Методика операції розтину абсцесу, флегмони передтрахеального клетчаточ- ного простори

1. Знеболення — наркоз (внутрішньовенний, інгаляційний), місцева інфільтраційна анестезія на тлі премедикації.

Мал. 18. Основні етапи операції розтину абсцесу, флегмони передтрахеального клетчаточного простору

2. При ізольованому ураженні spatium pretracheale (мал. 18, А, Б) розтин абсцесу, флегмони виконують серединним доступом. Розріз шкіри проводять на протязі від середини верхнього краю руків'я грудини по середній лінії до перстневидного хряща (мал. 18, В, Г).

3. Після розтину поверхневої фасції шиї (мал. 18, Г, Д, Е) за допомогою марлевого тупфера відшаровують краї рани і розводять їх гачками управо і вліво, оголяючи поверхню другої фасції (lamina superficialis fasciae соlli propriae).

4. Для попередження ушкодження вен і яремної венозної дуги (arcus venosus juguli), розташованих в надгрудинному межапоневротическом клетчаточном просторі, через невеликий розріз завдовжки до 0,5 см під другу фасцію шиї (lamina superficialis fasciae colli propriae). підводять кровоспинний затиск і розтинають її над розлученими браншами затиску на всьому протязі рани.

5. За допомогою кровоспинного затиску і марлевого тупфера тупо розшаровують і відшаровують клітковину з судинами (arcus venosus juguli), що знаходяться в ній, від третьої фасції шиї (lamina profunda fasciae colli propriae). Здійснюють гемостаз.

6. Відсунувши гачками клітковину і виявивши lamina profunda fasciae colli propriae, розтинають її (мал. 18, Же, З). Розташований під нею парієнтальний листок четвертої фасції шиї (fascia endocervicalis) розтинають так само — над розлученими браншами підведеного під неї кровоспинного затиску (мал. 18, І, К). Такий пошаровий розтин тканин під контролем зору зменшує вірогідність ушкодження розташованих в цьому клетчаточном просторі судин (a. thyreoidea ima et plexus thyreoideus impar) і перешийка щитовидної залози.

7. Тупо розшаровувавши клітковину кровоспинним затиском, просуваються до центру запального інфільтрату, розтинають гнійно-запальне вогнище, евакуювали гній (мал. 18, Л).

8. Після остаточного гемостаза в гнійно-запальне вогнище через рану вводять стрічкові або трубчасті дренажі (мал. 18, М).

9. Асептична ватно-марлева пов'язка з гіпертонічним розчином, антисептиками, а при використанні трубчастих дренажів — під'єднування їх до апарату (системі), що забезпечує можливість проведення діалізу рани і вакуумного дренування без зняття пов'язки.

Мал. 18. Продовження

Методика операції розтину флегмони при вторинному ураженні передтрахеального клетчаточного простору, пов'язаного з поширенням інфекційно-запального процесу з бічного навкологлоткового простору або піхви судинно-нервового пучка шиї

1. Знеболення — наркоз (внутрішньовенний або інгаляційний).

2. Розріз шиї проводять уздовж переднього краю грудино-ключично-сосцевидной м'яза відповідної сторони від грудино-ключичного зчленування до нижнього краю щитовидного хряща (мал. 19, А, Б).

3. Пошарово розтинають на всю довжину шкірної рани подкожножировую клітковину, поверхневу фасцію шиї (fascia colli superficialis). Другу і третю фасції шиї, що утворюють піхви для m. sternocleidomastoideus, m. оmоhyoideus, m. thyreohyoideus, m. sternothyreoideus (рис, 19, В, Г, Д).

4. Тупо розшаровувавши кровоспинним затиском клітковину і відводячи її гачками в сторони, оголяють поверхню парієнтального листка четвертої фасції шиї(мал. 19, Е).

Мал. 19. Основні етапи операції розтину флегмони при вторинному ураженні передтрахеального клетчаточного простору в результаті поширення інфекційно-запального процесу з бічного навкологлоткового простору і фасціальної піхви судинно-нервового пучка шиї

5. Надсікають упродовж 4-5 мм парієнтальний листок fascia endocervicalis, а потім, підвівши через цей розріз під неї кровоспинний затиск, під контролем зору розтинають фасціальний листок над розлученими браншами затиску на всьому протязі рани (мал. 19, Ж).

6. Тупо розшаровувавши клітковину кровоспинним затиском, просуваються до центру запального інфільтрату в передтрахеальному клетчаточном просторі, розтинають гнійно-запальне вогнище, евакуювали гній (мал. 19, 3).

7. З того ж доступу, розшаровувавши клітковину корнцангом, проникають у бічний навкологлотковий простір, здійснюють його ревізію і, за наявності в нім гнійно-запального вогнища, розтинають його, евакуювали гній.

8. Після відведення гачками m. sternocleidomastoideus латерально оголяють поверхню фасціальної піхви судинно-нервового пучка шиї, утвореного листками fascia endocervicalis.

9. За наявності інфільтрації клітковини судинно-нервового пучка шиї надсікають стінку фасціальної піхви, вводять під неї кровоспинний затиск, відтісняючи тим самим внутрішню яремну вену, загальну сонну артерію (v. jugularis interna, a. carotis communis), і під контролем зору розтинають стінку фасціальної піхви над злегка розлученими браншами затиску, упродовж усього запального інфільтрату (мал. 19, И).

10. З метою створення кращих умов для дренування гнійно-запального вогнища доцільно завершити операцію відсіканням медіальної ніжки m. sternocleidomastoideus від місця прикріплення її до грудино-ключичному зчленування, як це рекомендує Н.А.Груздев (мал. 19, К).

11. Після остаточного гемостаза до гнійно-запальних вогнищ підводять через рану трубчасті дренажі з м'яко-еластичної пластмаси (мал. 19, Л).

12. Асептична ватно-марлева пов'язка з гіпертонічним розчином. Під'єднування трубчастих дренажів до апарату (системі), що забезпечує можливість проведення діалізу рани і вакуумного дренування без зняття пов'язки.