2. Абсцес, флегмона підпід'язикової частини шиї

2.1. Абсцес, флегмона переднього відділу підпід'язикової частини шиї (regie сеrvicalis anterior) Топографічна анатомія

Межі переднього відділу підпід'язикової частини шиї (мал. 11) : згори — під'язикова кістка (os hyoideum) і заднє черевце m. digastricus, знизу — край яремної вирізки грудини (incisura jugularis), ззаду — передні краї грудино-ключично-сосцевидных м'язів (m. sternocleidomastoideus).

Мал. 11. М'язи шиї : 1 — os hyoideum, 2 — m. thyreohyoideus, 3 — м'язи глотки, 4 — m. omohyoideus (venter superior), 5 — m. sternohyoideus, 6 — m. sternothyreoideus, 7 — m. sternocleidomastoideus (cms posterior), 8 — m. sternocleidomastoideus (crus anterior), 9 — m. digastricus (venter posterior), 10 — m. splenius capitis, 11 — m. levator scapulae, 12 — m. scalenus medius, 13 — m. scalenus anterior, 14 — m. omohyoideus (venter inferior)

Подподъязычная часть шеи срединной линией делится на два срединных треугольника шеи (trigonum colli mediale), каждый из которых, в свою очередь, делится передним брюшком лопаточно-подъязычной мышцы (m. omohyoideus) на лопаточно-трахеальный (trigonum omotracheale) и сонный треугольник (trigonum caroticum) (рис. 11).

Рис. 12. Мышцы и фасции шеи (по В.Н. Шевкуненко): 1 — m. platysma, 2 — т. sternocleidomastoideus, 3 — т. sternohyoideus, 4 — т. sternothyreoideus, 5 — gl. thyroidea, 6 — m. omohyoideus, 7 — oesophagus, 8 — m. scalenus anterior, 9 — m. Trapezius

Пошарова структура (мал. 12). Шкіра тонка, рухлива. Поверхнева фасція (перша фасція шиї по В. Н. Шевкуненко) утворює піхву для підшкірного м'яза (m. platysma). Під м'язом і першою фасцією розташовуються поверхневі судини і нерви(мал. 13). Далі розташовується власна фасція шиї (друга фасція по В. Н. Шевкуненко), яка вгорі прикріпляється до краю нижньої щелепи, внизу — до переднього краю руків'я грудини. У латеральному напрямі ця фасція утворює піхву для m. sternocleidomastoideus, а потім переходить у бічний трикутник шиї і на m. trapezius.

Мал. 13. Вен шиї (по М.Г. Приросту із співавт.) : 1 — a. facialis, 2, 3 — a. facialis, 4 — v. jugularis interna, 5 — v. jugularis externa, 6 — v. jugularis anterior, 7 — arcus venosus juguli, 8 — v. brachiocephalica sinistra, 9 — v. subclavia

Наступна фасція підпід'язикової області — під'язикова (третя фасція по В. Н. Шевкуненко) для лопатки — має обмежений протяг. Вгорі вона зростається з під'язиковою кісткою, внизу — із заднім краєм руків'я грудини, з боків — закінчується, утворюючи піхву для під'язикового для лопатки м'яза (m. omohyoidei). По середній лінії друга і третя фасції сращены один з одним, утворюючи «білу лінію». Лише на висоті 3-4 см над грудиною листки фасцій розділені добре вираженим скупченням жирової клітковини (spatium interaponeuroticam suprasternale). Безпосередньо над грудиною в клітковині цього простору знаходиться arcus vetiosus juguli. Третя фасція утворює піхву для чотирьох пар м'язів : mm. sternohyoidei, sternothyreoidei, thyreohyoidei (розташовуються по обох сторонах від середньої лінії шиї попереду трахеї) і mm. omohyoidei (проходять в косому напрямі від великих ріжків під'язикової кістки до верхнього краю лопатки).

Під названими м'язами розташована fascia endocervicalis (четверта фасція по В. Н. Шевкуненко), що складається з парієнтального і вісцелярного листків. Останній оточує органи шиї і утворює для них фасціальні капсули. Між парієнтальним і вісцелярним листками четвертої фасції попереду трахеї є клетчаточное простір — spatium previscerale (pretracheale), що триває донизу в клітковину переднього середостіння. Парієнтальний листок четвертої фасції з боків від трахеї утворює піхву для судинно-нервового пучка шиї (a. carotis communis, v. jugularis interna, n. vagus), відоме під назвою spatium vasonervorum. Клітковина, що міститься в цій піхві, по ходу судинно-нервового пучка також має сполучення з клетчаточным простором переднього середостіння, що зумовлює можливість поширення інфекційно-запального процесу в середостіння і розвиток медіастиніту.

Позаду гортані, трахеї і стравоходу на глибоких довгих м'язах шиї (mm. longus colli, longus capitis) розташована передхребетна фасція (п'ята фасція по В. Н. Шевкуненко). Між четвертою і п'ятою фасціями позаду стравоходу знаходиться позадивисцеральное клетчаточное простір (spatium retroviscerale), що має безпосереднє сполучення з клітковиною заднього середостіння.

Таким чином, в передньому відділі шиї є міжфасціальні простори, що містять скупчення клітковина, в якій може виникати гнійно-запальний процес (мал. 14). Ці клетчаточные простори можна розділити на дві групи: 1) відносно замкнуті і такі, що 2), що сполучаються з сусідніми областями. Замкнутим клетчаточным простором є надгрудинний межапоневротическое простір (spatium interaponeuroticum suprasternale). До незамкнутих клетчаточным просторів відносяться spatium previscerale (сполучається з переднім середостінням), spatium retroviscerale (повідомляється вгорі — з навкологлотковим простором, внизу — із заднім середостінням), а також spatium vasonervoram (сполучається з переднім середостінням).

Мал. 14. Варіанти локалізації гнійно-запального процесу в передньому відділі підпід'язикової області шиї :

1 — у подкожножировой клітковині, 2 — в надгрудинному межапоневротическом клетчаточном просторі, 3 — в предграхеальном клетчаточном просторі, 4 — в міжфасціальному клетчаточном просторі переднебокового відділу підпід'язикової частини шиї, 5 — в клітковині фасціальної піхви судинно-нервового пучка шиї, 6 — в околопищеводном просторі, 7 — в паратрахеальному просторі, 8 — в ретровісцелярному просторі

Поширення гнійно-інфекційних процесів в області шиї може відбуватися також лімфогенним шляхом (мал. 15).

Мал. 15. Лімфатичні судини і вузли шиї (по М.Г. Приросту із співавт.) : 1 — nodi lymphatici submentales, 2 — nodi lymphatici submandibulares, 3 і 6 — nodi lymphatici cervicales profundi, 4 — nodi lymphatici cervicales anteriores superficiales, 5. — nodi lymphatici supraclaviculares