- •Міністерство освіти і науки україни
- •Запорізький національний технічний університет
- •Г. Р. Перегрін, л. І. Башмакова, і. Є. Поспеєва, о. О. Соріна
- •Інженерні помилки
- •Глава 1 інженерна діяльність 11
- •Передмова
- •Глава 1 інженерна діяльність
- •1.1 Специфіка інженерної діяльності
- •1.2 Класифікація моделей технічних об’єктів
- •1.3 Традиційне та системне інженерне проектування
- •1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
- •Глава 2 механізми мислення
- •2.1 Міжпівкулева асиметрія мозку
- •2.2 Мислення як багаторівнева система
- •2.3 Особливості мислення людини
- •Глава 3 творчість інженера – джерело прогресу й удосконалення техніки
- •3.1 Фактори, що стримують творчість
- •3.2 Творчі здібності людини
- •Глава 4 методи знаходження нових рішень
- •4.1 Метод проб і помилок
- •4.2 Мозковий штурм
- •4.3 Синектика
- •4.4 Метод контрольних запитань
- •4.5 Десяткова матриця пошуку
- •4.6 Інші методи знаходження нових рішень
- •4.7 Теорія вирішення винахідницьких задач
- •4.8 Алгоритм вирішення винахідницьких задач
- •4.9 Функціонально-вартісний аналіз
- •4.10 Метод поелементного економічного аналізу
- •4.11 Вирішення дослідницьких задач (диверсійний метод)
- •Глава 5 системний підхід до аналізу проблеми інженерних помилок
- •5.1 Інженерні помилки при виявленні потреб та формулюванні проблем
- •5.2 Інженерні помилки як наслідок порушення принципів системного підходу
- •5.3 Інженерне прогнозування
- •5.4 Методи інженерного прогнозування
- •5.5 Помилки при прогнозуванні
- •Глава 6 доцільна діяльність людини
- •6.1 Зовнішні та внутрішні цілі
- •6.2 Помилки при постановці цілі замовником
- •6.3 Уточнення вихідної цілі замовника при складанні технічного завдання
- •6.4 Помилки як невідповідність цілі отриманому результату
- •6.5 Помилки при виборі засобів досягнення поставленої цілі
- •6.6 Математика як засіб досягнення поставлених цілей
- •Глава 7 інженерні помилки при прийнятті рішень
- •7.1 Допустимі та строго допустимі системи
- •7.2 Інженерні помилки при формуванні сукупності вихідних даних
- •7.3 Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.4 Характерні помилки при прийнятті рішень
- •7.5 Інженерні помилки при патентуванні нових технічних рішень
- •Глава 8 закони (закономірності) розвитку технічних систем
- •8.1 Еволюція техніки. Тенденції та закономірності в розвитку технічних систем
- •8.2 Людино-машинні системи. Взаємодія техніки та людини
- •8.3 Джерела інженерних помилок у людино-машинних системах
- •8.5 Етапи розвитку технічних систем
- •8.6 Чи існують об’єктивні закони розвитку техніки?
- •8.7 Інженерні помилки, пов’язані з незнанням та ігнованням законів розвитку технічних систем
- •Глава 9 економічні недоробки як джерело інженерних помилок
- •9.1 Причини виникнення функціонально невиправданих витрат
- •9.2 Спеціалізація праці конструктора та технолога як джерело інженерних помилок
- •Глава 10 некомпетентність як джерело інженерних помилок
- •10.1 Компетентність виконавців – запорука ефективної праці організації
- •10.2 Рекомендації з формування ефективно працюючих колективів на різних етапах життєвого циклу вироба
- •Глава 11 діалектика інженерної помилки
- •11.1 Позитивні аспекти інженерної помилки
- •11.2 Пошукова активність
- •11.3 Вплив помилки на формування власного «я» образу
- •11.4 Інженерна помилка як ефективний інструмент пізнання та професійного росту інженера
- •Глава 12 навчання на чужих помилках. Самостійне одержання знань і придбання професійного досвіду
- •12.1 Ділова гра
- •12.2 Функціонально-вартісний аналіз блока живлення
- •Додатокa алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-77
- •Додаток б алгоритм вирішення винахідницьких задач аввз-85-б
- •Перелік посилань
- •Інженерні помилки
1.4 Функціональний прояв особистості у діяльності
У складний процес створення сучасної техніки додається уся психічна діяльність людини: її здібності, інтереси, мотиви, бажання, емоції, уява, фантазія і т. ін. Аналіз процесу створення сучасної техніки сьогодні вже неможливий без врахування людського фактора, без врахування функціонального прояву особистості у діяльності [6].
