 10 хвилин». Вона відмовилася приймати роботу та поставила їй незадовільну оцінку з товарознавства.

Ось персонажі цієї історії (в порядку згадування в тексті). Дайте оцінку, хто з них найбільше відповідальний за те, що Марія отримала незадовіль­ ну оцінку. Кожну цифру можна використати лише один раз. Будьте готові пояснити свій вибір.

НАЙБІЛЬШ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ НАЙМЕНШ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ

1 2 3 4 5 6

Марія Іванівна, викладачка товарознавства

Марія, учениця ІІ курсу училища

Вадим, чоловік Марії

Сергій, колега Вадима

Христина, одногрупниця Марії

Наталка, лаборантка

Підсумок

Длястворенняпозитивноїатмосфериваудиторіїнайважливішимиєпершівраження.Правильнийстартдаєзмогупобудуватиміцнийфунда­ментдля створення й підтримки постійної співпраці з учнями, яка допомагає­ досягти певних цілей і визначити ті моделі поведінки, які підтримують­ успіх учнів.

124

З метою практичного застосування навчального матеріалу розділу пропонуємо подискутувати. Уявіть, що до початку першого семестру за­ лишилось зовсім мало часу!

1.Чи готові ви вперше зустріти своїх учнів?

2.Деталізуйте свій план, включно з наступними факторами:

——Які ви маєте ідеї щодо привітання та налагодження атмосфери в учнівській аудиторії?

——Яку інформацію слід надати про свій предмет, робочий план і методи оцінювання?

——Як слід представитись учням та учнів один одному?

3.Запропонуйте можливий план «навчальної угоди».

Запитання для самоперевірки

1.Що є найголовнішим під час підготовки промови?

2.Чому учні набагато активніше навчаються та покладають на себе відповідальність за досягнення навчальних результатів, якщо беруть участь у створенні навчального клімату?

3.Від чого залежить метод і формат укладання «навчальної угоди»?

4.У чому ви вбачаєте свою основну роль як викладача?

Рекомендована література

1.Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: Моногра­ фия. – К.: Вища школа. – 1997. – С 134.

2.Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

3.Блум Ф., Лайзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер. с англ. – М.: Просвещение, 1988. – 248 с.

4.Вершловский С. Г. Общее образование взрослых: стимулы и мотивы. – М.: Педагогика, 1987. – 184 с.

5.Дубасенюк О.А. Методи формування професійної умілості майбут­ ніх учителів // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 37-40.

6.Ноулз М. Дорослий учень: зігнорована категорія. Пер. с англ. – Х'юстон, 1984. – 214 с.

7.Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное­ пособие / Под реда. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е из­дание, испр. и. доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с.

125

8.Пректування навчальних програм професійно-технічної освіти на основі потреб галузі й громади: Навчально-методичний посіб­ ник / Кол. автор.: Пащенко О.В., Сергеєва Л.М., та ін. За заг. ред. Л.І.Даниленко. – К.:ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 164 с.

9.Сергеєва Л.М. Проблема професійної компетентності педагога професійної школи у науковій спадщині С.Я.Батишева // Професій­ не навчання на виробництві: Зб. наук. праць: Випуск ІІ / Ред. кол.: Н.Г.Ничкало (голова) та ін. К.: Наук.світ, 2006. Випуск VІІ. – 280 с.

– С. 66-70.

10.Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посіб­ ник / Кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І.Даниленко – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

126

ПІСЛЯМОВА

«Автори бажають всім педагогам України досягти високого рівня педа­ гогічної майстерності й нести своїм учням велику радість Краси педаго­ гічної дії». Такими словами закінчується передмова чудового підручника «Педагогічна майстерність» колективу авторів, відомих на теренах України науковців І.А.Зязюна, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривоноса, О.Г.Мирошник, В.А.Семиченко, Н.М.Тарасевич.

Авторський колектив «Практикуму педагогічної майстерності» щиро переконаний, що наші читачі відчувають постійну потребу у навчанні, педагоги чітко уявляють мету та розуміють, що постійне вдосконалення себе як професіонала – майстра своєї праці, допоможе їм досягти цієї мети.

Педагогам-тренерам, які проводитимуть заняття з дорослими слу­ хачами, слід пам’ятати, що їм, найперше, треба відчути повагу до себе. Багатьом досвідченим педагогам важко змінювати усталені звички, від­ мовлятися від сформованих навичок, визнавати, що певних знань недостатньо, а деякі потребують докорінного перегляду. Слід бути дуже толерантними і пам’ятати, що дорослим слухачам потрібно більше часу для усвідомлення необхідності радикальних змін.

Приєднуємося до побажання досягти високого рівня педагогічної май­ стерності!

Працюймо разом!

127

ГЛОСАРІЙ

Емпіричне навчання – навчання, яке базується на досвіді учня.

Здібності – індивідуально-психологічні особливості як суб'єктивна умова успішного виконання визначеного типу діяльності. Здібності не зводяться до знань, вмінь і навичок індивіда, їх проявами є швидкість, глибина, легкість і міцність оволодіння засобами та прийомами діяль­ності, формуються на основі задатків.

