11.2 Пошукова активність

Пошуковою активністю (ПА) називається діяльність, спрямована або на зміну неприйнятної ситуації, або на зміну свого ставлення до неї, або ж на збереження сприятливої ситуації всупереч дії загрожуючих їй факторів і обставин при відсутності певного прогнозу результатів такої активності, але при постійному урахуванні проміжних результатів у процесі самої діяльності [86].

Поняття ПА буде мати важливе значення для подальшого розгляду, і тому зупинимося на ньому трохи докладніше.

Невизначений (принаймні, не цілком визначений) прогноз кінцевого результату робить активність пошуковою. Якби прогноз був100 %-вий, діяльність була б автоматизованою і не містила б ніяких елементів пошуку.

У процесі пошукової поведінки повинні враховуватися не тільки кінцеві, але й проміжні результати для корекції поведінки при пошуку. Урахування проміжних результатів робить пошук більш гнучким і ефективним.

У деяких випадках ПА може бути спрямована на переосмислення ситуації, на зміну її значимості в очах людини (на життєвому рівні це виражається у висловлюваннях типу: «Подумаєш!», «Ну і не треба!», «Обійдемося!»). Тут відбувається не відмова від пошуку, а переосмислення ситуації, зміна орієнтирів у процесі пошуку.

Недарма іспанська мудрість говорить:

Боже, дай мені сили змінити те,

Що я можу змінити;

Дай мені терпіння примиритися з тим,

Чого я не можу змінити,

І дай мені мудрості,

Щоб відрізнити одне від іншого.

Причини ПА можуть бути як зовнішні (обставини змушують шукати вихід із становища, що створилося), так і внутрішні – пошук як самоціль. Найчастіше людина здійснює пошукову поведінку в сприятливих умовах і навіть з ризиком для власного благополуччя.

Цей феномен виявлений навіть у тварин. Біологи улаштували для групи пацюків справжній рай. Достаток їжі, повна безпека, атракціони і розваги, сексуальні партнери. Однак усе це не утримувало деяких особин від прагнення досліджувати нічим не привабливе і навіть потенційно небезпечне (як усе незвідане) приміщення. Вони прямували туди, відкіля не доносилося ані звуків, ані запахів, у повну темряву, завмираючи від жаху (безпристрасні прилади фіксували усе це), бажаючи знати, що ж там знаходиться за гранню відомого.

У творчості найбільш повно виявляється потреба в пошуку – потреба в постійній зміні самого себе. Справжня творчість сама себе сти­мулює і сама по собі є для людини винагородою. Навіть погроза репресій, покарань не в змозі здолати цю потребу. Тарас Шевченко в умо­вах солдатчини всупереч найсуворішій забороні писав і малював при будь-якій можливості.

У «Шаховій новелі» С. Цвейга з переконливою художньою силою показано, як творча людина здатна врятувати свій розум у, здавалося б, найбезпросвітніших умовах: знаходячись в одиночній камері і розігруючи в уяві різні шахові етюди, вона домагається видатних успіхів і одночасно дає вихід своєї неабиякої активності [86].

Необхідно відзначити нерозривний зв’язок ПА зі здоров’ям і самопочуттям людини. Відмова від пошуку може викликати депресію, невротичну тривогу, переживання апатії, безпорадності і безнадійності, що часто передують розвитку таких захворювань, як виразкові хвороби, алергійні розлади, створення пухлин. Люди, що виявилися в дуже важкому становищі і відмовилися від боротьби, пошуку виходу з цього становища, часто гинули. Тому прикладом може служити вся історія аварій кораблів: ті, хто упокорився своїй долі, опинившись в океані, гинули у перші ж години; ті, які боролися, очікуючи допомоги, виживали. В’язні таборів смерті, що сприймали ситуацію як безнадійну, швидко гинули від виснаження і хвороб. Люди, що продовжили боротьбу за існування, учасники груп опору не тільки виживали, усупереч голоду і погрозі знищення, але і нерідко до моменту звільнення в них не виявлялося ознак захворювань, якими вони страждали до ув’язнення утабір. Звідси «Не вмирай завчасно!». У багатьох людей після звільнення з таборів, коли усі муки вже були в минулому, з’являлися ознакинових психосоматических захворювань.

Медикам відомий так званий постдисертаційний синдром, що виникає у науковців після успішного захисту дисертації, особливо якщо вони дозволяють собі тривалий перепочинок, розслаблюються і не ставлять нових задач. Причина та ж – відмова від пошуку.

Будь-яка помилка, що вимагає свого усунення, з’ясування причин її виникнення, завжди є джерелом ПА. З огляду на зв’язок ПА зі здоров’ям, можна сформулювати афоризм «Помиляйтеся на здоров’я!»

Стан відмови від пошуку не тільки шкідливий для здоров’я – він різко негативно позначається на результатах будь-якої діяльності. Виникнувши в конкретній ситуації, він має тенденцію «захоплювати» поведінку в цілому, бо якщо навіть відчуття безнадійності і депресії з’явилися реакцією на якусь окрему невдачу, воно здатно паралізувати активність у будь-якому іншому напрямку. Зниження ПА обумовлює виникнення нових невдач, і формується замкнене коло [86].