Від активності людини, від її залученості у діяльність багато у чому залежить результативність та ефективність її праці. Бо людина і тільки людина встановлює сама для себе міру активності, ступінь напруженості, рівень складності, пошукове поле вирішення задач, проблем, змістове поле, вартісну шкалу рішень, критеріїв, оцінок успішності діяльності (рис. 1.4).
При розгляданні проблеми ІП ігнорування факторів залученості самого інженера у діяльність призводить до того, що багато з причин та витоків можливих ІП будуть неусвідомлені й не розкриті.
Однією з розповсюджених причин багатьох ІП є відсутність особистої ініціативи, а також безвідповідальне ставлення виконавців до дорученої справи.
Відповідальність та ініціатива виконавця знаходяться у діалектичній єдності і можуть мати як суперечливий так і гармонійний характер. Полярним проявом цієї двоєдності є випадки високої активності інженера при відсутності відповідальності та навпаки, високої відповідальності при повній пасивності. Легко бути активним, коли ні за що не відповідаєш, така стратегія може привести до технічного авантюризму, непродуманих та швидкостиглих рішень і кінець кінцем до серйозних помилок та прорахунків. Коли ж інженер, вирішуючи поставлену задачу, прагне уникнути будь-яких помилок, мінімізувати ризик прийняття невірних рішень, то в цьому випадку пригнічується кожна ініціатива, бажання вийти за межі шаблонних, звичних форм роботи, відомих методів і схем вирішення технічних задач, що кінець кінцем може призвести до технічного застою та припинення професійного зростання інженера. Гармонізація ініціативи й відповідальності спостерігається тоді, коли виконавець, приймаючи повну відповідальність за роботу, яку він виконує, бере на себе стільки ініціативи, скільки може сам собі забезпечити.
Широта пошукового поля, в межах якого відшукується рішення, особистий смисл вирішуваної проблеми (задачі), вироблення критеріїв оцінки успішності власної діяльності безумовно впливають на точність постановки цілей й розробки вимог до отриманого результату.
Помилки при постановці цілей, причини невідповідності цілі та отриманого результату докладно розглянуті у главі 6.
Діяльність
особистості (функціональний прояв
особистості у діяльності)
Встановлює
міру (простір активності), ступінь
напруженості
Встановлює
предметне (пошукове) поле вирішення
задач, проблем
Встановлює
змістове поле
Встановлює
вартісну шкалу рішень, критеріїв оцінки
успішності діяльності
Ініціатива
Встановлює
цілі, вимоги до результату
Відповідальність
Рисунок 1.4 – Функціональний прояв особистості у діяльності
Питання для самоконтролю.
1. Специфіка інженерної праці. Відміна діяльності інженера від діяльності вченого та робітника?
2. Відміна моделі від реального об’єкта.
3. Опишіть процес створення нового ТО як послідовність взаємопов’язаних моделей.
4. Які Ви можете назвати признаки класифікації моделей? Дайте характеристику моделей, використовуючи наведену класифікацію.
5. Які причини появи ІП при моделюванні?
6. Якими принципами керується конструктор при традиційному (класичному) проектуванні?
7. У чому недоліки традиційного проектування. Характерні помилки.
8. Які причини відмови від традиційного проектування та переходу до системного проектування?
9. Чому при аналізі проблем ІП слід обов’язково враховувати фактор включення інженера у діяльність?
10. У чому відміна системного проектування від традиційного?
Розумовий труд чи не найважчий труд для людини. Мріяти легко й приємно, але думати трудно.
К. Д. Ушинський