2.1.1. Морфофункціональні особливості епітелію
Для4 морфології епітеліальної тканини характерним є у першу чергу те, що ця тканина побудована лише з клітин-епітеліоцитів і практично не містить міжклітинної речовини. Клітини, поєднані між собою різними типами контактів, утворюють суцільний пласт. Здатність формувати клітинні пласти епітелій зберігає як у тканинній культурі, так і в умовах патології, наприклад, при рості пухлин.
Пласт епітеліальних клітин завжди лежить на базальній мембрані. Остання на світлооптичному рівні є гомогенною пластинкою товщиною до 1 мкм. Під електронним мікроскопом у ній виявлена тривимірна сітка тяжів діаметром 3-4 нм, які складаються з п'яти компонентів: колагену IV типу, гепарансульфат-протеоглікану, ентактину, ламініну, фібронектину. Базальна мембрана відмежовує епітелій від пухкої сполучної тканини, яка завжди лежить під ним, не дає епітелію вростати у сполучну тканину і, таким чином, виконує бар'єрну функцію. Вона також забезпечує адгезивні властивості обох тканин. Крім того, вона має значення для живлення епітелію, який не містить судин, і саме через базальну мембрану здійснюється його трофіка за рахунок судин пухкої сполучної тканини.
Завдяки своєму положенню на межі між тканинами тіла і зовнішнім середовищем епітеліальні клітини або пласт у цілому мають таку характерну ознаку будови, як полярна диференціація. Це означає наявність у клітині двох полюсів - апікального, оберненого до зовнішнього середовища, та базального, 16
що лежить на базальній мембрані. Апікальний та базальний полюси мають різні морфологічні ознаки. Базальна частина клітини містить ядро, тут можуть бути локалізовані мітохондрії, утворюючи так звану базальну смугастість. Базальна частина плазмолеми може утворювати глибокі інвагінації. Апікальному полюсу епітеліоцита властива наявність таких структур, як мікроворсинки, щіточкова облямівка, війки тощо.
Епітеліальна тканина має високу здатність до регенерації - як фізіологічної, так і репаративної. Це зумовлено її межуючим положенням, безпосереднім контактом із зовнішнім середовищем: саме епітелій є першим бар'єром організму для шкідливих агентів. Регенерація епітелію здійснюється за рахунок наявності стовбурових клітин, різних для кожного виду епітелію.
2.1.2. Класифікація епітеліальних тканин.
Існує два принципи класифікації епітеліїв: філогенетична (або просто генетична) і морфофункціональна.
Філогенетична класифікація, запропонована М. Г. Хлопіним, базується на походженні різних видів епітелію з різних зародкових листків. Згідно з цією класифікацією розрізняють епітелії таких типів: 1) шкірний - походить з ектодерми; за будовою - багатошаровий або псевдобагатошаровий; функція його захисна; локалізація - шкіра, ротова порожнина, стравохід, рогівка ока, піхва, анус тощо; 2) кишковий - походить з ентодерми; за будовою -одношаровий призматичний; функція - всмоктування; локалізація - шлунок, тонка і товста кишка; 3) нирковий - походить з мезодерми; за будовою -одношаровий; функція - реабсорбція речовин з первинної сечі у кров; локалізація - ниркові канальці; 4) целомічний - походить з мезодерми; за будовою - одношаровий плоский; функція - розмежувальна; локалізація -серозні оболонки; 5) епендимогліальний - походить з нервової трубки; за будовою - . одношаровий; локалізація - вистелення порожнин мозку; 6) ангіодермальний - походить з мезенхіми і власне епітелієм не є; за будовою - одношаровий плоский; утворює вистелення кровоносних та лімфатичних судин і серця, має назву ендотелій.
17
Схема 1. Класифікація епітеліальних тканин.
Практично більш вживаною класифікацією епітеліальних тканин, якою широко користуються також і патологоанатоми, є друга, морфофункціональна класифікація. В її основі - особливості будови і функції різних видів епітелію. Згідно з цією класифікацією епітеліальні тканини поділяють на одношарові та багатошарові за ознакою відношення до базальної мембрани. В одношаровому епітелії всі клітини лежать на базальній мембрані, а в багатошаровому з нею мають безпосередній зв'язок лише клітини одного нижнього шару, а всі інші утворюють шари над ним і з базальною мембраною не зв'язані.
Одношарові епітелії поділяють на однорядні та багаторядні. Однорядним називають епітелій, усі клітини якого мають однакову форму (його називають також ізоморфним), а ядра всіх клітин лежать на одному рівні, утворюючи один ряд. За формою клітин такий епітелій поділяють на призматичний, кубічний, плоский. Багаторядний епітелій містить клітини різних форм (друга назва у зв'язку з цим - анізоморфний), їх ядра лежать на різних рівнях і утворюють
кілька рядів. Цей епітелій має ще назву псевдобагатошарового, тому що 18
нагадує своїм виглядом багатошаровий, але насправді всі його клітини мають зв'язок із базальною мембраною, тобто утворюють один шар. Багатошаровий епітелій поділяється на багатошаровий плоский зроговілий, багатошаровий плоский незроґовілий та перехідний.