Семінарське заняття № 9 (2 години)

Тема 10. Конституційне право Федеративної Республіки Німеччина (1 година).

1. Початок конституційного розвитку ФРН.

2. Основний закон ФРН (Боннська конституція) 1949 р.

3. Політичні партії ФРН.

4. Федеральний президент.

5. Федеральний парламент ФРН.

6. Законодавчий процес.

7. Федеральний уряд і канцлер ФРН.

8. Конституційний контроль в ФРН.

9. Федерація ФРН.

10. Загальні відомості про місцеве самоврядування в ФРН.

Експрес-опитування студентів

1. В якому порядку був прийнятий Основний закон ФРН?

2. Які політичні партії ФРН за наших часів є правлячими?

3. Назвіть міста-землі ФРН.

4. Який статус і порядок формування Бундесрату?

5. Де розташовані центральні органи виконавчої влади?

6. Які федеральні суди діють у ФРН?

7. Назвіть основні моделі місцевого самоврядування.

Методичні вказівки

Федеративна Республіка Німеччина була утворена в 1949 р. на основі укладеного роком раніше договору між США, Великою Британією, Францією і державами Бенілюксу про створення єдиного державного устрою в західних окупаційних зонах. Основний Закон ФРН був розроблен німецькими правниками на базі директив окупаційних держав як тимчасова конституція західної частини держави, на період до її возз’єднання зі східною частиною. Однак, після входження в состав ФРН нових земель, що були утворені на території бившої НДР, конституційна комісія прийшла до висновку про можливість збереження Основного закону ФРН в якості постійно діючої конституції.

ФРН визначається конституцією як демократична, соціальна і правова держава. Найважливішими принципами конституційного строю держави є народний суверенітет, свобода, рівність, розподіл влади, федералізм.

У сучасній Німеччині склалася та успішно функціонує багатопартійна система без домінуючих партій. Десятки партій, що діють у державі мають не тільки загально федеральний, але і регіональний (земельний) статус. Ведучими партіями є Християнсько-демократичний союз, Христіянсько-соціальний союз, Свободна демократична партія, Соціал-демократична партія, Партія зелених, Партія демократичного соціалізму.

Федеральний устрій Німеччини засновано на територіальному принципі і має симетричний характер. Після об’єднання страна стала включати 16 земель, 3 з яких є містами-землями. Важливе значення має питання про розмежування предметів ведення між федерацією і землями, при цьому використовується модель „конкуруючої компетенції”. К виключному веденню Федерації відноситься прийняття законів по питанням зовнішньої політики, громадянства, оборони, грошового обліку та ін. Землі ж, в основному, здійснюють законодавчу владу в сфері освіти, культури, устрою громади, внутрішніх справ, тощо.

Багато німецьких вчених-правников вважають, що в ФРН існує однопалатний парламент, яким є Бундестаг. Разом з цим, правове становище і функції Бундесрату, який є представництвом земель і бере участь в законодавчому процесі, дозволяють казати про наявність в ФРН двопалатного парламенту.

Центральне місце в системі федеральних органів влади ФРН належить Федеральному уряду, який складається із канцлера і міністрів. На уряд покладено обов’язки по керівництву державою. Особливу роль в уряді і в державному механізмі відіграє Федеральний канцлер. Він визначає основні напрямки політики і несе за них відповідальність.

Органом конституційної юстиції є Федеральний конституційний суд, що здійснює контроль за дотриманням Основного закону, та виконуючий ряд інших повноважень.

Основний Закон прямо гарантує місцевe (комунальне) самоврядування в містах, громадах і округах. Комунальне право є справою земель. У зв’язку з цим , а також в силу історичних причин комунальні устави окремих земель значно відрізняються один від одного. Проте практика комунального самоврядування в усіх землях однакова. В сферу дії права на самоврядування входять, передусім, суспільний транспорт комунального сектору, місцеве дорожнє будівництво, постачання електрики, води, газу, утримання шкіл, театрів, музеїв, лікарень тощо.

Базова література:

Допоміжна література:

1. Француз-Яковець, Т. А. Двопалатний парламент Федеративної Республіки Німеччини: досвід взаємодії палат у сфері сумісної компетенції / Т. А. Француз-Яковець // Бюлетень Міністерства юстиції України : Офіційне видання. – 2012. – № 6. – С. 44–50.