- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
Якщо обраний варіант технічного рішення має новизну, істотні відмінності, корисність, то його необхідно юридично оформити відповідно до вимог охороноздатності. Такі рішення являють собою промисловувласність з виключним правом на неї розробника з усіма економічними і престижними ефектами, що з цього виходять.
Нове технічне рішення не може бути запатентоване, якщо до дати пріоритету його сутність стала відома невизначено широкому колу осіб.Тому будь-які дані, що з’явилися в засобах масової інформації, які відбивають суть, ідею нового рішення, можуть бути протипоставлені зробленій заявці. Одним з найбільших винаходів минулого століття було створення суден на підводних крилах. Винахід був зробленийу Радянському Союзі. Випробування нових суден показали величезні можливості нового виду транспорту, але запатентувати цей винахід невдалося, тому що на обкладинці журналу «Техніка молоді» через декількаднів після проведення ходових випробувань з’явилася велика фотографія цього судна. У такий спосіб запопадливі журналісти зробили«ведмежу послугу» усьому колективу розробників і всій економіці країни, тому що такі судна незабаром стали будувати в себе багато країн, не заплативши за право використання чужої ідеї ані копійки.
Одним із джерел ІП є вузькоутилітарний підхід до знайденого нового інженерного рішення, коли розробник патентує це рішення, не проаналізувавши його всебічно на предмет більш широкого застосування. А це, з одного боку, звужує поле застосування нового рішення, а з іншого боку – дозволяє конкурентам легко обходити даний патент.
Недостатньо продумана патентна формула може також з’явитися джерелом ІП.
Класичним прикладом вдалого формулювання ідеї винаходу є патентування швейної машини «Зингер». Об’єктом патентування була не сама машина, а швейна голка. Відмінною рисою цієї голки від усіх існуючих було те, що отвір для просування нитки розташовувався не у верхній частині голки, а в нижній.
Пройшло більш століття, створені численні різновиди швейних машин і голок до них, але нікому не вдалося обійти вдалу патентну формулуЗингера, тому що у всіх швейних машинах отвір для просування нитки знаходиться в нижній частині голки.
Проведення патентних досліджень нових технічних рішень (винаходів) з однієї сторони дозволяє закріпити право розробника на інтелектуальну власність, з іншої сторони дає впевненість у тому, що ці рішення не підпадають під дію інших патентів і мають патентну чистоту [71].
Патентна чистота – це юридична властивість об’єкта техніки, що полягає у тому, що він може бути вільно використаний у даній країні без небезпеки порушення діючих на її території патентів на винахід. Патентна чистота визначається стосовно до конкретної країни, наприклад, технічне рішення може мати патентну чистоту в Німеччині, Франції і не мати у США.
Технічні рішення, що підпадають під дію патенту, не можуть бути застосовані без згоди патентовласника. Порушення його прав у ряді країн карається арештом завезеної продукції, накладенням штрафів, а іноді й тюремним ув’язненням.
Перевірка на патентну чистоту здійснюється інженером за допомогою працівників патентних підрозділів. Перевірка полягає у відшуканні усіх діючих у даній країні патентів, що мають відношення до технічних рішень, використаних у новому об’єкті. Якщо в результаті перевірки буде знайдений патент, що охоплює весь об’єкт чи хоча б його частину, необхідно вжити заходи, щоб обійти цей патент. Такимизаходами можуть бути:
– зміна технічного рішення, але не на шкоду якості об’єкта;
– територіальне обмеження при експорті продукції;
– придбання ліцензії на використання винаходу [44].
Патентні дослідження проводяться в ході всього процесу проектування, за їхніми результатами складається патентний формуляр – конструкторський текстовий документ, складання якого обов’язкове при розробці нового виробу. Патентний формуляр починає заповнюватися розробником із самого початку розробки і пред’являється на усіх стадіях при затвердженні документації на усі вироби, у тому числі і на ті, що призначені тільки для споживання у межах країни.
У судовій практиці з патентних спорів відомі випадки, коли патентовласники вичікували по кілька років, не пред’являючи позову, тому що розраховували, що за цей час їхні передбачувані збитки зростуть і, отже, збільшиться розмір позову [72].
Наслідки ІП особливо відчутні тоді, коли приймається недостатньо обґрунтоване рішення про необхідність проектування нового технічного об’єкта. Потреба в новій техніці не завжди пов’язана з потребою в проектуванні. Проектування – складний і трудомісткий процес, і перш, ніж приступити до нього, необхідно переконатися, що без цього обійтися не можна. Потреба в проектуванні нового технічного об’єкта може бути виражена у вигляді складного виразу, що має вид:
,
де – потреба в проектуванні нового ТО;
–технічний об’єкт мається в нашій країні;
–технічний об’єкт мається за кордоном;
–можна відмовитися від технічного об’єкта;
–від застосування нового об’єкта досягається позитивний ефект (витрати на проектування, підготовку виробництва і виготовлення окупляться у встановлений термін);
–об’єкт можна придбати за кордоном.
Питання для самоконтролю.
1. Чим відрізняється векторний вибір оптимальної системи від скалярного?
2. Яка система називається строго допустимою?
3. Як здійснюється вибір оптимальної системи з множини усіх строго допустимих систем?
4. У чому причини появи помилок при виборі компонентів сукупності вихідних даних {Y, Os, CK , Ok}?
5. Чому багато інженерних рішень приймаються у умовах ризику?
6. Як кількісно визначається міра ризику?
7. Які помилки можливі при патентуванні нових технічних рішень?
8. Яке призначення патентного формуляра?
9. У яких виникає потреба у проектуванні нового виробу?
10. Назвіть причини появи ІП при патентному пошуку.
Патентний фонд, з яким я працював багато років, що містить мільйони винаходів, підтверджує існування технічних законів. Життєздатними є тільки такі винаходи, які змінюють вихідну систему у напрямку, що диктують закони розвитку технічних систем.
Г. С. Альтшуллер