- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
Зіштовхуючись з новими проблемами, ставлячи нові цілі, інженер завжди співвідносить їх з тими засобами, які є в його розпорядженні.
Особливістю цілей, що ставить перед собою інженер, чи які задані йому ззовні, у більшості випадків є сполучення підкреслено конкретного завдання з великою творчою свободою у виборі засобів досягнення цих цілей. При виборі засобів досягнення цілі нерідко виникають інженерні помилки, спектр яких дуже широкий і різноманітний. Одним із найзначиміших і найбільш часто використовуваних на практиці засобів вирішення інженерних задач є знання і досвід самих інженерів. Інженер повинен знати, щоб робити, кваліфіковано й ефективновирішувати інженерні задачі.
Однак значну частину своїх знань інженер засвоює пасивно (з технічної літератури, підручників, вузівських лекцій, неусвідомлено перейнятого чужого досвіду, і т. ін.), і сприймає їх некритично, не піддаючи сумніву. З часів Аристотеля вважалося, що важкі предмети падають швидше, ніж легкі, і пройшло багато сторіч, перш ніж Галилей засумнівався в цьому, експериментально довів неспроможність цих тверджень.
Некритичне сприйняття інформації, прийняття її на віру часто зустрічається в сучасній інженерній практиці, коли ця інформація видається електронною машиною, комп’ютером. Одержавши таку інформацію від машини, інженер часом зовсім не замислюється про те, чи може бути застосований обраний алгоритм обробки інформації до даної ситуації, чи припустимі зроблені при цьому спрощення й обмеження.
Якщо знання інженера неточні, обмежені, помилкові, то можливість появи помилок у його діяльності дуже велика. Однак, нерідкі випадки, коли інженер, володіючи необхідними знаннями для вирішення поставленої задачі, не може співвіднести ці знання з конкретною задачею. Наявні знання і задача не перетинаються в його свідомості і лежать для нього нібито в різних площинах. Пошлемося на один історичний приклад.
Інженери кораблебудівники багато століть у всіх країнах прагнули збільшити швидкість пересування судів за рахунок збільшення площі вітрил, використання могутніших двигунів, раціоналізації форми корпусів і т. ін., але все-таки значного приросту швидкостей не спостерігалося через наявність тертя між водою і судном. Вихід полягав у тому, щоб «підняти» корабель над водою, зменшивши тим самим опір води.
Уже на самому початку минулого століття інженери кораблебудівники мали не тільки теоретичні знання як це зробити, але сама ідея вже була реалізована в авіації. Використовуючи піднімальну силу крила за рахунок повітря, що набігає, авіатори вирішили проблему польоту апаратів що важчі за повітря. Реалізувати ту ж ідею в кораблебудуванні було значно простіше, ніж в авіації через більшу щільність води в порівнянні з повітрям. Однак, кораблебудівникам треба було майже півстоліття для того, щоб створити судна на підводних крилах, незважаючи на те, що необхідні для цього теоретичні знання вони вже мали в розпорядження (як інженери–авіатори, так і кораблебудівники вивчають одну і ту ж науку – аерогідродинаміку), і ідея піднімальної сили крила вже чудово працювала в авіації багато років.