Зміст заняття – це нова інформація, потрібна для виконання завдань. Зазвичай, це поєднання фактів (що це таке), понять (як це працює) і принципів (чому це важливо). Представляючи новий матеріал, викладач має наслідувати кроки: розказати, показати і дати зробити.

Знання– це інформація (дані, поняття і стосунки), яку індивід може відтворити.

Інструктор виробничого навчання – висококваліфікований фахівець з певної галузі виробництва. Зазвичай, демонструє правильне і безпечне виготовлення виробу.

Методи активного навчання – це такі способи навчальної взаємодії, що активізують самостійність думок тих, хто вчиться, залучають їх до процесу вироблення інформації, формують систему ставлень, створюють атмосферу порозуміння та співпереживання, роблять дорослих учнів справжніми суб'єктами навчання.

Методи навчання – спосіб досягнення навчальної мети, система по­ слідовних взаємопов'язаних дій вчителя й учнів, які забезпечують засво­ єння змісту освіти. З їх допомогою формується світогляд учня, розвиваються здібності. Існують різні класифікації: за джерелами здобуття знань (словесні, наочні, практичні); за характером пізнавальної діяльності (репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі, проблемного викладу тощо).

Мотивація – система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. Мотивами можуть виступати уявлення й ідеї, почуття й переживання, що виражають матеріальні й ду­ ховні потреби людини. Одна й та сама діяльність може здійснюватися за різних мотивів.

128

Навчальне завдання – це більш детальне твердження, яке визначає, що учень зможе виконувати після проходження етапу або відрізку навчан­ ня, такого, як урок.

Навчальний результат – це загальне (широке) твердження, яке ви­ значає, що учень зможе виконувати (видима діяльність або поведінка) на­ прикінці навчання. Формулювання навчального результату містить одне або два дієслова, пов'язаних сполучником «і». Ці дієслова ми називаємо

«компетенціями» або «навичками».

Навчання – процес здобуття знань, навичок і установок для певного виду діяльності організованим способом, наприклад, для виконання кон­ кретної роботи або завдання.

Навчання дорослих – напрям в освіті, який забезпечує задоволення потреб осіб, які займаються самостійною професійною діяльністю. Необхідність навчання дорослих обумовлена динамікою соціальних, технічних і технологічних змін у характері праці і суспільної діяльності людей.

Портфоліо – пакет документів, матеріалів, що відображають діяль­ ність того, кого навчають. Часто перевіряється разом зі спостерігачем, з'ясовуються важливі моменти, задаються запитання з метою аналізу й уточнення.

Таксономія – (від грецьк. taxis – розташування, лад, порядок, і nomos

– закон) – теорія класифікації й систематизації складно – організованих галузей діяльності, що мають ієрархічну будову.

Уміння та навички – здатність людини виконувати роботу або завдання. Навички формуються шляхом повторення дії, характеризуються високим ступенем засвоєння і відсутністю поелементної свідомої регуляції й контролю.

Установка – ставлення або підхід до виконуваної роботи чи завдання­ . Навчання – процес здобуття знань, навичок і вироблення установок.

Цілі навчання – сума знань, навичок і установок, які повинен мати учень на кінець навчання.

129

ЛІТЕРАТУРА

1.Айзенк Г.Ю. Проверь свои интеллектуальные способности. – Рига.: Вида, 1992. – 176 с.

2.Багаева и.Д. Учителю о профессионализме педагогической дея­ тельности и путях его формирования.– Усть-Каменогорск: УстьКаменогорский гос. пед. ин-т, 1988. – 97 с.

3.БарбинаЕ.С.Формированиепедагогическогомастерстваучителяв системе непрерывного педагогического образования: Монография. – К.: Вища школа, 1997. – 134 с.

4.БезпалькоВ.П.Слагаемыепедагогическойтехнологии.–М.,1993.– 48 с.

5.Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

6.Боліла Н.В. Шляхи підвищення професійно-педагогічної компе­ тентності­ викладачів вищих технічних навчальних закладів // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет­ імені Григорія Сковороди»: Науковотеоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – 570 с.

– С. 87-92.

7.БлумФ.,ЛайзерсонА.,ХофстедтерЛ.Мозг,разумиповедение:Пер. с англ.– М.: Просвещение, 1988. – 248 с.

8.Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посібник. – К.: Мастер-клас, – 2006. – 160 с.

9.Вершловский С.Г. Общее образование взрослых: стимулы и моти­ вы. – М.: Педагогика, 1987. – 184 с.

10.ВітковськаО.І.Професійнесамовизначенняособистостійпрактичні аспекти професійної консультації. Монографія. – К.: Науковий світ, 2001. – 91 с.

11.Гаргай В.Б. Повышение квалификации в США: социально-психоло­ гический подход // Педагогика, 1992. – №7-8. – С. 102-109.

12.Гриньов В.Й. Дидактичні вміння педагога //Педагогічний альманах: Збірник наукових праць. Випуск 2. – Херсон: РІПО, 2007. – 264 с. С. 45-49.

13.Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К.: Радуга, 1994.– 61 с.

14.Долгополий В.Г. Проблеми самоосвіти в контексті сучасної школи  // Нива знань, 2005. – № 3. – С. 6-8.

130